Державних реєстраторів з Чортківського району підозрюють у махінаціях із землею

Протягом останнього року реєстр корупціонерів значно збільшився, поповнившись 2,4 тисячами осіб. Ця цифра втричі менша, ніж під час конфлікту у 2021 році. Аналіз показує, що причини включення порушників до цього списку зазнали змін протягом повномасштабної війни. Якщо у 2021 році основними порушеннями були виявлені недостовірності в деклараціях (76%), то у 2022 році влада зробила подання та перевірку декларацій необов’язковими, що призвело до різкого зменшення порушників у цій сфері протягом 2022 та 2023 років. Замість цього, до Реєстру почали включати більше хабарників: за надання хабара – 38,2%, за обіцянку – 53,1%.

Проте покарання за корупцію залишаються досить м’якими в Україні, бо часто звільняються штрафом, що становить 92% від загальної кількості вироків. У той час, як ті, хто були позбавлені волі чи засуджені до громадських робіт або испитового строку, становлять лише 5-8%. За аналізами, найбільше корупціонерів виявлено в таких областях як Львівська, Київська та Дніпропетровська. Протягом останніх трьох років лідером за кількістю вироків є Львівщина. Кількість включень у Реєстр зменшилася з часом. У 2021 році було зафіксовано 537 випадків, а минулого року – лише 192.

Заявники з Опендатабот наголошують, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним показником боротьби з корупцією в Україні. Вони вважають, що вирішення проблеми корупції потребує будівництва прозорих систем, а не схильності до селективного покарання. Значна кількість довічних ув’язнень “за корупцію” відображає якість даних у реєстрі та ефективність роботи Національного агентства з питань запобігання корупції. Варто відзначити, що в Україні існує шість державних антикорупційних органів. Найбільша витрата бюджетних коштів припадає на утримання Державного бюро розслідувань – понад 2,4 мільярда на поточний рік, а на другому місці за обсягом фінансування знаходиться Національне антикорупційне бюро України з близько 1,3 мільярда гривень.

• За останні роки кількість осіб, включених до Реєстру корупціонерів, значно збільшилася, але покарання за корупційні дії залишаються недостатньо суворими.

• Зміни у законодавстві та підходах до боротьби з корупцією призвели до зменшення кількості порушників, які виявляються через недостовірності в деклараціях.

• Однак, зростання включень корупціонерів за отримання хабарів та обіцянок свідчить про необхідність подальшого удосконалення законодавства та ефективності правоохоронних органів.

• Важливо підкреслити, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним інструментом в боротьбі з корупцією, але має сприяти будівництву прозорих та ефективних антикорупційних систем.

• Потрібно підтримувати роботу державних антикорупційних органів та забезпечити їм достатні фінансові ресурси для успішного виконання їхніх обов'язків.

У серпні 2023 року українське суспільство стурбовано відреагувало на розслідування, опубліковане журналістами, щодо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, який, за їхніми даними, переховувався з родиною в США, конкретно у штаті Флорида, поблизу Маямі. Розкриваючи деталі, розслідування показало, що протягом 2022 року Буглак отримав значну суму грошей з державного бюджету, включаючи зарплату та допомогу "для вирішення соціально-побутових питань". Цей факт став причиною суспільного обурення, особливо з огляду на те, що весною 2023 року він взяв декретну відпустку, але продовжив зберігати посаду.

Після публікації розслідування Верховна Рада України вжила рішучих кроків і ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК, яке отримало підтримку 300 народних депутатів. Серед них були Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін. Подальше підтвердження цього рішення на рівні президента та парламентського комітету відбулося швидко, завершивши процес визначення долі Буглака в ЦВК.

Проте, варто відзначити, що збрехавши на медіаційному просторі, Буглак продовжував вважати, що не порушував закон, залишаючи країну перед вторгненням, і вважав свої дії виправданими, вважаючи ЦВК перейшла на дистанційну роботу. Його відсутність на засіданнях профільного комітету і відмова надати пояснень тільки підсилили сумніви щодо його чесності та відданості роботі в ЦВК.

Таким чином, скандал з Буглаком не тільки підніс багато питань щодо його особистих мотивів та вчинків, але й показав, наскільки важливим є контроль над діями посадових осіб, які зобов'язані служити громаді і дотримуватися законів країни.

Третього лютого, навіть після виклику президента Володимира Зеленського про повернення представників держави назад до України протягом 24 годин, член Центральної виборчої комісії, Юрій Буглак, вважав, що це заклик не стосується його особисто. Буглак, що вже з 2019 року виконує обов'язки члена ЦВК, відзначився багатобічним досвідом у різних сферах, включаючи роботу головним юридичним радником кондитерської корпорації "Roshen" і депутата Верховної Ради від партії "Блок Петра Порошенка".

Згідно з його декларацією, яку він подав у початку 2024 року, Буглак вказав, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру у Сполучених Штатах Америки. Протягом 2023 року Буглак мав значний майновий портфель в Україні. Під Києвом він володів чотирма земельними ділянками загальною площею майже 50 соток. Крім того, у нього були два будинки: один у Вишгороді площею 390 квадратних метрів та інший у селі Хотянівка Вишгородського району площею 85 квадратних метрів. Також він володів двома квартирами: одна знаходилася в центрі Києва, а інша — на Подолі. Його дружина також мала дві квартири в столиці. Ці дані були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У висновку слід відзначити, що ситуація навколо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, є складною та насиченою низкою протиріч. Його відмова від повернення до України після заклику президента Зеленського, а також значний майновий портфель, включаючи нерухомість як в Україні, так і за кордоном, викликали гострі обговорення в суспільстві.

Додаткове розслідування може розкрити більше деталей щодо діяльності Буглака та його мотивацій. Проте, вже зараз важливо підкреслити необхідність прозорості та відкритості у роботі представників державних органів, особливо тих, які мають ключову роль у забезпеченні правильності виборчих процесів та демократичних принципів у країні.

Крім того, ситуація з Буглаком підкреслює необхідність ефективного механізму контролю за діями посадових осіб та забезпечення їх відповідальності перед суспільством. Водночас, важливо пам'ятати про презумпцію невинності та право на об'єктивне розгляд справи до винесення остаточного рішення.

Ключові елементи військового обліку:

Перший заступник міністра економіки України Олексій Соболев заявив, що українці отримають по 1000 гривень на людину незалежно від віку та соціального статусу. Ці кошти можна буде використати протягом зимових місяців – грудня, січня та лютого.

Гроші надійдуть на віртуальну картку “Національного кешбеку”, яку можна відкрити через додаток “Дія”. Соболев уточнив, що кошти будуть “марковані”, тобто існує обмежений перелік напрямків, на які їх можна буде витратити.

Крім того, українці матимуть можливість задонатити частину отриманих грошей на підтримку Збройних Сил України.

За інформацією, отриманою від нашого джерела в Генштабі, Україна використовує цілком ефективний метод для провокації ворожої повітряної оборони (ППО) до атак на власну авіацію. Цей метод, як стверджують, працює успішно вже протягом другого року. Під час вильоту будь-яких літальних апаратів наші підрозділи запускають по маршруту 4-5 безпілотних літальних апаратів (БПЛА), що значно дратує російську ППО.

Наприклад, через застосування цього методу було збито десяток винищувачів, розвідувальний літак і, найсвіжіший приклад, Ту-22М3. Згідно з повідомленням Головного управління розвідки (ГУР), російський Ту-22МЗ був збитий у Ставропольському краї Російської Федерації, на відстані близько 300 кілометрів від кордону з Україною, "тими самими засобами, якими раніше був вражений" російський А-50.

У наслідок проведеного розвідування ГУР публікує відео, яке, за їхніми словами, показує роботу розрахунків системи ППО. Варто нагадати, що перший А-50 був збитий у січні над Азовським морем. За словами експертів, його збили за допомогою системи "Петріот", яка знаходилася недалеко від лінії фронту. Другий А-50 був збитий у лютому. Засоби масової інформації повідомляли, що його збила українська ППО в Краснодарському краї.

Отже, з висновків вищезгаданої статті можна зробити декілька ключових висновків:

• Україна активно використовує безпілотні літальні апарати (БПЛА) для провокації ворожої повітряної оборони (ППО), що сприяє створенню сприятливих умов для атак власної авіації.

• Цей метод виявився досить ефективним, оскільки за його застосуванням вдалося збити десяток ворожих літальних апаратів, включаючи винищувачі, розвідувальні літаки та бомбардувальний Ту-22М3.

• Результати використання цього методу підтверджуються відеоматеріалами роботи розрахунків систем ППО, оприлюдненими Головним управлінням розвідки (ГУР).

• Попередні випадки збиття російських літальних апаратів підтримують тенденцію успішного використання цієї стратегії.

Отже, використання БПЛА для провокації ворожої ППО є ефективним способом підвищення безпеки власної авіації та завдання ударів по потенційно ворожим цілям.