На Черкащині прокурору повідомили підозру у шахрайстві

У Верховній Раді України зареєстровано проект постанови, що передбачає утворення тимчасової слідчої комісії для ретельного аналізу використання державних фінансових ресурсів на будівництво фортифікаційних споруд та виробництво безпілотних літальних апаратів (дронів). Цю інформацію вказано у проекті постанови №11282, який був оприлюднений на офіційному веб-порталі парламенту. Згідно з вказаним документом, головними завданнями нової Тимчасової Слідчої Комісії будуть: проведення докладного аналізу потреб у безпілотних літальних апаратах, формування державного замовлення на їх виготовлення та закупівлю, а також аналіз постачання дронів до військових підрозділів. Крім того, комісія проведе огляд облаштування фортифікаційних споруд на лініях зіткнення та докладно проаналізує цільове використання державних коштів, виділених на їх будівництво. У зазначеному проекті постанови пропонується склад Тимчасової Слідчої Комісії, до якого входитимуть 15 народних депутатів. На посаду голови комісії пропонується обрати депутата Миколу Задорожнього, а на посаду заступника – Михайла Цимбалюка.

Серед потенційних членів комісії зазначаються депутати Андрій Богданець, Єлізавета Богуцька, Михайло Бондар, Віталій Борт, Анатолій Бурміч, Олександр Горенюк, Олексій Жмеренецький, Роман Костенко та Дмитро Костюк.

За словами парламентаря Олексія Гончаренка, голосування за постанову про створення ТСК відбудеться сьогодні, 22 травня, під час засідання Верховної Ради.

Вчора, 21 травня, роботу парламенту призупинили через те, що депутати двох фракцій заблокували трибуну, вимагаючи внесення на голосування законопроекту щодо заборони УПЦ МП та створення ТСК щодо фортифікацій і дронів.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Досі дрібною вважалася крадіжка на суму до 300 гривень і у разі, якщо сума була більшою, людина справді могла потрапити до в’язниці.

Крадіжки є одними з найпоширеніших злочинів в країні, особливо магазинні. Тепер за “шопліфтинг”, за викрадення майна в офісі чи установі, з автомобіля чи квартири на суму, меншу ніж три тисячі гривень, винний заплатить лише штраф.

Підписаний президентом закон спрямований не лише на гуманізацію покарання. Причина ще й у тому, що коли почалася війна і запровадили воєнний стан, парламент суттєво посилив відповідальність за ці злочини. Суди розглядали тисячі справ про дрібні крадіжки і виносили суворі вироки, не співмірні, як вважали депутати, зі скоєним.

“Особа, знаходячись в магазині “АТБ Маркет” у Мукачево, діючи умисно, знаючи, що відповідно до указу президента України від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, таємно викрала одну пляшку віскі марки “Jack Daniels” об’ємом 0,5 літра вартістю 596 грн 50 коп”.

Автор фото,УНІАН

“Особа, перебуваючи в приміщенні магазину “Продукти-289” у м.Дніпро, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану взяла з полиці плитки шоколаду ТМ “Рошен” в кількості п’ять штук, загальною вартістю 511 грн 65 коп., які сховала до внутрішньої кишені кофти”.

Це приклади із судових вироків, які наводили у парламенті під час розгляду законопроєкту. Обох осіб суди покарали ув’язненням з відстрочкою покарання, бо суми вкраденого перевищували 300 гривень.

Ще одному крадію, який у магазині “Щодня” у Рівному викрав підгузки “Huggies”, суд присудив понад три роки ув’язнення. Якби це сталося зараз, був би лише штраф.

Депутати, голосуючи за гуманізацію цих злочинів, вказували на те, що такі покарання в умовах воєнного стану є неспівмірними скоєному.

Під час розгляду законопроєкту лунала інформація про те, що у 2023 році правоохоронні органи зареєстрували понад 82 тисячі кримінальних проваджень за фактами крадіжок, до суду спрямували близько 45 тисяч. Значна частина їх – крадіжки у магазинах.

Ритейлери неохоче розповідають про обсяги крадіжок, а узагальненої інформації по Україні про це немає. Запити кільком торговельним мережам поки що лишаються без відповіді.

У той самий час заступник генерального директора “Еко Маркет” з питань безпеки Анатолій Самойленко розповів, що у їхній мережі обсяг крадіжок залишається на сталому рівні, про що свідчить рівень невидимих втрат в межах 0,3% від товарообігу, як і найменування товарів, які цуплять відвідувачі.

“У крадіїв смаки не змінюються останні роки: це алкоголь, консервація, шоколадні цукерки, масло та сири”, – каже він.

Анатолій Самойленко також заперечує поширену думку про те, що у більшості випадків крадуть ті, хто не має чого їсти, хоч такі випадки й трапляються.

“Варто розуміти, що “шопліфтингом” займається вузька категорія людей, які професійно цим займаються, а не через необхідність. Більшість людей не готові ризикувати проблемами із законом через крадіжку продуктів”, – переконаний представник “Еко Маркету”.

Через цю причину, вважає Анатолій Самойленко, декриміналізація покарання за крадіжки не призведе до їх зростання. Він також нагадує, що ухвалений закон передбачає збільшення штрафів у разі адміністративного покарання.

Парламент справді підвищив розміри штрафів за крадіжки. Згідно з законом, залежно від суми вкраденого, штрафи становитимуть від 850 до 5100 гривень, за повторну крадіжку – від 8500 до 17000 гривень.

Правоохоронці, які ведуть кримінальні провадження, вважають декриміналізацію кроком до справедливості.

“Закон має на меті встановити більш справедливу та пропорційну відповідність за вчинення дрібної крадіжки”, – заявив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий.

Поки що у поліції не кажуть, чи очікують вони зростання кількості крадіжок після послаблення покарання за такі злочини.

Автор фото,Getty Images

Однак радник юридичної фірми “Ілляшев та Партнери” Костянтин Кривенко вважає, що декриміналізація крадіжки у незначних розмірах навряд чи негативно вплине на загальну криміногенну ситуацію в Україні.

Він каже, що штрафи є більш дієвим механізмом покарання і мають більшу виховну функцію, аніж позбавлення волі, нехай навіть умовним терміном.

Окрім того, Костянтин Кривенко зауважує, що процедура притягнення до кримінальної відповідальності набагато складніша і потребує більше часу і ресурсів правоохоронців, аніж адміністративна, тому новий закон позитивно позначиться на їхній роботі.

“Правоохоронці зможуть фокусуватися на більш значних кримінальних правопорушеннях, ніж крадіжка пакунка памперсів чи пляшки горілки у магазині”, – каже правник у коментарі.