Державний бюджет постраждав на 1,5 млрд грн: колишні посадовці Міністерства енергетики в центрі скандалу

Український екс-депутат Сергій Пашинський вийшов на свободу зі Служби виконання покарань за внесену заставу у вражаючому розмірі – 299 мільйонів гривень. За словами самого Пашинського, ця сума була забезпечена підприємствами Національної асоціації підприємств оборонної промисловості. Він висловив свою вдячність за підтримку, однак висловив серйозне занепокоєння стосовно використання коштів, призначених для виробництва зброї, на його власну заставу через вигадані обвинувачення. Пашинський підкреслив, що має намір повернути кожну копійку та запевнив про невинуватість у звинуваченнях.

Водночас він заявив про фальсифікацію розповсюджених в мережі обвинувачень та подав на це офіційну заяву. Екс-депутата підозрюють у співучасті в злочинній організації, яка завдала значних збитків державі на суму 967 мільйонів гривень за період з 2014 по 2018 роки. Ця справа, відома як "справа палива Курченка", охоплює ще п'ятьох осіб, серед яких виділяється український бізнесмен і олігарх Сергій Курченко, власник групи компаній СЄПЕК, що перебуває у Москві після подій Революції гідності. Йому приписують привласнення та легалізацію майна та коштів державних підприємств на суму понад 12 мільярдів гривень.

У висновку слід зазначити, що справа Сергія Пашинського є складною та обговорюваною в українському суспільстві. Його звільнення за заставою у рекордній сумі викликає обговорення стосовно джерел цих коштів та можливості використання їх для особистих цілей. Також важливо зазначити, що підозри щодо Пашинського включають його співучасть у серйозних злочинах, а саме участь у злочинній організації, що завдала значних збитків державі. Спільно з цим розглядаються інші аспекти справи, зокрема відносини з іншими підозрюваними, зокрема Сергієм Курченком. Важливо, щоб правоохоронні органи продовжили ретельне розслідування цієї справи та забезпечили об'єктивне вирішення на основі доказів і закону.

У світлі недоступності Інтернету через дії Ілона Маска, Україна вирішила активно розвивати альтернативні методи забезпечення зв'язку та здійснення точних військових операцій проти російських військових об'єктів на території, що зазнає окупації, зокрема у Криму та інших регіонах. Такий крок стає нагальною необхідністю для забезпечення безпеки та суверенітету країни в умовах, коли доступ до мережі обмежується. Українські технологічні експерти активно працюють над пошуком та впровадженням ефективних рішень, спрямованих на забезпечення надійного зв'язку та здатності здійснювати оперативні військові дії в умовах викликів сучасності.

Системи супутникового зв’язку Starlink активно використовуються військовими від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Однак власник компанії Starlink – Ілон Маск, неодноразово блокував систему для українських військових унеможлививши її використання в Криму. Проте, Україна шукала альтернативи, і, ймовірно, знайшла.

Як повідомляє “Суспільне” командувач Сил безпілотних систем Вадим Сухаревський розповів, що Україна очікує на позитивний результат і наразі проводить діалог з постачальником щодо поставки альтернативних систем, які функціонально подібні до Starlink.

“Створена ціла робоча група щодо діалогу. Альтернатива є, так. Діалог йде, і, скажімо так, ми очікуємо позитивного результату”, — сказав Сухаревський, проте не вказав на назву альтернативи Starlink.

Нагадаємо, що 7 жовтня 2022 року українські військові повідомили про проблеми з використанням Starlink в зоні бойових дій, зокрема у Луганській, Донецькій та Харківській областях.

9 лютого, компанія Space X обмежила зв’язок Starlink, вказавши, що Україна не має використовувати систему як зброю, зокрема для керування безпілотниками. Згодом Маск пояснив такі обмеження, тим, що Space X намагається запобігти початку Третьої світової війни.

Крім того, у вересні 2023 року Маск таємно вимкнув Starlink, щоб українські сили не атакували російський флот у Криму.

На сучасній українській політичній та економічній сцені важливу роль продовжують відігравати особи, які обіймали високі посади за часів правління Віктора Януковича. Одними з таких є Юрій Чернега та Володимир Цепенда, які наразі очолюють ключові підприємства НАК «Нафтогаз України». Ці люди керують мільярдними активами в одній із найважливіших для економіки України сфер – енергетиці.

Юрій Чернега, колишній начальник кадрового управління МВС Миколаївської області, займає керівні посади в декількох підприємствах, що мають стратегічне значення для української енергетики. Він є головою ДП «Нафтогазбезпека» та першим заступником директора з безпеки АТ «Укртранснафта». Крім того, Чернега очолює ТОВ «Корпоративний фонд «Укртранснафта», що також є важливим елементом в управлінні енергетичними активами. Інформація щодо його діяльності була підтверджена журналістами видання ОРД, яке активно слідкує за фінансовими та кадровими змінами в галузі.

Після люстрації Чернега працював начальником Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а у 2015 році був остаточно звільнений з органів внутрішніх справ. Для легалізації свого статусу він формально отримав посвідчення учасника АТО, хоча фактично не брав участі у бойових діях.

Володимир Цепенда за часів Януковича обіймав посаду заступника голови Богородчанської РДА, відповідаючи за економіку та промисловість. Нині він є генеральним директором АТ «Укртранснафта» та бенефіціаром ТОВ «Прикарпатекоенерго».

Сьогодні обидва посадовці керують ключовими державними нафтогазовими підприємствами, що контролюють стратегічну інфраструктуру та бюджетні кошти України. На момент публікації офіційних коментарів від «Нафтогазу» та «Укртранснафти» не було.

ДП «Нафтогазбезпека» забезпечує безпеку об’єктів нафтогазової галузі, а АТ «Укртранснафта» є оператором магістральних нафтопроводів України і входить до структури НАК «Нафтогаз України». Події у Врадіївці 2013 року стали одними з передвісників Революції Гідності, а тепер двоє причетних до тих подій очолюють стратегічну енергетичну сферу держави.