Державний бюджет постраждав на 1,5 млрд грн: колишні посадовці Міністерства енергетики в центрі скандалу

У 2024 році нас очікує важливий етап у сфері оподаткування тютюнових виробів. Планується поетапне підвищення акцизного податку та мінімального податкового зобов’язання з 1 липня 2024 року до 31 грудня 2027 року. Цей курс дій має велике значення для споживачів, оскільки вони відчують вплив цих змін.

У 2025 році ставка акцизу на сигарети планується збільшити до 70 євро за 1000 штук, але враховуючи українські зобов’язання виконати вимоги Директиви 2011/64/ЄС, ця сума може зроснути до 90 євро за 1000 штук. Передбачається, що ставка акцизу буде прив’язана до євро.

Поступове збільшення акцизу на тютюнові вироби виглядає наступним чином:

З 1 липня 2024 року до 31 грудня 2024 року ставка податку становитиме 63,45 євро за 1000 штук тютюнових виробів і 47 євро за 1000 штук сигарет.З 1 січня 2025 року до 31 грудня 2025 року податок збільшиться до 70,40 євро за 1000 штук тютюнових виробів і 58 євро за 1000 штук сигарет.З 1 січня 2026 року до 31 грудня 2026 року ставка акцизу на тютюнові вироби зросне на 40 євроцентів, а на сигарети — на 3 євро.З 1 січня 2027 року до 31 грудня 2027 року акциз на тютюнові вироби складе 71,14 євро за 1000 штук, а на сигарети — 64 євро за 1000 штук.Мінімальне податкове зобов’язання для сигарет також збільшуватиметься протягом цих періодів і становитиме відповідно: 63,45; 78,00; 82,00; 86,00 євро. Ці зміни несуть значний вплив на ринок тютюнових виробів та на споживачів, які відчують їх у своїй щоденній поведінці та бюджеті.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Підвищення акцизного податку та мінімального податкового зобов'язання на тютюнові вироби є частиною стратегії зменшення споживання тютюнових виробів та покращення громадського здоров'я.

• Впровадження поетапного підвищення акцизу до 2027 року передбачає збільшення цін на тютюнові вироби, що може вплинути на зменшення їхнього споживання.

• Україна виконує свої зобов'язання перед Європейським Союзом щодо прив'язки ставки акцизу до євро відповідно до Директиви 2011/64/ЄС.

• Зростання мінімального податкового зобов'язання для споживачів також спрямоване на обмеження споживання тютюнових виробів та заохочення до здорового способу життя.

В цілому, заплановані зміни в оподаткуванні тютюнових виробів відображають зусилля уряду з метою покращення громадського здоров'я та зменшення негативного впливу тютюнопаління на суспільство.

Перший заступник директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Тарас Щербай, що відповідає за добір нових кадрів до відомства, опинився під увагою громадськості після розслідування антишахрайського проєкту “190”. Зокрема, журналісти звернули увагу на кілька аспектів його фінансової та житлової ситуації, які викликають питання щодо його прозорості. Згідно з розслідуванням, Щербай не задекларував витрати на оренду житла в Києві, що порушує вимоги щодо публічності фінансових даних високопосадовців. Крім того, він користується паркомісцем, що належить його тещі, що також викликає питання про етичність та законність такого використання ресурсів.

Ці обставини стали відомі в той час, коли 5 листопада директор БЕБ Олександр Цивінський затвердив склад двох атестаційних та двох кадрових комісій, які будуть відповідати за переатестацію та відбір нових співробітників до Бюро. Тарас Щербай увійшов до складу обох кадрових комісій разом із своїми колегами-заступниками, Юрієм Бєлоусовим та Павлом Будзиганом. Саме ці органи будуть визначати професійну придатність майбутніх співробітників, а також перевіряти відповідність кадрів вимогам, встановленим Бюро.

Попри декларативну відкритість процесу, низка запитань постає до самих членів комісій. Зокрема, інший заступник директора БЕБ Юрій Бєлоусов, як встановили розслідувачі, не декларує повну вартість нерухомості та занижує ціну авто. Раніше він претендував на посаду директора НАБУ, але не пройшов конкурс, після чого перейшов до БЕБ.

До приходу в Бюро Щербай працював у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Його імʼя фігурувало в низці резонансних справ: щодо колишнього керівника “Укравтодору” Славоміра Новака, у справі одеського судді Олексія Бурана, затриманого на хабарі, та у розслідуванні щодо очільника ОГХК Руслана Журила, якому закидали збитки державі майже на 13 млн доларів.

В епізоді з Журилом Щербай, за даними розслідувачів, особисто приїздив на кордон під час спроби підозрюваного залишити країну, що викликало звинувачення у лояльності до фігуранта. Згодом Журило мобілізувався до ЗСУ, а провадження щодо нього суд призупинив.

У 2021 році Щербай брав участь у конкурсі на посаду керівника САП, однак не пройшов перевірку на доброчесність. Комісія ставила під сумнів його дії у справі Журила та вимагала пояснень щодо майнових декларацій, зокрема значних «подарунків від батьків».

Сам Щербай нерухомості не має. Його дружина володіє квартирою у Львові (209 кв. м, 2,1 млн грн). З 2019 року сімʼя орендує житло у Києві (44 кв. м), але жодних витрат на оренду в декларації немає.

Родина користується й паркомісцем у Львові, оформленим на тещу.

Подружжя не має власного авто, однак дружина користується двома преміальними BMW 2022 року:

X1 зареєстрований на компанію, якою керує її мати та брат;

X4 належить фірмі тих самих родичів, де дружина Щербая працює директоркою.

За 2024 рік Щербай заробив майже 3 млн грн на прокурорській службі. Його дружина отримала 292 тис. грн зарплатні у фірмах родичів, а також 220 тис. грн грошових подарунків від матері та брата.

Сімʼя зберігає готівкою:

Щербай – 104 тис. доларів, 1 000 євро;

його дружина – 15 тис. доларів.

На банківських рахунках – ще близько 181 тис. грн та валютні активи. Загалом родинні заощадження сягають понад 5,7 млн грн.

Щербай входить до кадрових комісій, які відбиратимуть нових працівників БЕБ. Директор відомства Олександр Цивінський наголошує на доброчесності та прозорості добору. Водночас розслідувачі ставлять під сумнів, чи можуть посадовці з подібним бекграундом формувати стандарт етики у новоствореному кадровому складі.