Субота, 19 Квітня, 2025

Держборг України на кінець вересня досяг $155,56 млрд: зростання за місяць склало майже $1 млрд

Важливі новини

СБУ викрила агентів РФ, які хотіли підірвати військовий об’єкт

Служба безпеки України запобігла підриву військового об’єкта у Запоріжжі, який планували здійснити російські агенти на річницю створення СБУ. Диверсантів вдалося затримати завдяки спецоперації українських спецслужб. Як повідомляє СБУ, затриманими виявилися двоє молодих чоловіків віком 18 та 19 років, яких завербували російські спецслужби через Телеграм-канали. Вони орендували будівлю навпроти військової частини та встановили вебкамеру для спостереження […]

The post СБУ викрила агентів РФ, які хотіли підірвати військовий об’єкт first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Штормова ніч у Дніпрі: ракетна атака призвела до пожежі у житловому комплексі, загиблі та поранені

У ніч на п’ятницю, 19 квітня, Росія знову здійснила напад на Україну за допомогою ракет та снарядів. Вибухи прогриміли в містах Дніпро та Одеса. У Дніпрі одна з ракет влучила у житловий багатоповерховий будинок, спричинивши пожежу, повідомив голова Дніпропетровської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Лисак. “У нашому місті горить п’ятиповерхівка. Вона частково зруйнована. Під завалами можуть знаходитися люди”, — написав він у своєму телеграм-каналі.

Пізніше Лисак зазначив, що крім житлового будинку, пошкоджені ще два інфраструктурних об’єкти. У місті зареєстровано 2 загиблих та 15 поранених. Мер Дніпра Борис Філатов додав, що ракетний удар стався у центрі міста. “Це трапилося у самому серці міста. Жертвами стали мирні жителі”, — написав він у своєму офіційному обліковому записі на Facebook.

Лисак також зазначив, що є пошкодження й в інших районах області, зокрема в Криворізькому, де пошкоджений інфраструктурний об’єкт. Крім того, від обстрілу постраждав Синельниківський район, де є загиблі та поранені, включаючи дітей. Один з поранених у важкому стані. Частково зруйновано 4 приватних будинки, ще 8 отримали пошкодження.

В атаках, здійснених Росією у ніч на 19 квітня, було серйозно пошкоджено житлові будинки та інфраструктурні об'єкти у містах Дніпро та Одеса. Серед жертв є загиблі та поранені, включаючи навіть дітей. Ці напади викликали значну загрозу для мирного населення та інфраструктури регіону. Звершення подібних актів агресії підкреслює необхідність міжнародної реакції та підтримки України в її боротьбі за територіальну цілісність та безпеку.

Кандидати на посаду генпрокурора: хто вони

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Першим кандидатом, який активно розглядається, є голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко. Він має досвід роботи в органах прокуратури та, за інформацією джерел, користується підтримкою Олексія Кулеби та в.о. генпрокурора Олексія Хоменка. Однак Кравченко потрапив під приціл журналістів, які з’ясували, що очолювана ним Київська ОДА замовила генератори для Чорнобильської АЕС за значно завищеними цінами, що підозрюється в корупційній схемі. Крім того, під час конкурсу на посаду голови НАБУ виявили інформацію про його сумнівну приватизацію і продаж службового житла.

Другим претендентом є Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента. За даними джерел, вона має досвід роботи у Міністерстві юстиції і здобула репутацію людини без конфліктів. Проте її приватне майно, зокрема кілька елітних квартир і дорогоцінні годинники, привернули увагу журналістів, що поставили питання про джерела таких статків. Також є чутки про тісні стосунки Мудрої з головою Національного банку Андрієм Пишним, що викликає сумніви у її незалежності.

Третім кандидатом є Олег Кіпер, очільник Одеської обласної державної адміністрації. Він опинився в центрі скандалу через відпустку за кордоном під час воєнного стану та звинувачення в корупції в агроекспортній сфері. За даними журналістських розслідувань, Кіпер встановив фактичний контроль за агроекспортом в Одеській області, що приносило надприбутки учасникам схеми.

Кабінет Міністрів України змінює умови відстрочки від мобілізації для доглядачів хворих родичів, суперечності і резонанс у суспільстві

Кабінет Міністрів України вніс зміни до умов надання відстрочки від мобілізації для осіб, що доглядають хворих родичів, що спричинило значний резонанс у громадськості через невідповідність деяких положень Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Нововведення, передбачене урядовим розпорядженням №560, об'єднало різні категорії доглядачів і встановило однакові вимоги для всіх, що протирічить первісному розмежуванню, встановленому законодавством.

Також постанова №560 вимагає від усіх, хто доглядає близьких, представлення доказів відсутності інших працездатних членів сім’ї, що можуть доглядати, що суперечить чинному законодавству, яке застосовує такі вимоги лише до осіб, що доглядають батьків партнера чи чоловіка.

З’явилися нові документальні вимоги, введені урядом, які передбачають необхідність надання додаткових документів, не встановлених законом, зокрема заяву від особи, яка потребує догляду, про відсутність інших осіб, здатних забезпечити цей догляд.

Член Комітету Ради з національної безпеки Олександр Федієнко заявив про невідповідність постанови Кабінету Міністрів №560 і нового закону про мобілізацію, що підтверджується численними зверненнями громадян до “Судово-юридичної газети” та петиціями, зареєстрованими на сайтах Президента та Кабінету.

Громадяни звертають увагу на те, що уряд фактично “дописав” у постанові 560 норми, які відсутні у законі про мобілізацію, що створює додаткові перешкоди для отримання відстрочки від мобілізації.

Долар стрімко дорожчає, але Нацбанк не втручається в ситуацію

Національний банк України залишається в стані пасивності на валютному ринку, незважаючи на стрімке зростання вартості долара, яке триває вже протягом минулого тижня. Курс американської валюти продовжує активно зростати, і сьогодні, за даними на 27 травня, він перевищив рекордну позначку у 40 гривень за долар. Навіть при такому значному зростанні ціни на долар, Нацбанк утримується від втручання, що може викликати певну тривогу серед інвесторів та учасників ринку. Ця ситуація вимагає уважного аналізу та обережного підходу до подальших кроків управління валютним курсом для збереження стабільності на фінансовому ринку. Відтак, Національний банк продовжує стежити за розвитком подій, але поки не вживає активних заходів щодо впливу на курс валют.

Максимальний курс пропозиції, так звані «хотілки», досягав 40,40 грн/$. На цьому рівні не було реальних угод, але він на ділі доводив девальваційні настрої. Але Нацбанк не намагався їх гасити або взагалі якось впливати.

«Мабуть, девальвація гривні вкладається в плани і завдання НБУ, він її не зупиняє. Хоча всі пам’ятають, що Нацбанк – головний продавець долара на міжбанку, саме він задає там тон і визначає курс. Значить 40,33 грн/$ зараз влаштовує регулятора. Ще минулого понеділка ми мали на Bloomberg 39,67 грн/$, а зараз 40,33 грн/$ – це 1,7% девальвації гривні за тиждень. З таким темпом ми можемо мати на міжбанку 41 вже наступного понеділка, і можемо навіть перевиконати план уряду на цей рік – усі пам’ятають, що до держбюджету 2024-го закладено курс 40,7 грн/$. А висновок тільки один – значить так потрібно Нацбанку та уряду. Ймовірна причина – гостра нестача коштів у бюджеті, яку визнає влада офіційно. Що нижчий курс гривні, то більше надходжень від податків, які номінують у валюті, і то більше гривні виходить від продажу західної фінансової допомоги, що надходить”, – сказав голова правління одного з банків.

За підсумками дня НБУ підняв свій офіційний курс із 40,1153 грн/$ до 40,3012 грн/$

На чорному ринку курс продажу долара в понеділок піднявся з 40,50 грн/$ до 40,57 грн/$, а купівлі – з 40,10 грн/$ до 40,38 грн/$.

У банків максимальна ціна готівкового продажу підскочила на 15 копійок і досягла 40,75 грн/$ – її ставив МетаБанк, а середній діапазон був у межах 40,40-40,70 грн/$. Викуп американської валюти в банківських касах проходив у коридорі 39,0-40,40 грн/$.

Найбільші роздрібні держструктури Приватбанк і Ощадбанк ставили готівкову купівлю/продаж у рамках 39,90-40,50 грн/$ і 40,10-40,60 грн/$, відповідно.

Карткові курси сьогодні пробили 41-рівень. Акордбанк ставив продаж на картах на 41,15 грн/$ – це максимум, а мінімум був в Укрексімбанку на 40,25 грн/$. Купівля тут була в діапазоні 39,50-40,55 грн/$.

Середня вартість продажу долара на поточні рахунки фізосіб у рамках обмеження 50 тисяч гривень на місяць становила 40,47 грн/$. Максимальний цінник (з урахуванням супутніх комісій) досяг 41,32 грн/$, його ставив Банк Авангард, а мінімальний був на 40,40 грн/$ (Ідея Банк, ТАСкомбанк).

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.

Зокрема, зовнішній державний і гарантований державою борг на кінець вересня становив 4,61 трлн грн (72,03% загальної суми державного і гарантованого державою боргу), або $112,06 млрд, внутрішній державний і гарантований борг – 1,79 трлн грн (27,97%), або $43,51 млрд.

Власне, державний борг становив 6,12 трлн (95,52% загальної суми боргу), або $148,59 млрд. Зокрема, зовнішній – 4,39 трлн грн (68,60% загальної суми), або $106,72 млрд, а внутрішній – 1,72 трлн грн (26,92% загальної суми), або $41,87 млрд.

Гарантований державою борг становив 286,98 млрд грн (4,48%), або $6,97 млрд, зокрема зовнішній гарантований борг – 219,78 млрд грн, або $5,34 млрд, внутрішній – 67,20 млрд, або $1,63 млрд.

При цьому, за прогнозами, за підсумками наступного року держборг України зросте до 8,2 трильйонів гривень.

Зі свого боку зазначимо, що державний борг України зростає абсолютно шаленими темпами, оскільки військова допомога у вигляді грантів майже припинилася. Основне, що виділяється – кредити. Майже всі заяви про надану Заходом допомогу треба сприймати саме так. Ну а нові кредити українській економіці потрібні насамперед для покриття боргів за старими. А тим часом економічна ситуація в країні настільки плачевна, що за всіх виділених кредитів Україні знову потрібні екстрені фінансові вливання, щоб покрити дефіцит бюджету і закупити нове озброєння, яке було витрачено на піар-наступ Зеленського в Курській області.

Останні новини