Державна дума РФ ухвалила законопроєкт, який суттєво розширює можливості президента Володимира Путіна щодо використання збройних сил за межами країни. Новий документ дозволяє направляти війська під приводом "захисту прав громадян" Росії, які нібито стикаються з переслідуванням за кордоном.
Згідно з ухваленим проектом закону, президент може приймати рішення про застосування армії у випадках, коли російські громадяни за межами РФ піддаються затриманню або кримінальному переслідуванню іноземними правоохоронними органами. У такій ситуації Путін отримує право на військове втручання, щоб "захистити" цих осіб.
Цей закон формалізує більш широке тлумачення "захисту громадян", що може дозволити втручання в справи інших країн без потреби в міжнародному мандаті. Варто зазначити, що в документі не передбачено жодних механізмів контролю або обмежень для таких рішень, що надає президенту РФ значну свободу дій.
Згідно з результатами голосування, за закон проголосували 381 депутат, що складає 84,7% від загального складу Держдуми. Не було зафіксовано жодного голосу "проти" чи "утримався".
Розгляд цього законопроєкту відбувався на фоні зростаючої напруги у відносинах Росії із західними країнами, а також численних попереджень з боку НАТО та європейських спецслужб про можливі ескалації. Західні експерти неодноразово зазначали про ризики гібридних провокацій, зокрема в Балтійському регіоні, де Росія може тестувати реакцію НАТО.
У 2025 році керівник німецької федеральної розвідки BND попереджав про ймовірність цілеспрямованих провокацій проти країн Балтії, використовуючи схожі методи, які були вже застосовані раніше в інших регіонах. Генерал Фаб’єн Мандон, начальник Генштабу Франції, також закликав європейські країни підготуватися до можливих прямих конфронтацій із Росією в середньостроковій перспективі.
За оцінками аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), Росія знаходиться на етапі структурної перебудови своєї військової системи, зокрема шляхом створення нових військових округів і посилення військової присутності поблизу кордону з Фінляндією. Також фіксуються випадки глушіння GPS-сигналів і акції диверсійної діяльності в деяких країнах Європи, що пов'язується з гібридними стратегіями Кремля.
Таким чином, новий закон вважається важливим інструментом, який може спростити прийняття рішень про військові операції за кордоном, знижуючи політичні та юридичні обмеження. На Заході цей крок вже сприймається як черговий сигнал про загострення конфронтаційної політики Москви стосовно НАТО і ЄС.

В Україні може з’явитися легальний ринок віртуальних активів. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №10225-д, який передбачає легалізацію крипторинку та визначає правила його оподаткування. Антикорупційний комітет парламенту вже вказав на небезпеку корупційних зловживань у законопроекті. Зокрема, документ наділяє регулятора ринку повноваженнями, подібними до функцій органів досудового розслідування. Це включає право огляду приміщень, отримання документів […]
Працівники Державного бюро розслідувань повідомили нову підозру колишньому керівнику Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. За даними слідства, у 2021 році Василь Василенко, перебуваючи на посаді начальника, незаконно передав у приватну власність землі громади — 49 гектарів території Борисівської сільради Шепетівського району. Ділянки, що є комунальною власністю, не могли бути відчужені рішенням посадовця. Проте, попри […]
За інформацією джерел, звинувачений в корупції Сергій Гайдай найближчим часом вийде з СІЗО, а Офіс Президента зробить усе можливе, щоб “вивести його з під удару”. Про це пише видання 360ua.news. Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд взяв під варту колишнього главу Мукачівської райдержадміністрації Сергія Гайдая на 60 діб із заставою у 10 млн грн. Його підозрюють у […]