Ексчиновника Держгеокадастру Хмельниччини підозрюють у незаконній передачі 49 га землі

2024 рік може стати вирішальним для економіки України, що опиняється в складному фінансовому становищі. Народний депутат Ярослав Железняк, цитуючи матеріали міжнародних видань, зокрема The Economist, зазначив, що відсутність чітких рішень Євросоюзу щодо подальшої підтримки може призвести до того, що Україна опиниться на межі банкрутства вже до лютого наступного року. Така ситуація може мати катастрофічні наслідки для державного бюджету, що вже сьогодні вимагає значних фінансових вливань з боку міжнародних партнерів.

Один із найбільших ризиків, на які звертає увагу Железняк, полягає не лише в кількості обіцяних коштів, а й у тому, чи вдасться європейським країнам узгодити спільну стратегію допомоги Україні. Відсутність чіткого механізму фінансової підтримки створює серйозні невизначеності для українського уряду, який залежить від зовнішніх інвестицій та кредитів для покриття дефіциту бюджету.

У результаті маємо парадокс: про великі суми говорять, але жодної впевненості немає — ні коли вони надійдуть, ні на що саме їх дозволять витрачати. Железняк каже, що нині під питанням не тільки сам кредит у сотні мільярдів євро під російські активи, а й сфери його використання: оборона, бюджетні дірки, відновлення інфраструктури. Кожна з країн намагається нав’язати власні умови, і це затягує рішення.

Ще один чутливий момент, на який звертає увагу The Economist і який цитує депутат, — ставлення партнерів до ризику корупції в Україні. Західні уряди визнають, що українська оборонна промисловість навчилася швидко виробляти дрони та інші технології, які реально працюють на фронті. Але при цьому залишається недовіра до прозорості розподілу коштів. Для частини європейських столиць це аргумент не поспішати з прямими інвестиціями у військові програми всередині України.

Узагальнюючи цю позицію, Железняк описує ситуацію так: запас міжнародної підтримки обмежений у часі; у лютому ми можемо підійти до точки, коли без зовнішніх грошей бюджет просто не зведеться; навіть якщо ЄС погодиться на новий пакет, немає впевненості, що ці кошти справді підуть на критичні потреби, а не застрягнуть у політичних торгах між столицями Євросоюзу. І все це відбувається на тлі того, що український уряд всередині країни продовжує анонсувати програми підтримки бізнесу й соціальні ініціативи, тоді як зовнішні партнери бачать першочерговим питанням виживання бюджету й фінансування оборони.

Таким чином, і The Economist, і цитований ним Железняк описують один і той самий ризик: фінансова стійкість України тепер залежить не стільки від суми обіцяної допомоги, скільки від здатності ЄС домовитися й довіряти Києву в питанні використання цих грошей.

Український ринок легкових автомобілів демонструє впевнену динаміку зростання у сегменті імпорту з Китаю. Протягом минулого місяця громадяни України зареєстрували близько 1,4 тисячі легковиків китайського походження, що на 71% перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Такий стрибок свідчить про суттєві зміни в уподобаннях покупців і поступове зміцнення позицій азійських виробників на вітчизняному ринку.

Найбільший внесок у позитивну статистику зробили нові автомобілі. Їх було імпортовано 1216 одиниць, що означає приріст на рівні 80% у порівнянні з січнем 2025 року. Така тенденція підкреслює зростання довіри до нової техніки китайського виробництва, яка дедалі частіше конкурує з європейськими, корейськими та японськими брендами не лише за ціною, а й за якістю оснащення, рівнем безпеки та сучасними технологіями.

Серед нових моделей найпомітніше виділився BYD Leopard 3, який став лідером місяця з результатом 169 проданих авто. Далі в рейтингу розташувалися BYD Sea Lion 06 із 110 одиницями та Volkswagen ID. UNYX із 96. Також у п’ятірці найпопулярніших нових китайських легковиків опинилися Zeekr 001, який обрали 77 разів, і BYD Song Plus із показником 73 авто.

У сегменті вживаних імпортованих із Китаю легковиків перші позиції поділили Zeekr 001 та BYD Song L — по 16 одиниць кожна. Далі йдуть BYD Song Plus із 14 авто та Buick Envision із 13, а замикає п’ятірку BYD Yuan Plus, який купили 9 разів.

На тлі цього зберігається високий інтерес українців до електротранспорту загалом. За січень 2026 року на внутрішньому ринку уклали 3553 угоди купівлі-продажу вживаних електромобілів: місячний показник знизився на 17% проти грудня, але в річному вимірі ринок продемонстрував відчутне зростання. Паралельно автопарк країни поповнився 2336 гібридними легковими авто (HEV та PHEV), що на 40% більше, ніж торік, а частка нових гібридів у цьому обсязі склала 52%.