Ексчиновника Держгеокадастру Хмельниччини підозрюють у незаконній передачі 49 га землі

Китайська компанія COFCO, яка вважається одним із ключових гравців на українському зерновому ринку, опинилася під хвилею гучних звинувачень, що можуть мати серйозні наслідки для аграрної галузі та державних фінансів. За словами адвоката Кирила Яковця, діяльність структури має ознаки масштабних фінансових маніпуляцій, пов’язаних із проведенням фіктивних операцій із зерном, через які щорічно бюджет України нібито втрачає десятки мільярдів гривень.

Юрист заявив, що за лаштунками цього бізнесу стоїть розгалужена мережа впливу, яка охоплює посадовців Міністерства аграрної політики, Державної податкової служби, митних органів та навіть окремих представників судової системи. Саме вони, за його словами, забезпечують прикриття для сумнівних операцій, що дозволяє компанії уникати реального контролю та відповідальності.

Після оприлюднення цих заяв генеральний директор українського офісу COFCO Володимир Осадчук подав проти адвоката позов до суду, звинувативши його у поширенні неправдивої інформації. Сам Яковець називає позов спробою тиску й наголошує, що надав факти, які потребують офіційного розслідування.

Керівництво COFCO публічно не коментувало обвинувачення. Державні органи, які згадуються у заяві, також поки не оголосили про перевірку.

13 жовтня Рада Європейського Союзу планує ухвалити важливе рішення про перегляд тарифних квот для низки аграрних товарів з України. Як зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, ці нові квоти будуть поширюватися на 21 з 34 товарних позицій, що наразі підпадають під обмеження. Очікується, що обсяги цих квот будуть значно більшими порівняно з тими, які діяли в рамках автономних торговельних преференцій.

Це рішення є важливим кроком у контексті розвитку торгових відносин між Україною та ЄС, адже дозволить українським виробникам значно розширити доступ до європейського ринку для широкого спектру аграрної продукції. За інформацією Роксолани Підласи, нові квоти не лише покращать можливості для українських експортерів, але й стимулюватимуть економічний розвиток аграрного сектору в Україні. Важливо, що рішення набуде чинності через 15 днів після його ухвалення.

В уряді вже підтвердили намір домовитися з ЄС про розширення умов доступу української продукції на європейський ринок. Торговий представник України Тарас Качка ще влітку повідомив про погодження оновленої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає збільшені “нульові тарифні квоти”. Це означає, що в межах встановлених обсягів імпорт українських товарів до ЄС буде безмитним, а після перевищення лімітів застосовуватимуться звичайні тарифи.

За попередніми даними, для окремих видів продукції зростання квот порівняно з показниками 2021 року становитиме сотні відсотків. Зокрема, для меду — на понад 583%, для цукру та обробленого крохмалю — на 500%, для зернових продуктів — до 435%, для сухого молока — на понад 300%, для яєць — на 300%. Значне підвищення квот очікується також для вершкового масла, овесу, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці, етанолу та інших агропродуктів.

Таким чином, Європейський Союз фактично відкриває для України ще ширший доступ на ринок сільськогосподарської продукції, що стане суттєвою підтримкою для аграрного сектору в умовах війни та зростаючих викликів для економіки.

Верховна Рада України має намір до кінця 2025 року ухвалити законопроєкт, який пропонує замінити сучасну назву розмінної монети «копійка» на історичну українську «шаг». Цей законопроєкт був зареєстрований 1 жовтня, і за словами голови парламенту Руслана Стефанчука, процес розгляду вимагає ретельного опрацювання. Він також зазначив, що для прийняття таких значних рішень потрібно більше часу, щоб забезпечити належну консультацію та погодження на всіх рівнях.

Стефанчук є одним із чотирьох ініціаторів цієї ініціативи. Заступниця голови парламенту Олена Кондратюк повідомила, що проект закону отримав підтримку від представників усіх парламентських фракцій, що значно підвищує шанси на його успішне ухвалення. За її словами, серед переваг цієї ініціативи — можливість повернення до історичних коренів та відновлення частини культурної спадщини України через відновлення старої назви монети, яка була в обігу ще в часи Київської Русі.

Зареєстровано два пов’язані проєкти: основний законопроєкт №14093, який передбачає відмову від радянської назви «копійка» та повернення до «шага», і допоміжний законопроєкт №14094. Стефанчук наголосив, що ініціатива має не лише технічний, а й символічний зміст: «Копійка» розглядають як спадщину російської імперії та СРСР, тоді як «шаг» — історична українська назва, відома ще з часів Гетьманщини і УНР і згадана в класичній літературі.

У повідомленні також зазначено, що зміна не вимагатиме додаткових витрат: певний час у готівковому обігу паралельно перебуватимуть і «копійки», і «шаги», їх співвідношення планують залишити 1:1. Ініціатори позиціонують крок як відновлення національної ідентичності та розрив із колоніальними наративами.