17 липня старша донька української співачки Олі Полякової — 19-річна Маша Полякова — несподівано для публіки змінила свій сімейний статус. Всього через два тижні після новини про заручини вона офіційно вийшла заміж за свого бойфренда Едена Пассареллі. Весілля пройшло камерно й романтично — пара обмінялася обітницями просто неба біля фонтану. Маша поділилася фото та відео […]
Близько 2,7 тисячі гідротехнічних споруд — гребель, водозабірних систем та водоводів — перебувають на балансі одного з державних підприємств, підпорядкованих Держрибагентству. Однак лише 374 з них внесені до реєстру речових прав на нерухоме майно. Така ситуація створює серйозні ризики: частина об’єктів фактично залишається без обліку, а отже — під загрозою неправомірного використання або втрати.
НАЗК встановило факти тривалого — подекуди до 20 років — використання таких об’єктів без укладення офіційних договорів оренди. При цьому процедури укладання договорів відбувалися без участі Фонду держмайна, що суперечить законодавству. Окремі посадовці могли отримувати за це неправомірну вигоду.
Не менш показовою є ситуація з вилученим майном. Закон дозволяє передавати його для потреб ЗСУ в умовах воєнного стану, але в шести областях України — зокрема у Вінницькій, Чернігівській, Миколаївській та Львівській — регіональні підрозділи агентства не повідомляли обласні військові адміністрації про таке майно.
Натомість НАЗК зафіксувало факти незаконної передачі вилучених ресурсів:
-
комерційним структурам без відповідних ліцензій, які не перерахували коштів до бюджету;
-
фізичним особам під виглядом «зберігання» чи «знищення»;
-
іншим суб’єктам за заниженими цінами, що створило корупційний ризик.
Результати діяльності з примусового стягнення штрафів також вражають. Із понад 2,1 млн грн, які підлягали стягненню в 2024 році, до бюджету надійшло лише 36 тисяч гривень. У Миколаївській області зі штрафів на 2,1 млн грн фактично стягнули 39 тисяч, в Одеській — 28 тис. з 1,1 млн, у Черкаській — 23 тис. з понад мільйона.
Окрему увагу НАЗК звернуло на кадрову політику: у рибінспекцію призначають осіб, пов’язаних із бізнесом у дотичних до водних ресурсів сферах. Деякі з них мають у власності нерухомість у прибережних зонах, що створює конфлікт інтересів і ризики зловживань — особливо на територіях, підконтрольних Київському рибоохоронному патрулю.
Наразі жодної системної реакції з боку центрального апарату Держрибагентства не зафіксовано.
