Середа, 26 Серпня, 2026

Деталі переговорного процесу Україна-Росія за посередництва США

Важливі новини

НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення у митника Закарпатської митниці на понад 23 млн грн

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) направило до Офісу Генерального прокурора обґрунтований висновок щодо можливого незаконного збагачення державного інспектора митного поста «Тиса» Закарпатської митниці. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на дані агентства. Моніторинг способу життя посадовця, проведений НАЗК із залученням матеріалів Державного бюро розслідувань, виявив наявність майна та активів, чия вартість суттєво перевищує задекларовані доходи митника та членів його родини. Загальна сума невідповідності оцінюється більш ніж у 23 млн грн.

За результатами аналізу, в декларації та офіційних доходах посадовця не було зазначено низку значних активів, включно з нерухомістю та дороговартісними транспортними засобами. Такий розрив між задекларованими доходами та фактичною власністю свідчить про можливі порушення антикорупційного законодавства, що підлягають ретельній перевірці компетентними органами.

Центральним елементом схеми є земельна ділянка площею 1,6 тис. кв. м в Ужгороді, яку у 2022 році придбала мати посадовця за 40,1 тис. грн. Експертиза показала, що її ринкова вартість на момент придбання становила близько 1,8 млн грн.

У 2023 році на ділянці ввели в експлуатацію житловий будинок на 330 кв. м, у який заселилися сам митник із родиною. Його вартість перевищує 19 млн грн.

Батьки посадовця стверджують, що будували «власними силами» та заощадженнями, частково — за позичені кошти знайомих. Проте НАЗК вказує: жодна з позик не підтверджена документально та має ознаки фіктивності.

Наприкінці 2024 року дружина митника придбала SKODA KODIAQ 2024 року випуску за понад 1,9 млн грн, пояснивши покупку продажем попередніх авто. Аналіз, проведений НАЗК, встановив: офіційних доходів родини недостатньо, щоб покрити вартість елітного будинку, земельної ділянки та автомобіля.

Після початку перевірки ДБР і НАЗК у медіа з’явилася інформація, що митник на початку повномасштабної війни оформив фіктивну інвалідність, намагаючись уникнути мобілізації. Інвалідність згодом скасували, але посадовець подав до суду на МОЗ, вимагаючи відновлення пенсійних виплат.

Крім того, встановлено, що інспектор користувався державними номерними знаками «прикриття», які надаються лише співробітникам сектору безпеки, правоохоронцям або найвищим державним посадовцям, що перебувають під державною охороною.

Рекордне падіння обсягів нафтопереробки в Росії

Ситуація в нафтопереробній промисловості Росії досягла критичної точки, знизившись...

ВАКС конфіскував майно у заступника начальника Полтавського ТЦК на суму понад 1,9 млн грн

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення задовольнити позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), поданий за матеріалами Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), і конфіскувати у заступника начальника Полтавського обласного ТЦК та СП активів на суму понад 1,9 млн грн. Під час моніторингу способу життя посадовця НАЗК виявило, що у травні 2023 року його мати придбала […]

The post ВАКС конфіскував майно у заступника начальника Полтавського ТЦК на суму понад 1,9 млн грн first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Системна корупція у силових структурах під час війни загрожує безпеці та довірі суспільства

Наразі в Україні спостерігається тривожна тенденція: корупційні схеми у силовому блоці дедалі частіше набувають системного характеру, виходячи за рамки поодиноких зловживань. Деякі бойові підрозділи використовуються не лише за прямим призначенням, а й як формальне прикриття для багатомільйонних фінансових операцій, замаскованих під патріотичну риторику та потреби фронту. Така практика підриває довіру до силових органів та створює ризики для обороноздатності держави, адже ресурси, які мали б спрямовуватися на безпеку громадян і підтримку військових, перетворюються на інструмент збагачення окремих осіб.

Експерти зазначають, що системна корупція під час війни не обмежується лише закупівлями та фінансуванням підрозділів. Вона пронизує логістичні ланцюги, постачання озброєння, ремонт та утримання техніки, а також кадрові призначення. Такі схеми часто маскуються складними бюрократичними процедурами та внутрішнім контролем, що робить їх важкими для виявлення без спеціалізованих розслідувань.

У березні 2025 року департамент оголосив закупівлю засобів індивідуального бронезахисту та елементів військового спорядження на загальну суму 27 мільйонів 670 тисяч гривень. З самого початку процедура мала ознаки формальності. У встановлений строк була подана лише одна тендерна пропозиція — від приватного виробничо-торговельного підприємства «Акрополіс».

Основним видом діяльності цього підприємства є виробництво дорожніх сумок, валіз та цивільних аксесуарів. У відкритих даних відсутня інформація про наявність у компанії ліцензій, виробничих потужностей або сертифікованої технологічної бази для виготовлення бронежилетів чи іншої продукції військового призначення. Попри це саме з «Акрополісом» було укладено договір на постачання бронезахисту.

Зміст договору та тендерної документації вказує на низку системних порушень. Предмет закупівлі сформульований нечітко, відсутня процедура погодження зразків до початку поставок, а вимоги щодо підтвердження якості та походження продукції фактично проігноровані. У сукупності це створює враження контрольованої закупівлі без реальної конкуренції, де тендерна процедура виконувала роль формального прикриття для перерозподілу бюджетних коштів.

Фінансову частину схеми доповнює кадровий аспект. Колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, діяльність якого раніше пов’язували з тиском на бізнес і неформальним впливом на прибуткові сектори економіки, після звільнення опинився в структурі бригади «Лють». Формально він був зарахований інспектором штурмового підрозділу, однак, за наявною інформацією, не виконував ані бойових, ані повноцінних службових завдань.

Конкурсні процедури та навчання мали радше декоративний характер, створюючи видимість законного працевлаштування в умовах воєнного стану. Сам підрозділ у цій частині виглядає як зручний кадровий «буфер» для проблемних фігур, яким складно знайти місце в інших державних структурах без репутаційних ризиків.

Фактичну крапку в цій історії поставив Печерський районний суд міста Києва. Постановою слідчого судді Юрія Головка у справі № 757/54804/25-к скаргу на бездіяльність правоохоронних органів було залишено без задоволення. Таким чином суд фактично зафіксував допустимість закупівель без реальної конкуренції, використання бойового підрозділу як формального прикриття та відсутність необхідності в глибокій перевірці очевидних бюджетних ризиків.

Це рішення створює небезпечний прецедент, за якого багатомільйонні операції в силовому блоці можуть здійснюватися без повноцінної правової оцінки. Поки десятки мільйонів гривень проходять через сумнівні договори, а бойові підрозділи використовуються як фінансово-кадрова ширма, спроби домогтися реальної реакції з боку держави впираються в системну бездіяльність.

У підсумку така практика працює не в інтересах фронту чи державної безпеки, а в інтересах тих, хто навчився заробляти на війні, прикриваючись її символами та статусом бойових підрозділів.

DDoS-атака на “Нову пошту”: користувачі стикаються з перебоями в сервісах

Один з провідних поштових і логістичних операторів в Україні,...

Як повідомляють наші джерела, за ініціативи та посередництва США між Україною та РФ йдуть активні переговори щодо мирного врегулювання. Зокрема, йде опрацювання положень Меморандуму, який влаштує обидві сторони.

Нижче публікуємо основні тези, які можуть увійти до Меморандуму та позиції сторін на даний момент:

– гарантії відмови України від диверсійної та підривної діяльності проти Росії та її громадян (попередньо українська сторона погоджується)

– взаємна амністія політв’язнів і звільнення утримуваних цивільних осіб (на даний момент Україна і Росія готують списки на обмін)

– створення двостороннього Центру моніторингу та контролю режиму припинення вогню (попередньо є плани створення трьох- або чотиристороннього)

– підписання угоди про виконання положень документа з основними параметрами «остаточного врегулювання» конфлікту

– нейтралітет України, що передбачає відмову країни від вступу у військові союзи і коаліції, а також заборону на будь-яку військову діяльність третіх держав на її території та розміщення там іноземних збройних формувань, військових баз і військової інфраструктури (українська сторона проти, але її позицію ігнорують)

– припинення дії та відмова від укладення в майбутньому міжнародних договорів і угод, несумісних з умовами припинення вогню (на думку українських дипломатів ця теза “ні про що”,  тому всіх влаштовує)

– підтвердження статусу України як держави, що не володіє ядерною та іншою зброєю масового ураження, зі встановленням прямої заборони на її приймання, транзит і розміщення на території країни (попередньо українська сторона погоджується)

– встановлення граничної чисельності українських військ, а також граничної кількості озброєнь і військової техніки та їхніх допустимих характеристик (попередньо українська сторона наполягає на збереженні чисельності української армії на рівні 500 тисяч військових, сподіваючись що РФ погодиться на компроміс)

– розпуск українських націоналістичних формувань у складі ЗСУ і Нацгвардії (положення даного пункту в першу чергу стосуються «Азова» і 3 штурмової. Попередньо українська сторона наполягає на виключенні данного пункту з обговорення, мотивуючи труднощами в  переговорах з командирами та неможливістю прилаштувати всіх бійців формувань на зарплати)

– забезпечення повноти прав, свобод та інтересів російського і російськомовного населення, надання російській мові статусу офіційної (попередньо українська сторона проти надання російській мові статусу офіційної )

 

Пункти, які українська сторона відмовляється обговорювати і по яких США  продовжують тиск на РФ:

– повне виведення українських військ із територій так званих  ДНР, ЛНР, Запорізької та Херсонської областей та їх відведення на «узгоджену сторонами відстань від кордонів РФ» (як варіант відведення від ЛБЗ важкої техніки, але українська сторона проти та зайняла жорстку позицію. По данному пункту США на стороні України)

– заборона на передислокацію українських військ, за винятком «переміщень з метою відведення на узгоджену сторонами відстань від кордонів РФ» (українська сторона намагається вивести цю заборону на дзеркальну вимогу, але шансів на її реалізацію мало – військові стверджують, що в любому випадку вона виконуватись не буде)

– припинення мобілізації та початок демобілізації (попередньо українська сторона до такого кроку не готова)

– скасування воєнного стану в Україні (попередньо українська сторона до такого кроку не готова, тільки після укладення мирного договору)

– припинення постачання Києву іноземної військової допомоги, включно з наданням послуг супутникового зв’язку та наданням розвідданих (попередньо українська сторона до такого кроку не готова, тільки після отримання гарантій безпеки)

– виключення військової присутності третіх країн на території України, припинення участі іноземних фахівців у військових діях на боці Києва (українська сторона не визнає участь іноземних військових фахівців у бойових діях)

– оголошення дати проведення виборів президента України та Верховної Ради, які мають відбутися не пізніше 100 днів після скасування воєнного стану (українська сторона наполягає на  висновках Конституційного суду)

За інформацією джерел, підписання даного Меморандуму має призвести до негайного 30-денного перемир’я.  В даному контексті варто відмітити, що вимога США – безстрокове перемир’я, але вони готові погодитись і на 30-денне з можливістю подальшої пролонгації.

Останні новини