П’ятниця, 15 Травня, 2026

Рекордне падіння обсягів нафтопереробки в Росії

Важливі новини

Розкішний кабінет у науковому інституті: нові подробиці про робоче приміщення Сергія Тюлєнєва

У соцмережах набули широкого розголосу світлини робочого кабінету, який, за твердженням автора публікації, належав колишньому керівнику Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса Сергію Тюлєнєву. На фото видно приміщення, оздоблене дорогими матеріалами, дизайнерськими меблями та технікою преміального сегмента. За оцінками, оприлюдненими в мережі, загальна вартість такого ремонту може сягати близько 200 тисяч доларів, що викликало значний суспільний резонанс.

Тюлєнєв, який після попереднього скандалу був понижений у посаді та переведений до невеликої установи — інституту експертизи IT та інтелектуальної власності, нібито облаштував цей кабінет у приміщенні діючої лабораторії. За словами джерел, роботи виконувалися протягом перших трьох місяців його перебування на новому місці, що дало підстави для підозр у використанні службових ресурсів та недоцільному витрачанні коштів установи.

На опублікованих знімках, поширених користувачем під ніком «Викривач», видно мармуровий стіл, меблі у стилі ампір, декоративні елементи під «венеціанську» штукатурку, антикварні ікони, дорогу техніку та облаштовані санітарні приміщення.

З огляду на багаторічну роботу Тюлєнєва в системі судових експертиз, у дописі ставлять питання щодо законності походження коштів, витрачених на ремонт і облаштування кабінету.

Нагадаємо, Сергія Тюлєнєва було звільнено 14 листопада. Раніше він фігурував у розслідуваннях журналістів щодо корупційних практик у системі судових експертиз.

Народні прикмети, іменини та події 22 серпня в історії

22 серпня в Україні та світі відзначають одразу кілька важливих дат. Це день пам’яті загиблих працівників МВС, Міжнародний день пам’яті жертв насильства на релігійному ґрунті, Всесвітній день фольклору та рослинного молока. Крім того, цього дня віряни за новим календарем ушановують святих мучеників Агатоніка та Северіяна. Церковне свято За новим церковним календарем 22 серпня вшановують мучеників […]

На Банковій вирішують долю Сирського: кого бачать замість нього

Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Андрій Єрмак готує відставку головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського вже на листопад. За словами співрозмовника, на Банковій активно обговорюються можливі кандидатури на заміну. Причиною такого кроку нібито стали події на фронті — ситуація під Покровськом, де ворог продовжує просування, а також втрата позицій у районі Куп’янська. Ці […]

Чим небезпечний високий холестерин і які продукти його провокують

Закупорка артерій і серцеві напади часто стають наслідком підвищеного рівня холестерину. А головною причиною цього небезпечного стану є харчування — зокрема, надмірне споживання продуктів із насиченими жирами. Коли в крові накопичується “поганий” холестерин (ЛПНЩ), він відкладається на стінках судин і з часом утворює бляшки. Це ускладнює кровообіг, підвищує артеріальний тиск і створює ризик інфаркту. Щоб […]

Юрій Бойко та масштабна схема виведення активів за кордон під прикриттям нерухомості

Поки Україна бореться за незалежність та виживання в умовах війни, колишній політичний лідер забороненої партії ОПЗЖ Юрій Бойко активно реалізує складну схему перерозподілу своїх активів та виведення капіталу за межі країни. Центральною ланкою цієї операції став розпродаж дороговартісної курортної та житлової нерухомості, що оформлена через низку закритих венчурних структур, які значно ускладнюють відстеження справжніх власників та кінцевих бенефіціарів.

Особливу увагу привертає готель Mirotel Resort у Трускавці, який виступає ключовим активом у цій схемі. Продаж закордонним інвесторам або «спорядженим» компаніям здійснюється через закритий венчурний фонд «Хантер», що формально відповідає за операції з об’єктом. Управління активом формально покладене на кіпрську компанію Kotryna Holding LTD та давнього партнера Бойка, Павла Якубенка, проте така конструкція має всі ознаки класичної схеми для прихованого виведення капіталу та мінімізації податкових зобов’язань.

Фінансова архітектура фонду «Хантер» вибудовувалася роками. Протягом близько десяти років він інвестував понад 70 мільйонів доларів у будівництво елітних житлових комплексів у Києві, зокрема «Французького кварталу 2», Welcome Home, «Камертона» та LaLaLand. При цьому на початкових етапах проєктів продажі квартир практично не здійснювалися, що унеможливлювало класичне реінвестування прибутків і вказувало на масштабні вливання коштів невстановленого походження — щонайменше 47 мільйонів доларів.

У результаті через цю модель було акумульовано понад 1100 квартир. Активи, оформлені на членів родини Бойка — дружину Віру та синів Миколу й Анатолія, — зросли до тисяч квадратних метрів житла і сотень тисяч квадратних метрів землі.

Особливий цинізм ситуації полягає в тому, що запроваджені державою санкції фактично не зачепили економічне ядро цієї імперії. Вони обмежилися позбавленням нагород і декларативними обмеженнями, не завадивши Бойку зберегти контроль над стратегічним активом «Волиньобленерго» через АТ «Онікс Інвест».

Спроби домогтися правової оцінки цих фактів довгий час наштовхувалися на глуху стіну. Суддя Печерського суду Вовк відмовився зобов’язати прокуратуру розпочати розслідування за наведеними обставинами можливого відмивання доходів. Проте повністю зупинити процес не вдалося.

Ситуація в нафтопереробній промисловості Росії досягла критичної точки, знизившись до найнижчого рівня за 17 років — з 2009 року. Як свідчать дані аналітиків, обсяги переробки нафти впали до приблизно 4,69 мільйона барелів на добу. Це відповідає зниженню на 11% від початку 2026 року, 12% у річному вимірі та майже 18% у порівнянні з довоєнним 2021 роком. Втрати в обсягах нафти складають близько одного мільйона барелів щоденно, що суттєво вплине на енергетичний баланс країни.

Це падіння в основному є наслідком постійних атак безпілотників на стратегічні об'єкти нафтогазової інфраструктури. Лише за останній місяць було зафіксовано не менше ніж двадцять таких атак — один з найвищих показників від початку війни. Удари торкнулися не тільки нафтопереробних заводів, але й нафтобаз, трубопроводів та морських об'єктів.

Серед найбільш постраждалих — численні великі нафтопереробні заводи, які були змушені зупинити виробництво через пошкодження і ризики нових атак. Це викликало ефект ланцюгової реакції, де перебої на окремих підприємствах вплинули на всю систему переробки та постачання пального.

Крім того, атаки також позначилися на транспортній інфраструктурі. Російська мережа нафтопроводів, одна з найбільших у світі, зазнала серйозних пошкоджень. Атаки на морські порти, які відповідають за значну частину експорту нафти, також створили серйозні економічні ризики, оскільки будь-які перерви в їх роботі можуть мати масштабні наслідки.

У квітні, наприклад, було тимчасово зупинено відвантаження нафти в портах на Балтійському морі, а також зафіксовані перебої на Чорному морі. Хоча частину інфраструктури вдалося швидко відновити, постійні атаки серйозно підривають стабільність логістичних ланцюгів.

Економічні наслідки цих атак відчутні не лише в промисловому секторі, але й на внутрішньому ринку, де завантаження нафтопереробних заводів опустилося нижче рівнів, які спостерігалися під час паливної кризи восени минулого року. Це призвело до дефіциту бензину в окремих регіонах, обмежень у продажу та підвищення цін.

Фахівці зазначають, що падіння обсягів переробки може мати серйозні довгострокові наслідки для російської економіки, оскільки нафтова галузь залишається головним джерелом доходів державного бюджету. Будь-яке скорочення виробництва та експорту безпосередньо вплине на фінансову стабільність країни.

Попри труднощі з переробкою, видобуток нафти в Росії частково відновився після падіння наприкінці березня та на початку квітня. Це пояснюється тим, що видобувні компанії намагаються компенсувати попередні втрати, проте без стабільної переробки та логістики реалізувати ці обсяги буде складно.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що більшість інфраструктури була побудована десятки років тому і не витримує сучасних навантажень та загроз. Це робить її вразливою до пошкоджень і ускладнює процес відновлення.

Експерти зауважують, що удари по енергетичній інфраструктурі можуть змінити підходи до ведення війни, оскільки вони не лише націлені на військові об'єкти, але й на економічні ресурси країни. Зниження обсягів переробки та експорту нафти може обмежити фінансування військових дій і вплинути на загальну стійкість економіки.

Таким чином, падіння нафтопереробки до найнижчого рівня за 17 років є показником системного тиску на енергетичний сектор Росії, а подальший розвиток подій залежатиме від частоти атак, здатності відновлювати інфраструктуру та адаптації до нових умов.

Останні новини