Український виробник засобів радіоелектронної боротьби під торговельною маркою Contra Drone опинився в центрі гучного скандалу. Як повідомляє канал “Джокер”, компанія використовує криптовалюту для відмивання коштів, отриманих з державних контрактів. Йдеться про ФОП Андрія Яковчука та ТОВ “Флай-Груп Україна”, співвласниками якої є мешканець Києва Тимофій Юрков та сам Яковчук із міста Нетішин. Статутний капітал компанії, що регулярно […]
Ситуація в нафтопереробній промисловості Росії досягла критичної точки, знизившись до найнижчого рівня за 17 років — з 2009 року. Як свідчать дані аналітиків, обсяги переробки нафти впали до приблизно 4,69 мільйона барелів на добу. Це відповідає зниженню на 11% від початку 2026 року, 12% у річному вимірі та майже 18% у порівнянні з довоєнним 2021 роком. Втрати в обсягах нафти складають близько одного мільйона барелів щоденно, що суттєво вплине на енергетичний баланс країни.
Це падіння в основному є наслідком постійних атак безпілотників на стратегічні об'єкти нафтогазової інфраструктури. Лише за останній місяць було зафіксовано не менше ніж двадцять таких атак — один з найвищих показників від початку війни. Удари торкнулися не тільки нафтопереробних заводів, але й нафтобаз, трубопроводів та морських об'єктів.
Серед найбільш постраждалих — численні великі нафтопереробні заводи, які були змушені зупинити виробництво через пошкодження і ризики нових атак. Це викликало ефект ланцюгової реакції, де перебої на окремих підприємствах вплинули на всю систему переробки та постачання пального.
Крім того, атаки також позначилися на транспортній інфраструктурі. Російська мережа нафтопроводів, одна з найбільших у світі, зазнала серйозних пошкоджень. Атаки на морські порти, які відповідають за значну частину експорту нафти, також створили серйозні економічні ризики, оскільки будь-які перерви в їх роботі можуть мати масштабні наслідки.
У квітні, наприклад, було тимчасово зупинено відвантаження нафти в портах на Балтійському морі, а також зафіксовані перебої на Чорному морі. Хоча частину інфраструктури вдалося швидко відновити, постійні атаки серйозно підривають стабільність логістичних ланцюгів.
Економічні наслідки цих атак відчутні не лише в промисловому секторі, але й на внутрішньому ринку, де завантаження нафтопереробних заводів опустилося нижче рівнів, які спостерігалися під час паливної кризи восени минулого року. Це призвело до дефіциту бензину в окремих регіонах, обмежень у продажу та підвищення цін.
Фахівці зазначають, що падіння обсягів переробки може мати серйозні довгострокові наслідки для російської економіки, оскільки нафтова галузь залишається головним джерелом доходів державного бюджету. Будь-яке скорочення виробництва та експорту безпосередньо вплине на фінансову стабільність країни.
Попри труднощі з переробкою, видобуток нафти в Росії частково відновився після падіння наприкінці березня та на початку квітня. Це пояснюється тим, що видобувні компанії намагаються компенсувати попередні втрати, проте без стабільної переробки та логістики реалізувати ці обсяги буде складно.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що більшість інфраструктури була побудована десятки років тому і не витримує сучасних навантажень та загроз. Це робить її вразливою до пошкоджень і ускладнює процес відновлення.
Експерти зауважують, що удари по енергетичній інфраструктурі можуть змінити підходи до ведення війни, оскільки вони не лише націлені на військові об'єкти, але й на економічні ресурси країни. Зниження обсягів переробки та експорту нафти може обмежити фінансування військових дій і вплинути на загальну стійкість економіки.
Таким чином, падіння нафтопереробки до найнижчого рівня за 17 років є показником системного тиску на енергетичний сектор Росії, а подальший розвиток подій залежатиме від частоти атак, здатності відновлювати інфраструктуру та адаптації до нових умов.
