Субота, 4 Липня, 2026

Рекордне падіння обсягів нафтопереробки в Росії

Важливі новини

Майже мільйон українських чоловіків призовного віку без офіційного статусу, виклик для економіки країни

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) нещодавно оприлюднило результати свого розслідування, які викликали значний суспільний резонанс. Агентство повідомило про виявлення ознак корупційного правопорушення в діяльності колишнього високопосадовця прокуратури України.

Він пояснив, що під час аналізу мобілізаційного потенціалу було виявлено, що ці люди є практично анонімними для державних реєстрів, маючи лише ідентифікаційні коди. Деякі з них взагалі не фігурують у реєстрах підприємців або найманих працівників, а деякі свідомо уникають уваги держави, припиняючи офіційну зайнятість.

Наталуха вважає, що впровадження системи економічного бронювання може вирішити цю проблему. За його словами, відсутність такого інструменту сильно впливає на ринок праці, збільшуючи нелегальну міграцію та деморалізацію реального сектору економіки.

«Відсутність цього інструментарію (економічного бронювання, — ред.) має свій ефект і на ринок. За офіційно непідтвердженими даними, щоденно щонайменше 200 чоловіків призовного віку здійснюють спробу залишити країну. Щоденно. Не кажучи вже про кількість звільнень із робочих місць для того, щоб працювати неофіційно і не «світитися» у реєстрах. Це деморалізація реального сектору економіки. Вона має негативні наслідки», – наголосив політик.

Втрата стратегічних ресурсів в Україні: приватні інтереси проти державного контролю

В Україні критично важливі ресурси зникають не лише через воєнні дії, а й унаслідок непрозорих домовленостей між бізнесом і посадовцями. Яскравим прикладом є Пержанське родовище берилію у Житомирській області, де держава фактично втратила контроль над стратегічними надрами. Розробку цього родовища здійснює ТОВ «Пержанська рудна компанія», що входить до орбіти BGV Group. Центральним елементом структури є кіпрська BGV Group Limited, через яку цінна сировина виводиться за межі країни, створюючи ефект офшорного управління.

Цей випадок демонструє системну проблему: стратегічні активи опиняються у руках приватних компаній із непрозорими схемами володіння, а державні органи не контролюють реальні потоки ресурсів. Наслідки цього явища виходять за межі економіки: втрата контрольованих запасів мінералів знижує національну безпеку, обмежує технологічний розвиток і впливає на геополітичну стійкість України.

Формально процедура виглядала законною, однак оцінка впливу на довкілля існувала лише номінально. Реальних екологічних досліджень перед початком видобутку проведено не було, попри те, що роботи розгорнулися в межах Поліського природного заповідника — території, де будь-яка господарська діяльність прямо заборонена законом.

Просування цього проєкту було неможливим без політичного та адміністративного лобізму. У схемі фігурують колишні керівники Державної служби геології та надр України, які погоджували документи та дозволи. На парламентському рівні процес супроводжували представники фракції «Слуга народу».

Ключову роль відіграли голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Олег Бондаренко та голова підкомітету з питань надрокористування Павло Якименко. Останній є сином співзасновника «Пержанської рудної компанії», що створює очевидний і задокументований конфлікт інтересів. Попри це, всі погодження проходили в прискореному режимі без публічних обговорень і належного контролю.

Паралельно компанія декларує занижені обсяги видобутку берилію, що дозволяє мінімізувати рентні платежі до бюджету. За оцінками експертів, реальна вартість покладів Пержанського родовища становить від 80 до 100 мільярдів доларів. Для порівняння: у бюджет надходять лише незначні суми, тоді як основні фінансові потоки виводяться за кордон.

Натомість регіон отримує токсичні відходи з важкими металами та радіоактивними домішками, які забруднюють ґрунти й водні горизонти Полісся. Йдеться не лише про економічні втрати, а й про довгострокову екологічну катастрофу.

Капітал, отриманий від експлуатації надр, Буткевич спрямовує у девелоперський бізнес. У 2024 році BGV Group Management уклала партнерську угоду з компанією SAGA Development Андрія Вавриша для реалізації житлового комплексу Boston Creative House у Києві. Контроль над проєктом було розподілено через інвестиційні фонди «Магнум» та «Ельбрус» між структурами Геннадія Буткевича та Максимом Вавришем — сином девелопера.

Таким чином формується замкнений ланцюг: стратегічні надра України перетворюються на джерело приватних девелоперських прибутків, тоді як держава втрачає контроль, кошти і ресурси, критично важливі для оборонного сектору.

За результатами аналізу цієї схеми відкрито низку кримінальних проваджень. Печерська окружна прокуратура Києва внесла відомості до ЄРДР за фактом самоуправства. Служба безпеки України в Дніпропетровській області розслідує службове підроблення. Поліція Харківської області та Державне бюро розслідувань відкрили провадження за фактами незаконного видобутку корисних копалин.

Втім, подальший хід цих справ демонструє інше. Розслідування носять формальний характер, активних слідчих дій не зафіксовано, а ключові фігуранти залишаються поза реальною процесуальною відповідальністю. Провадження відкриваються, але не доходять до логічного завершення, що лише підтверджує системність і захищеність цієї схеми.

У Києві чиновник і бізнесмен вкрали мільйон з бюджету під час будівництва спортмайданчика

У Києві викрито схему розкрадання бюджетних коштів, пов’язаних із будівництвом спортивної інфраструктури. За результатами розслідування стало відомо, що у 2020 році директор дитячо-юнацької спортивної школи, підпорядкованої міській адміністрації, уклав угоду з керівником приватної будівельної компанії на поставку та монтаж футбольного майданчика з санітарно-побутовими приміщеннями. Згідно з офіційними документами, з бюджету міста підряднику було виплачено понад […]

The post У Києві чиновник і бізнесмен вкрали мільйон з бюджету під час будівництва спортмайданчика first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Міноборони призупинило використання дефектних мін і проводить перевірки інших боєприпасів

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У пресслужбі Міноборони підкреслили, що така закритість пов’язана з безпекою і ефективністю роботи комісії, а також з умовами, що склалися через триваючу російську агресію. За словами представників відомства, це дозволяє забезпечити точність розслідування та уникнути поширення неперевірених відомостей, що можуть завдати шкоди.

Попередні результати розслідування вказують на можливі дефекти боєприпасів. Зокрема, дослідження підтверджують ймовірність того, що причинами нештатного спрацювання могли бути неякісні порохові заряди або порушення умов зберігання мін, що призвело до їх пошкодження. У зв’язку з цим Міноборони прийняло рішення призупинити використання та видачу цих мін у Силах оборони. Вилучені боєприпаси передано для подальших досліджень.

Оскільки виявлені дефекти можуть загрожувати безпеці українських військових, замість дефектних мін для військових підрозділів буде надано міни імпортного виробництва, які відповідають високим стандартам якості.

У Міноборони також наголосили на необхідності проведення додаткових інспекцій щодо інших типів мін, зокрема мін інших калібрів. Комісія перевірить дотримання стандартів виробництва, якість компонентів та умови зберігання цих боєприпасів, аби запобігти подібним інцидентам у майбутньому. Державне бюро розслідувань (ДБР) порушило кримінальну справу за фактом постачання неякісних мін.

Міністерство оборони обіцяє інформувати громадськість про хід розслідування, коли це не буде загрожувати безпеці національних інтересів.

Москва пригрозила Сеулу наслідками через можливу передачу зброї Україні

Російська сторона висловила занепокоєння з приводу можливого рішення Південної...

Ситуація в нафтопереробній промисловості Росії досягла критичної точки, знизившись до найнижчого рівня за 17 років — з 2009 року. Як свідчать дані аналітиків, обсяги переробки нафти впали до приблизно 4,69 мільйона барелів на добу. Це відповідає зниженню на 11% від початку 2026 року, 12% у річному вимірі та майже 18% у порівнянні з довоєнним 2021 роком. Втрати в обсягах нафти складають близько одного мільйона барелів щоденно, що суттєво вплине на енергетичний баланс країни.

Це падіння в основному є наслідком постійних атак безпілотників на стратегічні об'єкти нафтогазової інфраструктури. Лише за останній місяць було зафіксовано не менше ніж двадцять таких атак — один з найвищих показників від початку війни. Удари торкнулися не тільки нафтопереробних заводів, але й нафтобаз, трубопроводів та морських об'єктів.

Серед найбільш постраждалих — численні великі нафтопереробні заводи, які були змушені зупинити виробництво через пошкодження і ризики нових атак. Це викликало ефект ланцюгової реакції, де перебої на окремих підприємствах вплинули на всю систему переробки та постачання пального.

Крім того, атаки також позначилися на транспортній інфраструктурі. Російська мережа нафтопроводів, одна з найбільших у світі, зазнала серйозних пошкоджень. Атаки на морські порти, які відповідають за значну частину експорту нафти, також створили серйозні економічні ризики, оскільки будь-які перерви в їх роботі можуть мати масштабні наслідки.

У квітні, наприклад, було тимчасово зупинено відвантаження нафти в портах на Балтійському морі, а також зафіксовані перебої на Чорному морі. Хоча частину інфраструктури вдалося швидко відновити, постійні атаки серйозно підривають стабільність логістичних ланцюгів.

Економічні наслідки цих атак відчутні не лише в промисловому секторі, але й на внутрішньому ринку, де завантаження нафтопереробних заводів опустилося нижче рівнів, які спостерігалися під час паливної кризи восени минулого року. Це призвело до дефіциту бензину в окремих регіонах, обмежень у продажу та підвищення цін.

Фахівці зазначають, що падіння обсягів переробки може мати серйозні довгострокові наслідки для російської економіки, оскільки нафтова галузь залишається головним джерелом доходів державного бюджету. Будь-яке скорочення виробництва та експорту безпосередньо вплине на фінансову стабільність країни.

Попри труднощі з переробкою, видобуток нафти в Росії частково відновився після падіння наприкінці березня та на початку квітня. Це пояснюється тим, що видобувні компанії намагаються компенсувати попередні втрати, проте без стабільної переробки та логістики реалізувати ці обсяги буде складно.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що більшість інфраструктури була побудована десятки років тому і не витримує сучасних навантажень та загроз. Це робить її вразливою до пошкоджень і ускладнює процес відновлення.

Експерти зауважують, що удари по енергетичній інфраструктурі можуть змінити підходи до ведення війни, оскільки вони не лише націлені на військові об'єкти, але й на економічні ресурси країни. Зниження обсягів переробки та експорту нафти може обмежити фінансування військових дій і вплинути на загальну стійкість економіки.

Таким чином, падіння нафтопереробки до найнижчого рівня за 17 років є показником системного тиску на енергетичний сектор Росії, а подальший розвиток подій залежатиме від частоти атак, здатності відновлювати інфраструктуру та адаптації до нових умов.

Останні новини