Детективи НАБУ порушують законодавство, а платять за це українці

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

Державний інспектор відділу протидії незаконному переміщенню наркотиків і зброї Львівської митниці був затриманий за вимагання та отримання неправомірної вигоди в розмірі $15 000. Ця сума стала платою за забезпечення безперешкодного ввезення ювелірних виробів високої вартості без сплати митних зборів, що суттєво порушує законодавство. За даними слідства, чиновник надавав інструкції, як обійти митний контроль при перетині кордону та приховати дорогоцінні товари, включаючи продукцію таких престижних брендів, як Cartier, Van Cleef та Hermes.

Вартість хабара становила близько 4% від реальної ціни переміщуваних товарів, що свідчить про масштаби корупційної діяльності на митному посту. Митник, що мав би здійснювати контроль за законністю ввезення товарів, замість цього сприяв незаконним діям, які могли завдати значних збитків державному бюджету через ухилення від сплати митних зборів.

Під час обшуків правоохоронці вилучили кошти, серед іншого — всю суму, отриману перед затриманням, та частину попередньої виплати (зокрема $1 600). За процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури службовцю повідомлено про підозру у одержанні неправомірної вигоди службовою особою, поєднаному з вимаганням (ч. 3 ст. 368 КК України).

На цей час фігуранта відсторонено від займаної посади; йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Слідчі продовжують дії, встановлюються всі особи, причетні до протиправної діяльності та канали ввезення товарів.

В Києві на високопосадовців з комунальної сфери чекає суд за серйозне порушення екологічного законодавства, що призвело до забруднення природного середовища. Солом’янська окружна прокуратура подала обвинувальний акт проти керівника Комунальної корпорації «Київавтодор» та колишнього керівника КП ШЕУ Солом’янського району. Їхні дії стали причиною забруднення важливої зеленої зони столиці — парку «Балка Проня», який є важливим екологічним об’єктом для місцевих мешканців та туристів.

Зокрема, мова йде про земельну ділянку, що розташована неподалік вулиці Кадетський Гай, яка, згідно з детальним планом території, є частиною парку. За своїм функціональним призначенням ця територія мала бути відведена для збереження природного середовища та розвитку зеленої зони міста. Натомість, комунальні служби допустили її незаконне використання, що порушує екологічні норми і загрожує серйозними наслідками для місцевої флори і фауни.

Фахівці Державної екологічної інспекції зафіксували факт забруднення та засмічення небезпечними для довкілля матеріалами. Як наслідок, прокуратура не лише винесла обвинувачення у службовій недбалості, а й подала позов із вимогою зобов’язати посадовців відшкодувати збитки, завдані природному середовищу та громаді Києва.

Апеляційний господарський суд Північного округу вже залишив у силі рішення першої інстанції, яким КП «ШЕУ Солом’янського району» зобов’язали ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище та усунути порушення природоохоронного законодавства. Однак кримінальна відповідальність за службову недбалість може стати черговим етапом у справі.

Скандал із «Балкою Проня» оголив системну проблему — безкарне використання комунальними підприємствами столичних зелених зон як полігонів для відходів. Попри офіційний статус парку, замість рекреаційного простору мешканці району роками спостерігали накопичення сміття. Нині прокуратура наполягає: відповідальні за шкоду мають відповісти не лише відновленням території, а й фінансовою компенсацією.

Ця справа може стати прецедентом для інших екологічних порушень у столиці, де території, призначені для відпочинку, перетворюються на технічні звалища руками тих, хто мав би їх захищати.