Діти без ліцею, підрядник з мільйонами: як завис капремонт у Гранітному

За прогнозами члена оборонного комітету Федіра Веніславського, розгляд законопроекту про посилення мобілізації у Верховній Раді може завершитися різноманітними термінами, від 10 до 20 березня. Наразі вже обговорено понад 4 тисячі правок, які були об'єднані в 16 блоків. Основні напрямки розгляду включають в себе відміну обмежень конституційних прав і свобод, реформування електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та поліції у мобілізаційних заходах, а також встановлення нових правил щодо участі аспірантів у військовій службі та процедур мобілізації осіб, які перебувають у стані ув'язнення. Також виробляється консенсус щодо часових рамок демобілізації та збереження базової військової підготовки для чоловіків у віковому діапазоні 18-25 років.

Українська версія статті передає нам важливі подробиці процесу розгляду законопроекту щодо посилення мобілізації в Україні. За висновками експерта, розгляд цього законопроекту може зайняти різні терміни, проте вже відомо, що було обговорено понад 4 тисячі поправок, які включено до 16 блоків. Зміни стосуються різних аспектів мобілізаційної системи, включаючи права призовників, участь поліції та органів влади, а також демобілізаційні процедури. Цей законопроект має стратегічне значення для забезпечення обороноздатності країни та підтримки ефективної військової служби.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Володимир Страшко, керівник дистанційної комерційної школи, повідомив про різке зростання звернень від батьків, які вирішили виїхати з дітьми за межі країни на невизначений термін. Раніше більшість заявок стосувалася хлопців у старших класах, яких родини намагалися вивезти до досягнення ними повноліття, однак сьогодні ця тенденція охоплює дітей усіх вікових категорій.

За словами Страшка, учні, які виїхали один чи два роки тому, спочатку зберігали український освітній компонент і навіть навчалися паралельно. Проте сьогодні дедалі більше сімей повністю відмовляються від української освіти, оскільки ухвалили рішення залишатися за кордоном назавжди.

Згідно з даними, учні старших класів, зокрема 11-класники, тепер рідше планують вступати до українських вишів. Серед випускників багато тих, хто не буде писати Національний мультипредметний тест (НМТ), оскільки вони не збираються повертатися в Україну для продовження навчання.

“Не лише хлопці, але й дівчата. В деяких класах таких дітей 90%, — зазначив Страшко. — Умовно, 27 з 30 учнів планують залишитися за кордоном”. За його словами, це не стосується лише тих, хто націлений на престижні університети за кордоном, — родини готові до вступу в будь-які заклади, аби тільки не повертати дітей в Україну.

Раніше міністр освіти та науки Оксен Лісовий визнав, що з початком повномасштабної війни Україна стикається з проблемою масового виїзду школярів. Багато з них залишають країну, щоб уникнути мобілізаційних обмежень, тоді як інші прагнуть забезпечити більш стабільне майбутнє для дітей. Народна депутатка Ніна Южаніна заявила, що перед початком навчального року країну залишили близько 300 тисяч дітей.

У Львівській області правоохоронці задокументували факт самовільного зайняття земель комунальної власності головою одного з фермерських господарств. Як повідомили у Львівській обласній прокуратурі, чоловік без будь-яких дозвільних документів розпорядився сільськогосподарськими ділянками, що належать громаді Стрийського району.

Слідство з’ясувало, що фермер використав одразу шість ділянок сільськогосподарського призначення, загальна площа яких перевищує 56 гектарів. Земля активно оброблялася та приносила прибуток, однак жодних правових підстав для її використання підозрюваний не мав. Таким чином громада фактично втратила можливість розпоряджатися власними ресурсами та отримувати законні надходження до бюджету.

Фермер розорав ці ділянки та засіяв їх соєю, отримавши прибуток. У прокуратурі зазначили, що територіальній громаді було завдано збитків на суму майже 270 тисяч гривень.

Разом з тим, ці збитки підозрюваний відшкодував у повному обсязі в ході слідства. Досудове розслідування триває, остаточне рішення щодо відповідальності ухвалить суд.