Тріумф Олександра Усика: Чемпіонський статус та фінансовий рекорд

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Як ідеться в повідомленні, серед підозрюваних – ексзаступник голови Гостомельської селищної військово-цивільної адміністрації, колишній начальник відділу та троє її працівників.

Вони уклали низку договір із підрядником, однак власники приватних будинків закінчували відновлювальні роботи власним коштом.

У Нацполіції розповіли, що для відновлення житлових будинків адміністрація уклала низку прямих договорів із фіктивним підприємством, яке нібито спеціалізується на ремонті та житловому будівництві.

Кошторис цих угод становив від 100 тис грн до 500 тис грн. Загалом підприємство отримало на свої рахунки з бюджету понад 6 млн гривень.

Підрядник мав реставрувати десятки пошкоджених будинків за лічені місяці – заміна даху, вікон, фасаду тощо. Однак чиновники вносили до актів виконаних робіт відомості про їхні обсяги та вартість, які не відповідали дійсності, після чого підписували документи.

У результаті, постраждалі власники приватних будинків закінчували відновлювальні роботи власним коштом.

На сьогодні лише за шістьма угодами, укладеними з лютого по травень 2023 року, сума підтверджених експертизою збитків становить 650 тис. грн.

Поліцейські перевіряють причетність фігурантів до понад 40 епізодів протиправної діяльності. За попередніми оцінками, сума завданих збитків може сягати десятків мільйонів гривень.

Під час обшуків в офісних приміщеннях і за місцями проживання фігурантів у Києві та Київській області поліцейські вилучили 150 тисяч доларів, службову документацію фінансово-господарської діяльності, печатки, комп’ютерну техніку, автомобілі, мобільні телефони та «чорнові» записи.

7 січня є важливою датою, яка поєднує в собі кілька значущих подій для різних верств українського суспільства. Після календарної реформи, здійсненої Православною церквою України, ця дата набула нового значення. Вона продовжує бути важливою для багатьох вірян, хоча тепер її святкування не пов’язане з Різдвом Христовим, яке тепер відзначається 25 грудня за новою юліанською системою. Однак 7 січня не позбулося своєї релігійної ваги, а також зберігає особливе значення в народному та професійному календарях.

У 2023 році Православна церква України остаточно перейшла на новоюліанський календар, що стало значущою зміною в церковній практиці країни. Тепер Різдво Христове святкується 25 грудня, що дозволяє узгодити дату святкування з більшістю православних церков у світі. Проте 7 січня, за новим календарем, все ж залишилося важливим для вірян, адже цей день припадає на святкування Собору Іоанна Хрестителя. Це свято відзначається як шанування великого пророка, що виконував ключову роль у підготовці людства до приходу Месії.

Цього дня віряни моляться Іоанну Хрестителю, просячи про злагоду в родині, подружню вірність, здоров’я дітей та добробут. День вважається сприятливим для хрещення немовлят, а також для духовного очищення і примирення в сім’ї.

У світі 7 січня відзначають Міжнародний день програміста — професійне свято фахівців IT-сфери. У сучасному світі без їхньої роботи неможливе функціонування бізнесу, сервісів і цифрових систем, тому цього дня традиційно вітають айтішників і бажають їм професійних успіхів. Окрім цього, у світі існують і менш відомі тематичні дні, пов’язані з наставництвом, філателією, кулінарією та наукою.

В Україні державного свята 7 січня немає, однак дата має культурне значення. Цього дня народилися відомі українські діячі — письменник Микола Аркас, літературознавець Михайло Рудницький, композитор Антон Муха та кінорежисер Володимир Денисенко. Тому день можна вважати символічним для української культури та мистецтва.

У народній традиції 7 січня було пов’язане з погодними прикметами. Вважалося, що хуртовина цього дня віщує прохолодне літо, різке похолодання — затяжну холодну весну, густий іній — добрий урожай зернових, а зоряне небо — щедрий грибний сезон. День вважався сприятливим для сімейних справ і молитви.

Разом із тим існували й заборони. У народі не радили перераховувати гроші, позичати кошти або витрачати всю готівку з гаманця, щоб не накликати фінансові труднощі. Під забороною були заздрість, осуд інших і нав’язування порад. Вважалося, що порушення цих застережень може призвести до втрат і сварок упродовж року.

Під прикриттям масштабної інвестиційної програми, спрямованої нібито на модернізацію українського газовидобутку, в діяльності АТ «Укргазвидобування» протягом багатьох років функціонувала схема системного виведення державних коштів. За даними джерел у галузі, ключові управлінські рішення ухвалювалися керівництвом компанії у тісній співпраці з низкою афілійованих підрядників. Саме ці структури отримували багатомільярдні контракти без конкуренції, відкритих тендерів та будь-якого технічного підґрунтя, що дозволяло фактично монополізувати найприбутковіші напрямки робіт.

Одним із найпомітніших прикладів експерти називають проєкт буріння пошукової свердловини №888 на Шебелинському родовищі. Попри наявні у вихідній геологічній документації попередження про відсутність підтверджених покладів і вкрай низьку якість доступних сейсмічних даних, керівництво компанії схвалило реалізацію проєкту в максимально короткі строки. Усі етапи – від технічного обґрунтування до вибору виконавця – були проведені з грубими порушеннями, а підрядником стала компанія, що вже неодноразово отримувала контракти без прозорих процедур.

Координацію фінансових потоків забезпечували генеральний директор Сергій Лагно, директор із закупівель Роман Власенко, директор з геологорозвідки Максим Вітик та директор з безпеки Дмитро Ткачонок. Саме вони погоджували укладання низки непрозорих контрактів, зокрема шести договорів на постачання кабельної продукції вартістю 131,46 млн грн. Усі контракти були підписані у січні–березні 2025 року без проведення відкритих торгів, а реальні обсяги закупівель свідомо роздрібнювали, щоб уникнути контролю.

Порушення фіксувалися і в екологічному блоці діяльності підприємства. У першому кварталі 2025 року компанія повідомила про історичний рекорд — 107 136 метрів пробурених свердловин. Однак утворений у процесі буровий шлам замість спеціальної утилізації зливався просто на рельєф місцевості, що не лише порушує екологічні норми, а й створює загрозу хімічного забруднення.

Окремий епізод стосується аварії на газопроводі високого тиску у квітні 2024 року. Розслідування встановило, що причиною стала незаконна врізка перемички без проектної документації. Інцидент призвів до пожежі, збитків місцевій громаді та поставив під сумнів дотримання елементарних вимог безпеки на підприємстві.

Зібрані факти свідчать, що Укргазвидобування використовувалося як фінансовий плацдарм для непрозорих операцій, тоді як державні інвестиції перетворювалися на інструмент виведення коштів через підконтрольні структури.

Мікропластик став невід'ємною частиною сучасного середовища, проникнувши навіть у найвіддаленіші куточки нашого життя. Крихітні пластикові частинки постійно потрапляють в організм через продукти харчування та воду, а також через повітря. Ці частинки настільки маленькі, що ми не можемо їх побачити неозброєним оком, однак вони впливають на наше здоров’я, зокрема через довготривале накопичення в організмі. Мікропластик можна знайти практично у всьому, чим ми користуємося: в упаковці для продуктів, кухонному посуді, навіть у воді, яку ми п’ємо. Нещодавні дослідження показують, що він потрапляє в їжу через пластикові поверхні або посуд з антипригарним покриттям.

Сучасні технології обробки їжі, особливо приготування на пластикових або антипригарних поверхнях, є одними з основних джерел мікропластикових часток. Коли такі матеріали нагріваються, вони вивільняють шкідливі частинки пластику, які потім потрапляють в їжу. Продукти, які містять мікропластик, включають рибу, м’ясо, овочі, яйця, хліб, мед та навіть сіль. Це особливо небезпечно, оскільки частки пластику не розпадаються в організмі і можуть впливати на різні органи, накопичуючись в тканинах і викликаючи потенційно небезпечні зміни.

Особливу загрозу становлять ультраоброблені продукти — чим складніший виробничий процес, тим більше контакту з пластиком і тим більша ймовірність забруднення. Дослідження у 109 країнах показало: сьогодні ми споживаємо мікропластику у шість разів більше, ніж у 1990 році.

Вода з-під крану не є винятком — у всіх зразках водопровідної води фіксується мікропластик. Але використання фільтрів, зокрема вугільних, може зменшити його кількість до 90%. Що гірше — додавання чаю в пластиковому пакетику може «збагатити» напій мільярдами частинок пластику.

Побут на кухні також відіграє роль: пластикові дошки, посуд, губки, блендери — усе це джерела невидимих фрагментів, які з часом зношуються та потрапляють у їжу. Навіть силікон, який вважається безпечнішим, при високих температурах здатний виділяти мікропластик.

Хоча мікропластик виявляють навіть у крові, плаценті та мозку людини, наука ще не має однозначних відповідей щодо його впливу. Ймовірно, частина частинок виводиться з організму, але їхня накопичувальна дія залишається під питанням.

Що можна зробити вже сьогодні: – відмовлятися від пошкодженого пластикового посуду; – використовувати скло, сталь або кераміку; – промивати продукти, коли це можливо; – уникати ультраоброблених страв; – використовувати фільтри для води.

Мікропластик уже став частиною нашого життя, але його присутність у нашому раціоні можна зменшити простими рішеннями — і саме з них починається контроль над невидимою загрозою.