Дмитра Святаша засуджено заочно на 12 років за серію злочинів

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Це рішення було ухвалено після того, як Євген Лященко, який обіймав посаду голови правління з березня 2023 року, подав заяву про дострокове припинення повноважень. Водночас Лященко залишиться працювати на посаді члена правління до завершення контракту.

Разом з тим, “Укрзалізниця” також повідомила про звільнення трьох членів правління — Володимира Крота, Ореста Логунова та Антона Мішина.

Призначення Перцовського є частиною оновлення керівного складу компанії, яка продовжує відігравати ключову роль у забезпеченні транспортної інфраструктури України.

27 жовтня — це дата, що має кілька важливих вимірів. Вона сплітає в собі як церковні традиції, так і українську мовну та культурну ідентичність, а також народні прикмети, які завжди були важливими для життя наших предків. У цей день вшановується пам'ять Нестора Літописця, великого діяча Київської Русі, який став основоположником літературної спадщини та історичної пам'яті нашого народу.

Нестор Літописець — це постать, яка має особливе значення для українців. Його твори, зокрема "Повість минулих літ", стали основою для розуміння історії Київської Русі. Завдяки йому ми дізналися не лише про події того часу, але й про духовний світ наших предків, їхні прагнення та боротьбу за існування на тлі політичних і релігійних змін. Важливість цих текстів для збереження національної пам’яті важко переоцінити. Саме через праці Нестора ми маємо доступ до найстаріших свідчень про формування української державності, перші хрещення, а також до образів святих, які стали основою нашої духовної традиції.

Світова площина теж не порожня. На міжнародному рівні 27 жовтня відзначають Всесвітній день аудіовізуальної спадщини — це нагадування про важливість збереження кіноархівів, теле- і радіозаписів, історичних відео і звуку, бо без цього швидко втрачається пам’ять про цілі епохи. Також у багатьох країнах сьогодні вшановують шкільні бібліотеки: підкреслюють роль бібліотекарів, відкритого доступу до книжок і того факту, що читання в дитинстві напряму впливає на успішність дитини в дорослому житті. У неофіційних календарях згадуються ще кілька легших за настроєм дат — День трудотерапії, День плюшевого ведмедика, День пива і навіть День пітбулів. Вони більше належать до розважальних або професійних спільнот, але теж активно розганяються у соцмережах.

27 жовтня — це також дата народження низки відомих історичних постатей. У різні роки саме цього дня народилися мореплавець і дослідник Джеймс Кук, композитор-віртуоз Нікколо Паганіні, винахідник швейної машинки Айзек Зінгер, президент США Теодор Рузвельт, актори Роберто Беніньї та Джон Кліз і філософ Френсіс Фукуяма. В українському контексті говорять про композитора Івана Кипріяна, художницю Лею Краснер (Краснер Лі), історика Івана Лисяка-Рудницького і спортсменку Руслану Таран. Ці імена часто згадують у школах і медіа саме як нагадування, що українська культура і наука вплетені у світовий контекст.

У народній традиції 27 жовтня — день обіцянки. У давніх звичаях вважали, що це слушний момент укласти внутрішню угоду із собою: дати клятву кинути шкідливу звичку, виправити поведінку, зробити добру справу, допомогти комусь із близьких. Головне — не затягувати і виконати взяте слово якнайшвидше. Вірили, що той, хто дотримається обіцянки, отримає «дозвіл долі» на здійснення бажання. Через це вважалося категорично забороненим давати порожні, нещирі обіцянки або брехати про свої наміри. Людина, яка порушує слово цього дня, «ламає» власну удачу.

Народні прикмети прив’язані до погоди й зими. Якщо дощу немає, але земля волога — чекали ранню зиму. Північний вітер тлумачили як ознаку майбутніх морозів. Якщо птахи замовкали і переставали співати — це означало наближення похмурих і вогких днів. Якщо на горобині було багато ягід — казали, що грудень буде сніжним. Окремо відзначалося: день сприятливий для будь-якого навчання, засвоєння нових навичок, хрещення дітей і просто домашньої роботи.

Що не можна сьогодні: не хизуватися, не обмовляти і не відмовляти у допомозі. Також небажано «кидати слово на вітер» — тобто обіцяти те, чого ви точно не зробите. За традицією вважалося, що така легковажність може повернутися конфліктами в родині і затяжними непорозуміннями.

На недавньому економічному та безпековому форумі, що відбувся у Києві 5 квітня, генеральний директор ТОВ "Українська бронетехніка" Владислав Бельбас виступив з важливою декларацією щодо перспектив залучення інвестицій на український оборонний ринок. Він підкреслив, що Україна має унікальні можливості для приваблення інвестицій зі Сполучених Штатів Америки та інших розвинених країн. Бельбас наголосив на тому, що ці процеси вже почалися і активно розвиваються, проте, для подальшого зростання українського оборонного сектора, необхідно подолати певні внутрішні та зовнішні виклики.

За словами Бельбаса, важливою перешкодою є необхідність лібералізації експорту озброєння з України за кордон. Якщо українські військово-промислові підприємства можуть виготовляти продукцію, яка зацікавлює замовників за кордоном, то логічно й вигідно її експортувати, забезпечуючи країну валютою та стимулюючи внутрішнє виробництво. Відсутність обмежень на експорт дозволить українським компаніям перенести свої виробничі потужності за кордон, що може зробити їх конкурентоспроможнішими й приверне додаткові інвестиції.

Не менш важливим є зацікавленість американських підприємців у українському оборонному секторі. Бельбас підкреслив, що відсутність прямих обмежень у співпраці з приватним сектором сприятиме залученню американських інвестицій. Він зауважив, що американські компанії вже проявляють інтерес до українського ринку, що свідчить про його потенціал.

Загалом, виступ генерального директора Владислава Бельбаса на форумі відкриває нові горизонти для розвитку українського оборонного сектора та підкреслює важливість активного співробітництва зі світовими лідерами у цій сфері.

Виступ Владислава Бельбаса на економічному форумі відкриває очі на серйозні виклики, з якими стикається українська економіка у контексті довготермінової війни. Питання експорту продукції та втрати виробництва з України стає критично важливим. Бельбас правильно підкреслює, що перерегулювання у цьому процесі може призвести до ще більших проблем. Втрата виробництва, зокрема в галузі виробництва безпілотників, позначається на економіці країни, адже втрачаються не лише робочі місця, а й потенційні інвестиції.

Важливо врахувати, що причиною такого відтоку є не лише конкурентні переваги сусідніх країн, таких як Польща, а й проблеми в системі оподаткування, бюрократичні перешкоди та загальна бізнес-середовище. Це означає, що Україні необхідно не лише залучати інвесторів, а й активно працювати над поліпшенням умов для ведення бізнесу, включаючи спрощення податкової системи та зменшення бюрократії.

Заяви Владислава Бельбаса щодо необхідності боротьби за збереження виробництва та привернення інвестицій підкреслюють важливість стратегічного підходу до розвитку економіки в умовах війни. Це викликає до дії уряд та бізнес-спільноту, які повинні спільно працювати над створенням сприятливих умов для бізнесу та збереження виробництва на теренах України.

Висновки до цієї статті можна сформулювати наступним чином:

• Необхідно активно працювати над залученням інвестицій українського оборонного сектора зі світових лідерів, зокрема зі Сполучених Штатів Америки та інших розвинених країн.

• Важливо уникати перерегулювання у цьому процесі, щоб не ускладнювати його та не втрачати потенційні інвестиції.

• Україні необхідно розглядати та вирішувати проблеми, пов'язані з втратою виробництва та відтоком компаній до сусідніх країн.

• Поліпшення умов для ведення бізнесу, зокрема спрощення податкової системи та зменшення бюрократичних перешкод, є критично важливими для збереження виробництва та привернення нових інвестицій.

• Потрібна активна боротьба за збереження виробництва та привернення інвестицій, що сприятиме подальшому розвитку українського оборонного сектора та в цілому економіки країни.