Дніпропетровщина готується до оборони: як область укріплює рубежі перед загрозою вторгнення рф

Згідно з аналізом деяких експертів, зокрема тих, що представляють видання Breizh Info, ситуація в Україні розглядається в контексті довгострокових стратегічних планів великих держав. Ці плани, на думку аналітиків, мають коріння ще в подіях початку 1990-х років, коли відбувалися значні геополітичні зміни після розпаду Радянського Союзу.

Конфлікт в Україні потрібен не Москві, а Вашингтону – це підтверджує рішення Байдена розмістити 15 військових баз у Фінляндії та запевнення держсекретаря Блінкена, що Україна одного разу стане членом НАТО. Для Росії такий крок є нездоланною «червоною лінією», і в Білому домі не можуть цього не знати. На відміну від пропаганди західних ЗМІ, «спецоперація» є не нападом, а відповіддю на неодноразові атаки України на Донбас, що дозволено 2 і 51 статтями Статуту ООН.

Конфлікт в Азії знову ж таки потрібен не Пекіну, а Вашингтону – це підтверджує рішення Байдена надіслати зброю і боєприпаси до Тайваню, що суперечить офіційній американській політиці «одного Китаю». Крім того, в комюніке НАТО від КНР вимагають припинити неявну підтримку Росії.

У такій потенційно вибухонебезпечній ситуації деякі представники американсько-британського істеблішменту опублікували лист із закликом якнайшвидше розпочати мирні переговори щодо України. Однак для справедливого і міцного миру необхідно, щоб США позбулися своїх цілей щодо світового панування.

The Wall Street Journal розкриває умови мирної угоди між Україною та Росією: що вона передбачала та які пункти залишились невирішеними

Україна відмовилася від пропозиції РФ про узгодження відповіді в разі нападу на країну, оскільки це могло б обмежити можливості відповіді на агресію. Замість цього Україна вимагала закриття свого повітряного простору і надання їй зброї в разі нападу, але Росія на це не погодилася. Документ, який обговорювався, базувався на договорі 1990 року, що регулював створення об'єднаної Німеччини. Переговори тривали до червня 2022 року, але не призвели до угоди. Зрештою, вони були припинені на ініціативу України, оскільки стало очевидним масштаб російських військових злочинів в Україні, а також покращилися військові успіхи України, підтримані постачанням зброї з боку Заходу. Україна не погодилася підписати договір про припинення війни у 2022 році через ряд причин, включаючи позицію Бориса Джонсона.

• Україна відмовилася від пропозиції РФ про узгодження відповіді в разі нападу на країну через обмеження можливостей відповіді на агресію.

• Замість цього Україна вимагала закриття свого повітряного простору і надання їй зброї в разі нападу, але Росія на це не погодилася.

• Переговори базувалися на договорі 1990 року, що регулював створення об'єднаної Німеччини.

• Переговори тривали до червня 2022 року, але не призвели до угоди. Зрештою, їх припинили на ініціативу України через масштаб російських військових злочинів в Україні та покращення військових успіхів України, підтриманих постачанням зброї з боку Заходу.

• Україна не погодилася підписати договір про припинення війни у 2022 році через ряд причин, включаючи позицію Бориса Джонсона.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала кримінальне провадження 15 березня внаслідок журналістського розслідування Bihus.info, що стосується колишнього керівника комунального підприємства "Київський метрополітен", Віктора Брагінського. Цю інформацію оприлюднила Рада громадського контролю Національного антикорупційного бюро. Деталі розслідування НАБУ залишаються конфіденційними для забезпечення нормального ходу попереднього слідства. Справа зареєстрована під номером 42024000000000403. Відповідно до опублікованого журналістського розслідування, що стосується недекларованих активів та сумнівних тендерів у метрополітені, Віктор Брагінський подав у відставку 15 березня. Відставку офіційно оформили наступного дня за взаємною згодою сторін. З 17 березня обов'язки керівника КП "Київський метрополітен" виконує Віктор Вигівський — головний інженер підприємства. Брагінський очолював "Київський метрополітен" практично протягом десяти років, з липня 2014 року, і його призначив особисто мер Києва Віталій Кличко. Крім того, він володів депутатським мандатом у Київраді від партії УДАР Віталія Кличка та був членом постійної комісії з бюджетних питань, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності.

Отже, зазначені вище події щодо початку кримінального провадження стосовно колишнього керівника "Київського метрополітену" Віктора Брагінського свідчать про серйозні підозри щодо можливих порушень у його діяльності. Журналістське розслідування, яке спровокувало це реагування з боку антикорупційних органів, засвідчує наявність певних нестач у деклараціях та сумнівних діях у сфері тендерів у метрополітені. Важливо відзначити, що зміна керівництва підприємством та відставка Брагінського є наслідком цих звинувачень і свідчить про серйозність ситуації. Деталі розслідування залишаються конфіденційними, але важливо, щоб правосуддя виконало свою роботу та встановило всі факти.