Дніпропетровщина готується до оборони: як область укріплює рубежі перед загрозою вторгнення рф

У результаті першого читання, українські народні депутати віддавали свою підтримку законопроєкту, спрямованому на ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і на посилення контролю над гральною сферою. З цією важливою новиною перед народом виступили Ярослав Железняк і Олексій Гончаренко. Законопроєкт №9256д отримав підтримку від 272 депутатів, що свідчить про широку підтримку серед парламентського корпусу.

Важливо зазначити, що ініціатива до цього руху в законодавстві належить військовослужбовцю 59-ї бригади, Павлу Петриченку, який виступив із петицією на сайті Офісу Президента з метою обмеження грального бізнесу. За короткий період петиція набрала необхідну кількість голосів, що викликало інтерес Президента Володимира Зеленського.

Також, голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, активно виступав за розгляд законопроєкту щодо ліквідації КРАІЛ, наголошуючи на провалених спробах комісії формувати культуру відповідальної гри та відсутності законодавчого регулювання азартних ігор у період воєнного стану.

У результаті проведеного першого читання народні депутати висловили підтримку законопроєкту щодо припинення діяльності Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і зміцнення контролю над гральним сектором. Ця ініціатива отримала широку підтримку в парламенті, як і підтримку з боку військовослужбовців та інших громадських діячів.

Проект закону, який передбачає такі зміни, отримав 272 голоси на підтримку від народних обранців. За його суттю, він спрямований на запобігання негативних наслідків азартних ігор та лотерей шляхом ліквідації органу, що регулює цю сферу, та посилення державного контролю.

Необхідно відзначити роль ініціаторів цієї ініціативи, зокрема військовослужбовця Павла Петриченка та голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, Данила Гетманцева, які активно сприяли прийняттю відповідних рішень.

В цілому, цей крок в законодавстві спрямований на захист громадян від негативних наслідків азартних ігор та лотерей, а також на підвищення рівня контролю держави в цій сфері.

Наші інформатори в Оперативному Підрозділі повідомили, що Генеральний Штаб армії наполягає на впровадженні електронних повісток, а питання цього планування планують розглянути в липні, коли стануть очевидними результати мобілізаційних заходів.

Українці вносять зміни у свої військові дані через застосунок “Резерв+”. З’ясовано, чи планується використовувати його для розсилання повісток та направлень на ВЛК.

Член комітету Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат Федір Веніславський, поділився інформацією про можливе використання електронних повісток та направлень на ВЛК у контексті посилення мобілізації в Україні.

Веніславський підкреслив, що не планується впроваджувати електронні повістки через застосунок “Резерв+”. Він пояснив це рішенням, прийнятим під час обговорення законопроєкту про мобілізацію. Ідея електронних повісток не знайшла підтримки серед учасників дискусії, тому вона не буде реалізована.

Щодо направлень на медичну комісію, Веніславський уточнив, що закон про мобілізацію не передбачає можливості використовувати електронні засоби комунікації для цієї цілі. Таким чином, через застосунок “Резерв+” не будуть надсилатися направлення на ВЛК згідно з чинним законодавством.

Київська міська клінічна лікарня №3 24 листопада уклала договір із ТОВ «Міамед» на придбання сучасної роботизованої хірургічної системи вартістю 90 мільйонів гривень. Відомо, що інформація про закупівлю оприлюднена у державній системі «Прозорро», а поставку обладнання заплановано здійснити до 25 грудня.

Обрана система — ендоскопічна хірургічна платформа Toumai MT-1000SE, вироблена компанією «Shanghai MicroPort MedBot (Group) Co., Ltd.» (Китай). Комплект передбачає консоль для хірурга, платформу пацієнта, платформу візуалізації та спеціалізоване програмне забезпечення для управління роботизованими інструментами. Особливу увагу приділено безпеці та надійності роботи системи: передбачено резервне живлення для ключових компонентів, що дозволяє уникнути збоїв під час проведення складних операцій.

Система працює в режимі управління хірургом і призначена для малоінвазивних втручань у галузях урології, гінекології, загальної, торакальної та дитячої хірургії. Оплату замовник здійснить протягом 15 робочих днів після постачання. Джерела фінансування — власні кошти лікарні (40 млн грн) та кошти місцевого бюджету (50 млн грн) за класифікацією «Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню». Гарантійний термін — один рік.

Попри участь трьох учасників, контракт дістався саме «Міамеду». Двоє конкурентів, що подали нижчі цінові пропозиції, були дискваліфіковані.ТОВ «Медфлай» пропонувало систему Mantra 2.0 за 82 млн грн, однак після технічної перевірки замовник встановив невідповідність вимозі щодо конструкції маніпуляторів — мовляв, інформація в документах була неправдивою.Ще одна компанія, ТОВ «Едж Медікал Юкрейн», пропонувала систему MP1000 за 85,7 млн грн. Її заявка не відповідала низці технічних параметрів: відсутні дані про застосування в дитячій хірургії, резервне живлення, функцію зменшення диму, педаль блокування тощо.

ТОВ «Міамед» — столична компанія, якою володіє Іван Ковач із Закарпаття, а керує Людмила Мусієнко. Ковач також є співзасновником ужгородського стартапу «Сток Пульс», що входить до «Дія.Сіті», і має зв’язок із ТОВ «УжБезпека», оскільки як ФОП використовує той самий контактний номер.

Раніше засновницею та директоркою «Міамеду» була киянка Тетяна Москаленко, а до неї — Катерина Яцина з Ужгорода. Остання володіє київським ТОВ «Центр хірургічних інновацій», є ФОПом та співзасновницею харківської ГО «Українська спілка інтраопераційних нейрофізіологів».

З 2019 року «Міамед» отримав державних підрядів на 873,59 млн грн, що підтверджує стабільну присутність компанії на ринку держзакупівель медичного обладнання.