Дніпровський спас: відновлення після ракетного удару

У 2024 році Ukraine Facility визначається як стратегічна програма, спрямована на економічне оздоровлення України через відведення значних фінансових ресурсів. За інформацією, наданою Олексієм Соболевим, заступником міністра економіки України, розмір фінансування може коливатися в межах від 1 млрд до 1,5 млрд євро. Основна увага цієї програми спрямована на малі та середні підприємства, які є важливими катализаторами для економічного зростання та розвитку країни.

Ці фінансові вливання передбачається використовувати з метою зниження вартості застави для підприємств, що стане стимулом для їхнього активного розвитку. Крім того, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями та українськими банками має на меті розширення обсягів кредитування, що сприятиме підтримці бізнесу на всіх рівнях.

Український бізнес очікує на цю програму з надією на покращення умов для розвитку і росту. Ukraine Facility стає ключовим інструментом у зміцненні фінансової стабільності та конкурентоспроможності української економіки на міжнародному ринку.

У рамках програми передбачено загалом 12 млрд євро на розширення європейських проєктів в Україні протягом чотирьох років. Зокрема, компонент “Pillar 2” Ukraine Facility передбачає спрямування 7 млрд євро на підтримку приватних, муніципальних та державних проєктів. Програма фокусується на сім ключових секторах, включаючи енергетику, оборонну промисловість, сільське господарство, ІТ, транспорт, виробництво критичних матеріалів та переробну промисловість.

Додатково, у 2024 році планується виділити до 1,5 млрд євро на розвиток існуючих програм, запроваджених міжнародними фінансовими організаціями в Україні, з яких 70% спрямуються на малий та середній бізнес. Співпраця з українськими банками, які беруть участь у програмі, відкриває доступ до додаткових ресурсів для здешевлення кредитів та інших пільг для бізнесу.

Поміж інших ініціатив Міністерства економіки є програма підтримки “Зроблено в Україні”, яка включає грантові програми для ветеранів, компенсації для аграріїв на придбання техніки, а також гранти та компенсації для переробної промисловості. Змінено також програму “Доступні кредити 5-7-9%” для полегшення умов кредитування бізнесу.

У лютому Європейська Рада підтримала виділення Україні 50 млрд євро у рамках Ukraine Facility, що підтверджується надходженням перших траншів у березні та квітні. З погодженням Плану для Ukraine Facility у травні Європейський Союз визначив конкретні реформи, необхідні для отримання додаткового фінансування. Виконання цих умов дозволить Україні залучити у 2024 році загалом 16 млрд євро, включаючи 3 млрд євро у формі грантів.

Після резонансного скандалу з так званими «прокурорами-інвалідами», який завершився відставкою генерального прокурора Андрія Костіна, у системі прокуратури почалися помітні трансформації. З приходом на посаду нового очільника Офісу генерального прокурора Руслана Кравченка, за інформацією з професійного середовища, формується інша модель фінансового забезпечення чинних прокурорів, що знову викликає суспільну дискусію.

Йдеться про практику додаткових нарахувань, коли окремі прокурори, продовжуючи працювати на посадах і отримувати повноцінну заробітну плату, паралельно користуються правом на так звані «пенсійні виплати». Фактично мова йде про подвійне бюджетне фінансування однієї особи, що виглядає особливо чутливо на тлі воєнного стану та загального дефіциту державних ресурсів.

Так, згідно єдиного державного реєстру судових рішень, 23 жовтня 2019 року Ігор Чуб подав позов до Харківського окружного адмінсуду, вимагаючи визнати дії регіонального Пенсійного фонду незаконними. Справу передали судді Бідонько А.В. Але вже 4 листопада прокурор забрав заяву – попросив залишити її без розгляду для доопрацювання. Наступного дня суд офіційно повернув документи.

Однак, на цьому Чуб не зупинився. Він знову подав ідентичний позов, цього разу – до іншого судді Тітова О.М., який уже 3 грудня виніс рішення на користь прокурора. Це може свідчити про спробу підібрати лояльного суддю для реалізації задуманої схеми.

У позові Чуб вимагав нараховувати пенсію без обмеження граничного розміру та не обмежувати суму зарплати при обчисленні пенсії. При цьому прокурор стверджував, що нібито пропрацював у системі 20 років.

Після винесення рішення Пенсійний фонд подав апеляцію, але навіть не сплатив обов’язковий судовий збір – лише 1152 грн. Через це Другий апеляційний адмінсуд залишив скаргу без руху, надавши термін для усунення порушення. Проте юристи фонду не зробили жодних дій до 13 січня 2020 року. Як наслідок, скаргу повернули.

Таким чином, Ігор Чуб отримав довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

Також прокурор Ігор Миколайович Чуб володіє значними сімейними активами, серед яких чотири квартири в Харкові, садовий будинок, земельні ділянки та право користування житловим будинком у Великій Британії. Варто відзначити, що джерела походження активів, якими обріс харківський прокурор Ігор Чуб мали б стати предметом вивчення антикорупційних органів.

Любомльський районний суд Волинської області ухвалив рішення у справі про порушення митних правил під час ввезення автомобілів з країн Європейського Союзу. Винним визнано директора ТзОВ «Волт-Тек» Сергія Вікторського, якому інкримінували подання недостовірних документів з метою заниження обов’язкових митних платежів. За результатами розгляду справи підприємця оштрафували на суму понад 3,37 мільйона гривень.

Згідно з матеріалами судової постанови від 4 грудня, Сергій Вікторський, мешканець Луцька, діяв одночасно як керівник компанії та декларант під час митного оформлення транспортних засобів. Упродовж весни 2024 року він оформив 59 партій автомобілів, що імпортувалися від угорської компанії Techmage Digital, зареєстрованої у місті Сольнок. Саме на етапі митного контролю, як встановив суд, були допущені системні порушення.

Наявність сертифіката EUR.1 дає право на застосування пільгового режиму відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема звільняє від сплати повного мита за ставкою 10%. Використання фальшивих документів дозволило занижити митні платежі на суму понад 3,369 млн грн, з яких 2,82 млн грн становило мито, а ще 542 тис. грн – податок на додану вартість.

Суд встановив, що сертифікати, нібито видані митним відділенням у Пйотрикуві-Трибунальському в Польщі, не були підтверджені польськими митними органами за запитом Волинської митниці. На цій підставі суд дійшов висновку, що дії Вікторського мали умисний характер і були спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Його визнали винним за статтею 485 Митного кодексу України та наклали штраф у розмірі 100% від суми несплачених платежів.

Окремо зазначається, що луцьке ТзОВ «Волт-Тек» фігурує в іншому кримінальному провадженні – щодо продажу автомобілів, ввезених в Україну як гуманітарна допомога. За даними слідства, упродовж 2024 року громадська організація «Легіон Свої» з Київської області та її керівник Станіслав Хоменко разом із поплічниками продавали такі автомобілі через онлайн-майданчик Olx. Правоохоронці задокументували щонайменше одну спробу продажу Volkswagen T-Roc за 15 тис. доларів. Судовий розгляд у цій справі очікується найближчим часом.

Під час обшуків в офісі ГО «Легіон Свої» поліція вилучила митні документи, страхові поліси, іноземні номерні знаки, техніку, а також порожні бланки з печатками і підписами кількох компаній, серед яких була й «Волт-Тек».

Згідно з даними YouControl, ТзОВ «Волт-Тек» зареєстроване в Луцьку наприкінці грудня 2023 року. Власником і директором компанії є Сергій Вікторський. До липня 2024 року він також був бенефіціаром ПП «Експрес Сейл». За три квартали 2025 року «Волт-Тек» задекларувало 8,9 млн грн брутто-прибутку, водночас чистий дохід становив лише 2,2 тис. грн. У 2024 році компанія вказала понад 160 млн грн загального прибутку та 1,25 млн грн чистого доходу.

Також на початку грудня у Луцьку поховали військовослужбовця ЗСУ Сергія Вікторського, який є повним тезкою власника компанії «Волт-Тек». Солдат загинув у вересні 2024 року на Курщині. Чи йдеться про одну й ту саму особу, у відкритих джерелах наразі не повідомляється.