Понеділок, 21 Липня, 2025

До 10 мільйонів частинок щороку: як мікропластик впливає на здоров’я

Важливі новини

Україна лідирує у виробництві артилерійських засобів серед країн світу

Перед великим масштабним вторгненням російських військ, Україна опинилася у складній ситуації, маючи лише один екземпляр самохідної артилерійської установки "Богдана". Проте ефективність цієї техніки була випробувана на власній шкірі навіть російськими окупантами, коли українські Збройні Сили змогли використати її для звільнення острова Зміїний, переміщаючи її від Харківщини до Херсонщини. Самі російські війська спочатку не уявляли, що артилерія може мати такий далекий зasiяг. Здатна стріляти на відстань до 60 кілометрів, "Богдана" вже виготовляється в Україні в кількості вісім одиниць щомісяця.

За даними The New York Times про розвиток українського військово-промислового комплексу, цього року Україна планує витратити понад $1,3 мільярда на розробку нових зразків зброї та понад $6 мільярдів на їх закупівлю. Вже налагоджено виробництво 155-міліметрових артилерійських снарядів, необхідних для застосування українськими Збройними Силами. Незважаючи на постійні російські обстріли та втрату частини спеціалістів і технологій, Україна змогла збільшити виробництво зброї в кілька разів за рік. Деякі розробки навіть перевищують за якістю російські аналоги.

Проте питання про те, чи вистачить цього росту для перемоги у війні, залишається відкритим. Створення спільних підприємств з європейськими та американськими виробниками є оптимальним вихідом з ситуації. Процес такого співробітництва вже розпочався: в Україні будують свої майданчики британська BAE Systems та турецька Baykar. Планується почати виробництво німецького гіганта Rheinmetall. Навіть представники американських виробників, незважаючи на тимчасову паузу у наданні допомоги Україні, виявили інтерес до співпраці.

До тих пір, поки спільне виробництво не запрацює на повну потужність, західні виробники спрямовують свою увагу на ремонт техніки, яку Україна вже отримала від союзників. Усі ці заводи розташовані на заході України і захищені засобами протиповітряної оборони.

Головнокомандувач Збройних Сил України, генерал Олександр Сирський, висловлює переконання, що з плином часу Україна зможе самостійно забезпечити свої потреби у зброї, включаючи і снаряди. Він підкреслює, що розвиток українського військово-промислового комплексу дозволить країні стати самодостатньою в цьому аспекті. Олександр Камишін, колишній генеральний директор “Укрзалізниці”, також додає, що країни НАТО повинні уважно спостерігати за українськими зразками зброї та розглядати можливість закупівлі частини виготовленої українською промисловістю продукції, оскільки вона вже демонструє високі технічні характеристики та якість, що перевищують потреби Збройних Сил України.

Однак, Камишін відзначає, що щоденно отримує звіти про критичні проблеми на українських збройних заводах. Ці проблеми включають роботу у непридатних для цього приміщеннях та виробничі лінії, які ламаються без видимих причин. Це викликає серйозні турботи щодо стабільності та ефективності виробництва військової техніки. Вирішення цих проблем вимагатиме комплексного підходу та інвестицій у модернізацію та покращення виробничих процесів.

Збільшення виробництва та підвищення якості української військової техніки є важливими завданнями для національної безпеки та обороноздатності країни. Розвиток військово-промислового комплексу сприятиме зміцненню оборонного потенціалу України та забезпечить надійний захист національних інтересів в умовах геополітичних викликів та загроз.

Україна має потенціал стати самодостатньою у виробництві зброї, включаючи снаряди, з часом. Розвиток військово-промислового комплексу країни вже сьогодні перевищує потреби Збройних Сил України, а це відкриває можливості для експорту та співпраці з країнами НАТО. Однак, проблеми на українських збройних заводах, зокрема недоліки у виробничих процесах, вимагають негайного вирішення для підтримки стабільного та ефективного виробництва військової техніки. Розвиток військового сектору сприятиме зміцненню обороноздатності країни та захисту національних інтересів в умовах сучасних геополітичних викликів.

Україні бракує 4,5 мільйона працівників

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Вона повідомила, що через війну, виїзд українців за кордон та внутрішню міграцію в державі існує кадровий дефіцит та структурне безробіття. Якщо у 2021 році офіційний ринок праці нараховував 11,5 мільйона працівників, то у 2023 році ця цифра зменшилася до 9 мільйонів офіційно працевлаштованих.

“За попередніми розрахунками, для того, щоб забезпечити щорічне зростання ВВП до 2030 року на 7%, нам потрібно 4,5 мільйона працівників додатково”, – повідомила Бережна.

Як зазначив під час зустрічі перший заступник міністра Олексій Соболев, за підсумками шести місяців ВВП зріс на 4,1%, а зростання за підсумками року очікується на рівні 3,5%.

“Що стосується прогнозних макропоказників на 2025–2027 роки, то базовий сценарій, затверджений нещодавно урядом, враховує як безпекові фактори, так і інші чинники, частина яких випливає із безпекової ситуації”, – сказав Соболев.

Відпущений під заставу: Екс-голова Міноборони Лієв у справі про розкрадання 1,5 млрд для ЗСУ

Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід для Олександра Лієва, колишнього голови департаменту Міністерства оборони, відпустивши його під особисте зобов'язання у справі про розкрадання 1,5 мільярда гривень для Збройних сил України. Разом з ним ще чотирьох осіб підозрюють у злочині. Захід запроваджено після рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду взяти Лієва під варту до 8 квітня. Попередньо затримання сталося 27 січня під час спроби Лієва виїхати за кордон. Екс-чиновник відкидає звинувачення, стверджуючи, що контракт був укладений за прийнятними цінами, а також наголошує, що вніс жорсткі штрафні санкції за порушення угоди.

У вищезгаданій статті йдеться про зміни у запобіжних заходах стосовно колишнього голови департаменту Міністерства оборони, Олександра Лієва, у справі про розкрадання майже 1,5 мільярда гривень при закупівлі боєприпасів для Збройних сил України. Вищий антикорупційний суд вніс зміни, відпустивши його під особисте зобов'язання, разом з іншими підозрюваними. Лієв відкидає звинувачення та стверджує, що контракт був укладений за прийнятними цінами, додавши жорсткі штрафні санкції за порушення угоди.

Олексій Гончаренко вимагає пояснень щодо доходів гендиректора “Укрпошти”

Народний депутат України Олексій Гончаренко направив офіційний запит до генерального директора “Укрпошти” Ігоря Смілянського з вимогою пояснити джерела та обґрунтування його значних доходів. Про це депутат повідомив у своєму Telegram-каналі. За інформацією, оклад Смілянського коливається від 720 до 800 тисяч гривень на місяць, що, за словами Гончаренка, в 14 разів перевищує оклад військового на передовій. […]

The post Олексій Гончаренко вимагає пояснень щодо доходів гендиректора “Укрпошти” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Українська співачка Наталя Могилевська розповіла про стосунки з чоловіком

Співачка Наталя Могилевська, яка неодноразово ділилася, що відчуває себе щасливою, в інтерв’ю телеканалу “ТЕТ” розповіла про свого чоловіка Валентина та їхнє особисте життя. За її словами, вони познайомилися на початку повномасштабного вторгнення, і з того часу між ними зав’язалися стосунки. Пара також удочерила дітей. Незважаючи на публічне життя співачки, особистість її чоловіка залишається для шанувальників […]

The post Українська співачка Наталя Могилевська розповіла про стосунки з чоловіком first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Уживання мікроскопічних частинок пластику разом із їжею або напоями може мати серйозні наслідки для здоров’я. Про це свідчать результати нового дослідження, проведеного вченими Університету Каліфорнії у Девісі (США).

У ході експерименту лабораторним мишам щодня давали невеликі дози полістиролових наночастинок — виду пластику, який часто використовують у пакуванні продуктів. Така кількість відповідала тій, яку сучасна людина отримує з їжею, за підрахунками дослідників — від 40–50 тисяч до 10 мільйонів частинок мікропластику на рік.

Результати виявились тривожними: у тварин розвивалась непереносимість глюкози, з’являлися ознаки запалення печінки, а також підвищувалась проникність кишківника та рівень ендотоксинів у крові. Усе це є ознаками системних метаболічних порушень, які можуть призводити до хронічних захворювань у людей.

«Наше дослідження показало, що навіть кількості пластику, які є звичними для сучасного харчування, можуть викликати суттєві зміни в організмі», – зазначила авторка дослідження Емі Паркгерст.

Науковці планують продовжити роботу над вивченням впливу мікропластику на інші органи та системи, а також дослідити механізми його накопичення в тілі людини.

Останні новини