До Молдови, після початку війни, в’їхали 23,5 тисячі українських чоловіків

Міністр юстиції, Денис Малюська, повідомив про можливість внесення до Верховної Ради законопроєкту, що стосується мобілізації засуджених. Він наголосив на важливості цієї ініціативи, зазначивши, що є тисячі ув'язнених, які готові стати військовослужбовцями. Проте відмовлено у мобілізації тих засуджених, які порушували військову дисципліну або вчиняли злочини, пов'язані з виконанням свого військового обов'язку чи проти державності. Важливість підтримки з боку командирів також відзначена, але не буде нав'язуватися жодному з них мобілізованих військовослужбовців. Це лише командири, які розуміють, з ким матимуть справу, отримають відповідні підрозділи. Верховна Рада може прийняти законопроєкт до кінця весни.

Український міністр юстиції Денис Малюська оголосив про можливість внесення до Верховної Ради законопроєкту щодо мобілізації засуджених на військову службу. Цей крок є важливим кроком у забезпеченні армії необхідними кадрами, проте ініціатива передбачає виключення засуджених, які порушували військову дисципліну або вчиняли злочини проти державності. Підтримка з боку командирів також має важливе значення. Верховна Рада може прийняти законопроєкт до кінця весни, що сприятиме удосконаленню військової мобілізації та забезпеченню обороноздатності країни.

Правоохоронні органи повідомили про викриття масштабної схеми зловживань у профспілкових організаціях, діяльність яких була пов’язана з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». За матеріалами слідства, посадовці профспілок організували системне привласнення коштів, що призвело до втрати понад 15 мільйонів гривень.

Як встановили слідчі, гроші збиралися та акумулювалися під виглядом внесків і цільового фінансування для соціальних програм, оздоровлення працівників і надання матеріальної допомоги членам профспілок. Натомість значна частина цих коштів використовувалася не за призначенням — їх виводили через фіктивні договори, підконтрольні структури та сумнівні фінансові операції.

За документами гроші нібито витрачалися на організацію корпоративних заходів для працівників, однак більшість із них фактично не проводилися. Слідчі встановили, що значні суми спрямовувалися на банкетні послуги, туристичні поїздки, проживання в готелях, а також на оплату послуг сторонніх осіб, які не мали жодного стосунку до підприємства чи його колективу.

У матеріалах справи зазначається, що кошти виводилися під виглядом соціальних проєктів, які існували лише на папері. Таким чином, гроші соціального фонду фактично використовувалися для особистих розваг і подорожей керівництва профспілок.

Дії фігурантів кваліфіковано як розтрату коштів в особливо великих розмірах. У разі доведення вини підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати керівні посади в державних і корпоративних структурах.

В «Операторі ГТС України» заявили про нульову толерантність до корупції та подякували правоохоронним органам за співпрацю. У компанії зазначили, що слідчі дії тривають, тому від подальших коментарів наразі утримуються.

Ринок праці України у 2025 році продовжував формуватися під впливом воєнних, економічних і демографічних чинників, зберігаючи високий рівень динаміки та структурних перекосів. Дані Державної служби зайнятості засвідчили суттєву різницю між тим, яких фахівців шукають роботодавці, і тими спеціальностями, з якими українці найчастіше виходять на пошук роботи.

Упродовж року компанії та установи активно подавали вакансії через державну систему зайнятості, намагаючись закрити дефіцит кадрів у ключових секторах економіки. Найбільший попит традиційно спостерігався у сфері робітничих професій, логістики, транспорту, медицини, будівництва та промисловості. Роботодавці шукали водіїв різних категорій, електриків, слюсарів, зварювальників, медичних сестер, лікарів, а також фахівців технічного профілю, без яких неможливе відновлення інфраструктури та стабільна робота підприємств.

На другому місці — продавець продовольчих товарів. Їх шукали майже 19 тисяч разів, при цьому на 10 вакансій було близько 11 кандидатів. Трійку найпопулярніших закривали водії автотранспортних засобів — близько 18 тисяч вакансій, проте охочих працювати водіями було значно менше: менше ніж 4 кандидати на 10 робочих місць.

Серед інших затребуваних професій 2025 року:

продавець-консультант

кухар

прибиральник службових приміщень

оператор та машиніст котельні

бухгалтер

вчитель закладу загальної середньої освіти

медична сестра

швачка

охоронник

Водночас деякі спеціальності не цікавили роботодавців, хоча їх шукали претенденти. До них відносяться професійний спортсмен, обмінювач грошей, стюард, астроном, генетик, артист балету та інші.

У 2025 році статус безробітного мали понад 358 тисяч осіб. Найбільше шукачів роботи цікавила посада продавця продовольчих товарів — близько 21 тисячі запитів. На 10 претендентів припадало 9 вільних робочих місць.

Друге місце за популярністю посів підсобний працівник — близько 18 тисяч запитів, при цьому пропозицій було навіть більше, ніж кандидатів: майже 11 вакансій на 10 шукачів.

Інші популярні запити серед українців:

продавець-консультант (понад 12 тисяч)

прибиральник службових приміщень

кухар

продавець непродовольчих товарів

водій автотранспортних засобів

Деякі професії, які пропонували роботодавці, не цікавили жодного шукача. Це, зокрема, гідрограф, ілюзіоніст, черговий аеропорту, годинникар з ремонту електронних і кварцових годинників, коректор поліграфічного виробництва, дегустатор кави та інші.

Статистика 2025 року демонструє дисбаланс на ринку праці України: деякі професії залишаються затребуваними серед роботодавців, але не приваблюють претендентів, а інші — навпаки, популярні серед шукачів, але не мають достатньої кількості вакансій.