Докази нападів на УПЦ: Роберт Амстердам презентує шокуючий звіт

Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України, Вадим Сухаревський, повідомив, що Україна наразі на високому етапі розробки альтернативної системи зв'язку, що має замінити поточну інфраструктуру Starlink у військових операціях, зокрема, в районі окупованого Криму. За словами Сухаревського, цей крок є частиною стратегічного плану України щодо підвищення незалежності у сфері зв'язку та забезпечення безпеки країни у військовій сфері.

"Ми вже досягли значних успіхів у розробці альтернативної системи зв'язку, яка не тільки забезпечить нам необхідну військову комунікацію, але й збереже високий рівень конфіденційності та безпеки наших військових даних", — заявив Сухаревський.

За його словами, уряд України вже інвестує значні кошти у цей проект, а також проводить активний діалог з міжнародними партнерами для обміну досвідом та технологіями. "Ми розуміємо, наскільки важливо мати власну інфраструктуру зв'язку, особливо у сучасній військовій реальності, коли інформація — це ключовий ресурс", — підкреслив він.

За даними Сухаревського, робота над альтернативною системою зв'язку українських військових знаходиться на завершальних етапах, і найближчим часом вона буде введена в експлуатацію.

У березні 2023 року в інтерв’ю Deutsche Welle, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що Україна використовує близько 42 тисяч терміналів Starlink для забезпечення зв’язку на фронті та в об’єктах критичної інфраструктури. Однак використання Starlink час від часу супроводжується скандалами.

У вересні 2023 року CNN повідомило, що в біографії засновника SpaceX Ілона Маска зазначено, що він вимагав від своїх інженерів вимкнути мережу Starlink біля кримського узбережжя, щоб перешкодити українським військам. Пізніше Маск заперечив цю інформацію, але визнав, що отримав запит від української влади на активацію Starlink для забезпечення зв’язку на шляху до Севастополя.

Нещодавно в українських соцмережах поширилися чутки про використання російськими військами терміналів Starlink на фронті. Українська розвідка підтвердила ці чутки, хоча SpaceX заперечила продаж своїх терміналів російським військам. Також Міноборони США стверджує, що не може заблокувати обслуговування терміналів Starlink російським військам.

У декларації прокурора Харківської області Амiла Азад огли Омарова виявлено деталь, яка привернула увагу як громадськості, так і антикорупційних експертів: посадовець разом із родиною багато років користується просторою квартирою в Харкові без жодної орендної плати. Цей факт став публічним після оприлюднення документів про його майновий стан, які підтверджують безоплатне проживання у помешканні площею 134,3 м².

За інформацією, вказаною у декларації, Омаров мешкає разом із дружиною Галамназ Талех кизи Омаровою та двома дітьми. Родина заселилася до квартири ще у 2018 році, і з того часу умови їхнього проживання не змінювалися. Формальним власником житла є Омаров Азад Енвер огли — особа, ймовірно пов’язана з прокурором родинними зв’язками, що підтверджує характер безоплатного користування майном.

Крім того, прокурор володіє будинком площею 56,3 м², придбаним у 2007 році за 106 тис. грн (близько 21 тис. доларів за тодішнім курсом). Також він користується автомобілем батька — Toyota Camry 2017 року випуску, придбаним за 683 тис. грн у рік випуску.

Основний дохід Аміла Омарова як прокурора становить 1,47 млн грн на рік. Дружина прокурора задекларувала 6 тис. доларів готівкою, сам прокурор має 21 тис. доларів, а також 8 тис. доларів і 223 тис. грн на банківських рахунках.

Фактично схема користування дорогим майном через родичів дозволяє прокурору мати доступ до власності, не будучи формальним власником.

Лютий 2023 року залишив глибокий слід в історії боротьби з корупцією в Україні. Державне бюро розслідувань розкрило багатомільйонні угоди голови Податкової служби Києва, Оксани Датій. У цьому складному коктейлі корупційних схем виявилися й імена, які довгий час лишалися відомими лише зарядженим особам розслідування – Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович. Їхні імена стали синонімом загадковості в контексті розслідувань "Батальйону Монако", що ставали все більш відомими в світлі подій.

Не випадково Сергія Вязмікіна та Ігора Абрамовича помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти встановили, що колишній заступник начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та екс-депутат від ОПЗЖ – це давні друзі. Цей факт не міг не привернути увагу правоохоронних органів, і ГБР розпочало розслідування щодо законності перетину кордону учасників "батальйону Монако". Проте пройшло вже рік, і не було жодних новин з цього питання.

Одним із запитань, яким цікавилася громадськість, було, як Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович могли дозволити собі відпочинок у Монако. Відповідь на це питання стала зрозумілою після затримання та обшуку в Оксани Датій. За даними, у неї були знайдені записки, в яких вона виражала бажання отримати мільйони доларів, шуби та розкішні подорожі. Як тоді виявилося, за цими схемами стояли Вязьмікін, Купранець та Абрамович. Вони організовували масштабні схеми блокування податкових накладних і вимагали величезні суми за їх розблокування.

Поглянемо трохи на минуле Вязьмікіна та Купранця. Купранець, як відомий «борець» з економічною злочинністю, розпочав свою кар'єру ще за часів Януковича, ведучи темні справи з сутенерами і повіями. Пізніше він перейшов до контролю над контрабандою алкоголю та тютюну через Одеську митницю, де освоїв схеми відкатів, відкриваючи кримінальні справи та закриваючи їх після отримання хабарів. У підприємницьких колах він відомий як «рєшал», до кого можна звернутися за вирішенням проблем у бізнесі. З часом Купранець зробив кар'єру до посади заступника екс-міністра Авакова.

Сергій Вязмікін був довіреною особою Купранця. Він займався "боротьбою" з валютними мінялами, а пізніше відомий був у гральному бізнесі, працюючи на посаді в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції у 2016 році. Під керівництвом Авакова він займав посаду начальника департаменту стратегічних розслідувань при МВС, маючи великі можливості в "розслідуванні" інших осіб за відповідну винагороду.

За даними ЗМІ, під час своєї роботи в МВС, Купранець був настільки близький з Сергієм Вязмікіним, що той став для нього начальником. Разом працюючи у відомому серед колег "Департаменті кошмару бізнесу", вони встигли налагодити непогану базу підприємств, з яких продовжують отримувати свої "вигоди". З 2019 року до їхнього угруповання приєднався ще один особливий член – колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він раніше займав посаду у Податковому комітеті Верховної Ради, куди його запросив голова комітету та близький товариш Данило Гетьманцев. Після скандалу з Батальйоном Монако, Абрамович став вигороджувати героя статті. У той час, коли Вязмікін з Абрамовичем насолоджувалися відпочинком на Лазурному узбережжі, слідчі з Нацполіції – Руслан Марчук та Євген Коваль, які були виключені з МВС після відставки Авакова, вирішували питання щодо збору коштів із виробників.

Не дивлячись на відкритість деяких фактів, їхня бізнес-імперія залишається ретельно замаскованою від зайвих очей. Вязмікін, Купранець та їхні партнери використовують різноманітні юридичні хитрощі, у тому числі оформлення компаній на родичів, щоб приховати свої фінансові операції.

Сергій Анатолійович Вязьмікін зазначений як керівник АТ "Закритий недиверсифікований корпоративний венчурний інвестиційний фонд Фарт капітал". Наразі бенефіціаром цього фонду є Сетак Марія Олександрівна, теща Сергія Вязьмікіна. Михайло Григорович Купранець – батько Ігоря Купранця, але його причетність до фонду також викликає питання.

Слідчі мають вивчити цю складну мережу корупції, яка проникає різні сфери влади та бізнесу. Однак це може бути важким завданням, особливо коли мова йде про особистості з високими зв'язками та впливом. Тимчасова слідча комісія з корупції у ДПС розглядала це питання на засіданні, де журналіст Юрій Бутусов детально пояснив, які незаконні схеми використовують податківці для своєї вигоди.

Згідно з висловлюванням Бутусова, блокування податкових накладних стало основним інструментом, який дозволяє податківцям отримувати незаконні вигоди. Ця практика призводить до того, що робота багатьох підприємств ускладнюється, а розблокувати їх можливо лише через сплату хабара. Цікаво зауважити, що більше половини всіх зареєстрованих компаній, які піддаються перевірці, стикаються з такою проблемою.

Ще однією темою, яка викликала обурення, була діяльність департаменту акцизів, який, на думку Бутусова, працював на користь корупційних схем. У цьому контексті імена Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця набули особливого звучання.

Тим часом, поки українці спільними зусиллями готуються до перемоги над російською агресією, Вязмікін посилює свої "позиції" на Лазурному узбережжі Франції. Походжений із Нової Каховки, він займається збором хабарів від підприємств, що оподатковуються акцизами в Україні.

Під час ранкових пробіжок Ніццою разом зі своїм партнером, харківським бізнесменом Ігорем Абрамовичем, вони обговорюють нові методи отримання "доходу". Абрамович є лідером у списку "батальйону Монако".

Як зазначають Бутусов та інші експерти, перед початком війни Вязмікін і Купранець обіцяли людям із опозиції великі гроші у доларах. Ці кошти планували зібрати із поборів підакцизних підприємств. Для реалізації цієї схеми вони "орендували" податкову службу та активно співпрацювали з посадовими особами, які виписували порушення виробникам.

Весь цей складний механізм корупції, включаючи особистість Сергія Вязмікіна, який стоїть за "батальйоном Монако", знаходиться під серйозним контролем громадськості та правоохоронних органів. Їхні зв'язки та дії в галузі оподаткування та економічної безпеки України викликають серйозні сумніви. А ще, виявляється, дружина Вязмікіна, Оксана Олександрівна, у минулому була громадянкою Російської Федерації, яке ставило під сумнів їхню лояльність до України.

Нагадаємо, що у 2016 році Росія тривалий час окупувала Крим та частину Донбасу, завдавши важкий удар українському суверенітету та територіальній цілісності. В цей же період Сергій Вязмікін, відомий за свою роботу у сфері економічної безпеки, отримав посаду заступника начальника голови Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Це було значимим кроком для нього у кар'єрному зростанні, особливо в умовах складностей та викликів, пов'язаних з російською агресією.

Не зважаючи на його службові досягнення, варто звернути увагу на той факт, що дружина Вязмікіна володіє російським паспортом. Ця обставина може викликати певні питання щодо його відданості та лояльності до України, особливо в контексті російської агресії та анексії Криму. У таких обставинах важливо ретельно розглянути його зв'язки та дії з точки зору національної безпеки та інтересів держави.

Указ Президента України про нагородження Сергія Вязмікіна орденом Данила Галицького свідчить про визнання його внеску у забезпечення економічної безпеки країни. Однак цей факт не може ігнорувати питання, пов'язані з його особистими зв'язками та родинними обставинами, особливо з урахуванням геополітичної ситуації та загрози з боку Росії.

У такі складні часи, коли Україна стоїть на боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність, важливо забезпечити, щоб кожен посадовець проявляв вірність і відданість державі та її інтересам над усе.

У висновку можна сказати, що стаття розкриває складну ситуацію, пов'язану з особистими та службовими зв'язками Сергія Вязмікіна, який обіймав посаду у Національній поліції в умовах російської агресії. Варто звернути увагу на той факт, що дружина Вязмікіна має російське громадянство, що може створювати певні сумніви у відданості до української держави. Нагородження Вязмікіна орденом свідчить про його вагому роль у забезпеченні економічної безпеки країни, проте необхідно уважно враховувати всі аспекти його особистих та службових зв'язків у контексті національної безпеки України. У такі складні часи, важливо, щоб кожен посадовець мав непохитну відданість та лояльність до держави, а його дії були спрямовані на захист інтересів України.

За даними Інституту вивчення війни у США, виникає суттєва сумнівність щодо зацікавленості росіян у конструктивних переговорах щодо військового конфлікту в Україні. З неофіційних джерел іноземних ЗМІ дійшла інформація, що Росія не проявляє істотного бажання вести розгорнуті та продуктивні дискусії на цю тему. Висування конструктивних пропозицій може виявитися ключовим кроком у залученні Росії до співпраці та сприяти її готовності до мирного врегулювання конфлікту. Такі ініціативи, відповідно, мають потенціал сприяти зменшенню напруги та підготовці до ефективного врегулювання ситуації, відвертаючи можливість подальшого ескалації військових дій.

За звітом Інституту, аналіз показує, що конфіденційні заяви для іноземних ЗМІ різко відрізняються від офіційної позиції Росії та її дій. Зокрема, з грудня 2023 року в Кремлі все частіше звучить мова про бажання Росії розширити свої території в Україні та повністю знищити українську державність та ідентичність.

Нещодавні напади на Харківську область свідчать про зацікавленість Росії у досягненні максимальної перемоги в Україні, а не в замороженні конфлікту.

Таким чином, припинення вогню, яке передбачає визнання окупованих територій частиною Росії, підкреслило б готовність обговорювати територіальну цілісність України. Це могло б створити можливість для Кремля вимагати подальших територіальних уступок та оскаржувати ідею української державності.

Додатково, Росія могла б використовувати припинення вогню для підготовки до майбутніх військових операцій в Україні, щоб змінити владу та демілітаризувати країну.

Інститут також вважає, що у випадку перемоги в Україні, Росія може використати ресурси та людей для конфронтації з НАТО. Таким чином, Кремль може продовжувати зацікавленість у переговорах, щоб впливати на рішення щодо підтримки України та отримати поступки від Заходу.

Посилаючись на чотири російські джерела, Володимир Путін вважає за краще зупинити війну в Україні і досягти припинення вогню за умови визнання поточних ліній фронту. Він вважає, що територіальних здобутків у війні достатньо, а будь-які нові досягнення потребуватимуть нової мобілізації, якої він бажає уникнути.