Домашня сварка закінчилася підпалом: у Дніпрі обвинувальний акт передано до суду

Володимир Малюга, який очолює Управління внутрішньої та власної безпеки в Адміністрації Державної прикордонної служби України, утримував у секреті інформацію про своє майнове становище протягом тривалого періоду. Його рішення приховувати ці дані від громадськості Малюга пояснював необхідністю забезпечення власної особистої безпеки, що випливає з особливостей його посади.

В контексті сучасної політичної обстановки в Україні, де корупція та вплив олігархів на владу залишаються актуальними проблемами, рішення Малюги викликало певні питання щодо прозорості та відкритості владних осіб. Незважаючи на це, деякі експерти вважали, що захист особистих даних керівника має важливість у забезпеченні ефективного виконання його обов'язків та уникненні потенційних загроз.

Такий підхід Володимира Малюги може викликати різні реакції серед громадськості та політичних діячів. Деякі підтримують його ставлення до захисту особистих даних, вважаючи його обгрунтованим у контексті виконання службових обов'язків, тоді як інші вимагають більшої відкритості та прозорості в діяльності посадовців, особливо тих, хто має значний вплив на вирішення ключових питань для суспільства.

За період війни в Україні Малюга суттєво покращив своє фінансове становище, приховуючи свої активи серед родичів. Цю інформацію підтверджують дані з реєстрів, які проаналізувала редакція.

Важливо відзначити, що Малюга приєднався до Державної прикордонної служби України лише у 2023 році, попередньо очолюючи департамент внутрішньої безпеки Державної митної служби. Його звільнення з митниці відбулося в ході скандалу, пов’язаного з незаконним експортом зерна, контрабандою сигарет та інших товарів під маскою гуманітарної допомоги, який спричинив відставку керівництва Державної митної служби.

Які статки тоді будучи митником заробив Малюга та яким шляхом збагачувався тепер досліджуватимуть уже профільні правоохоронні органи.

Водночас дещо з «нажитого» за роки «митної служби» вдалося встановити шляхом аналізу даних з Реєстрів, як самого Малюги, так і його найближчих родичів.

Тож, у 2023 році Малюга став власником одразу двох земельних ділянок, загальною площею близько 3 га.

Ще дві ділянки по 2 га він також придбав у розпал війни – наприкінці 2022 року (кадастрові номери 4622710200:09:000:0435 – 1,926 га, 4622710200:09:000:0422 – 2 га). І ще одну, площею у 2 га – у 2020 році: кадастровий номер 4625884500:08:000:0129.

Та більшість активів, автівок та нерухомості, що з’являлися у родині Малюги після його «митної» каденції, оформлені не на нього.

Зокрема, його друга дружина Ольга Малюга у вересні 2022 року – вже теж під час повномаштабної війни – стала власницею Тесли Модел 3 (2020 р.в). Також з кінця 2022 року вона стала бізесвумен, отримавши посаду директора ТОВ «ТЕОЛАРІС», що займається здачею в оренду нерухомого майна.

Син Малюги від першого шлюбу – Михайло у 2023 році став власником одразу 9 земельних ділянок та будинку у Львові площею 253,8 кв. м. І ці активи були записні на нього нібито під виглядом спадщини. Сумнівність легальності походження цього майна обумовлюється ще й тим, що жоден інший член родини (і рідний брат Михайла, зокрема) у цей проміжок часу ніякої спадщини ні від кого не отримували.

Крім того, цей самий син посадовця у 2023 році став ще й власником мотоцикла «Хонда».

Колишня дружина ексмитника Катерина, у 2023 році отримала в подарунок місце для паркування у Львові, а у 2022 році вона стала власницею квартири – теж у Львові – загальною площею 82,9 м. кв.

Окремі активи Малюги, придбані, зокрема, з 2020 по 2022 рр. записані і на тестя, і на сестру дружини, і на інших – ще більш дальніх родичів посадовця. Це переважно нерухомість та земля.

Темпи накопичення статків ексмитника, очевидно, не відповідають розмірам його офіційних доходів. Оскільки заробітна плата співробітників ДМС, згідно з публічними заявами колишнього в.о. голови Служби В’ячеслава Демченка, склалала від 9 до 17 тис. грн.

Зауважимо, нещодавно СБУ затримала підлеглого Малюги (начальника групи внутрішньої безпеки відділу внутрішньої та власної безпеки Непрелюка Ю.А.) на організації незаконного переправлення осіб через державний кордон Україн. І стверджувалося, що «за оперативними матеріалами, власне, Малюга координував роботу «каналів переправи» ухилянтів за кордон у різних прикордонних областях України»

Нагадаємо, раніше через статки записані на родича – рідного брата – підозру від НАБУ отримав колишній заступник голови ОП Андрій Смірнов. За обвинуваченням у незаконному збагаченні наразі йому вже обрана міра запобіжного заходу у вигляді 10-мільйонної застави.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Ціни на тепличні помідори залишаються найвищими на внутрішньому ринку України принаймні за останні 7 років. Виробники пояснюють це тим, що обсяги збору овочів на місцевих стаціонарних комбінатах залишаються невеликими, через що продавці змушені підвищувати ціни на наявні обсяги продукції. При цьому, за словами аналітиків, компенсувати недостатню пропозицію місцевих томатів за рахунок імпортної продукції трейдерам поки що не вдається.

Згідно з даними аналітиків, ціна на тепличні помідори в Україні вже на 49% вища, ніж наприкінці листопада 2023 року. Така ситуація спричинена не лише зниженням виробництва в Україні, але й загальними тенденціями на ринку сільськогосподарської продукції.

Окрім того, в Україні спостерігається подорожчання й інших продуктів. Наприклад, ціни на цибулю виросли через збільшення попиту на фоні обмеженої пропозиції якісного продукту. Також повідомлялося про подорожчання тепличних огірків, що стало результатом скорочення пропозиції імпортних овочів.

Експерти прогнозують, що ціни на тепличні помідори можуть зберігати тенденцію до зростання в короткостроковій перспективі, якщо ситуація з внутрішнім виробництвом не зміниться. Однак із покращенням пропозиції в наступні місяці варто очікувати деяке стабілізування цін.

Вища рада правосуддя надала згоду на арешт судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ольги Лелик, яку підозрюють у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала трагічні наслідки. За даними Офісу Генерального прокурора, клопотання про дозвіл на тримання під вартою надійшло від сторони обвинувачення, і члени ВРП підтримали це рішення після розгляду матеріалів справи.

Інцидент стався на території Івано-Франківської області. За попередньою інформацією слідства, дії водійки, яка перебувала за кермом транспортного засобу, призвели до загибелі однієї людини та спричинили тілесні ушкодження іншій. Правоохоронні органи кваліфікували подію за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та завдання шкоди здоров’ю іншого учасника ДТП.

Трагедія сталася 31 жовтня 2025 року у селі Фрага Івано-Франківського району на трасі «Мукачево – Львів». За даними слідства, суддя, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, рухалася у напрямку Львова та не зменшила швидкість біля нерегульованого пішохідного переходу. У результаті вона здійснила наїзд на двох людей, які переходили дорогу.

Внаслідок аварії один пішохід загинув на місці, а інший отримав численні травми. За процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури судді повідомлено про підозру.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини події, зокрема швидкість руху автомобіля та стан водійки на момент ДТП.

Білгород-Дністровський, визнаний істориками найстарішим містом України, відзначається своєю багатою історією та культурними спадщинами. Заснований ще в давньоримські часи на березі річки Дністер, він став свідком багатьох історичних та культурних змін. Відомо, що місто існує вже понад 2500 років, починаючи з давньогрецької колонізації Причорномор'я у 498 році до н.е. Після різних перетворень та перейменувань, відомих за іменами Офіусса, Тіра, Білград, Аспрокастро та Аккерман, воно отримало назву Білгород-Дністровський і увійшло до складу Української держави у 1918 році. У 1999 році місто відзначило свій 2500-річний ювілей, а ЮНЕСКО визнало його одним із найстаріших у світі. Сьогодні воно славиться своєю архітектурою, історичними об'єктами, серед яких Аккерманська фортеця, археологічний комплекс Тіри та інші архітектурні перлини. Білгород-Дністровський, як районний центр Одеської області, є популярним туристичним напрямком, який приваблює відвідувачів своєю вражаючою історією та культурними скарбами.

У підсумку, Білгород-Дністровський визнаний істориками найстарішим містом України, що має понад 2500-річну історію. Місто засноване ще в давньогрецькі часи і пройшло через різні епохи та періоди змін. Відоме своєю багатою культурною та історичною спадщиною, воно привертає туристів своєю архітектурою, археологічними знахідками та іншими цікавими об'єктами. Білгород-Дністровський залишається важливим культурним центром та пам'яткою історії України.