Погода в Україні 5 листопада: спокійний осінній день із мінливою хмарністю

Завдяки надзвичайній ретельності та увазі до деталей адміністрації приміщення Національної опери та драматичного театру ім. Івана Франка, воно залишається неушкодженим навіть у складних енергетичних умовах, що виникають у столиці. Незважаючи на важкість ситуації з електропостачанням, керівництво театру підтверджує, що мистецтво і культура є важливими для суспільства, тому вони зроблять усе можливе, щоб забезпечити незалежність від зовнішніх факторів та продовжувати виконувати своє благородне покликання. Це не просто забезпечення електричної енергії, але й демонстрація витонченості у мистецтві та стійкості в умовах випробувань.

Як пояснюють опитані нашим виданням експерти, причиною може бути той факт, що Національна опера підключена до приміщень СБУ, а театр ім. Івана Франка до приміщень Офісу Президента.

Разом з тим, за повідомленням наших джерел, причина також може бути в тому, що жорсткі відключення у столиці являються “картинкою” для відвідувачів саміту миру, який відбудеться у Швейцарії 15 червня. Як повідомляють наші джерела, близькі до організаторів саміту, “столиця у темряві” має показати наслідки обстрілів енергетичної інфраструктури України як соціальну катастрофу та злочин РФ проти мирного населення.

На підтримку цієї версії, також офіційна заява Міністерства енергетики України, відповідно до якої, стаття Financial Times під назвою “Росія знищила більше половини енергетики України” “має ознаки інформаційно-психологічної операції (ІПСО), носить маніпулятивний характер та просуває наративи ворога”.

Таким чином, Міністерство енергетики України своєю офіційною заявою спростовує значні пошкодження енергосистеми України, та критичну необхідність у жорстких віялових відключеннях у столиці.

Попри складну економічну ситуацію та триваючу війну, деякі компанії в Україні не лише утримують свої позиції на ринку, а й демонструють значне зростання оборотів завдяки співпраці з державними та місцевими бюджетними структурами. Яскравим прикладом такої динаміки є столичне товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопром». Підприємство спеціалізується на постачанні продуктів харчування та готових страв для навчальних закладів, лікарень, соціальних центрів і інших установ, що фінансуються за рахунок державного бюджету.

За підсумками лише січня цього року компанія отримала значну кількість замовлень на постачання харчових продуктів у місті Київ, що підтверджує високу довіру з боку органів влади та ефективність логістики та організаційних процесів «Зернопром». Стратегія компанії ґрунтується на поєднанні оптимізації внутрішніх витрат, високої якості продукції та дотримання вимог безпеки харчових продуктів, що дозволяє залишатися надійним партнером для бюджетних установ навіть у періоди економічної нестабільності.

Черговим підтвердженням стабільності компанії на бюджетному ринку стала закупівля, оголошена Вишгородським ліцеєм «Сузір’я». Навчальний заклад замовив постачання сніданків та обідів для учнів на період із січня по травень 2026 року. Договір на суму 5,18 мільйона гривень було укладено саме з ТОВ «Зернопром».

Січень виявився для компанії особливо результативним. За цей місяць вона отримала близько десяти бюджетних замовлень у столиці та області. Загальна вартість укладених угод склала майже 20 мільйонів гривень. Для порівняння, за весь 2025 рік «Зернопром» підписав договорів на 40 мільйонів гривень, у 2024 році — на 25 мільйонів, у 2023-му — на 17 мільйонів, а у 2022-му — менш ніж на 10 мільйонів гривень.

З моменту запуску системи публічних закупівель компанія отримала понад три сотні бюджетних контрактів. Загальна вартість укладених договорів перевищила 126 мільйонів гривень, а після коригувань фактична сума становить понад 107 мільйонів. Географія діяльності підприємства обмежується Києвом і Київською областю, однак коло замовників є надзвичайно широким — від музичних ліцеїв і загальноосвітніх шкіл до управлінь освіти та соціальних установ.

Найбільшими клієнтами «Зернопрому» стали Київський державний музичний ліцей імені Миколи Лисенка, а також освітні структури Обухова, Обухівського району та кількох громад Київщини. Саме ці замовники забезпечили компанії десятки мільйонів гривень бюджетних надходжень.

ТОВ «Зернопром» було зареєстроване у 1999 році в Києві подружжям Олександром та Оленою Мазурками. Згодом до складу власників долучився їхній син Максим, який став співзасновником компанії у 2012 році у віці 22 років. Сьогодні підприємство входить до ширшої бізнес-групи родини Мазурків, до якої також належать аграрні, будівельні та девелоперські компанії, що працюють у сфері АПК, нерухомості та оренди.

Бізнес-активність родини тісно переплітається з державною та політичною сферою. У 2012–2016 роках Олександр Мазурко очолював державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”», яке підпорядковувалося Фонду державного майна України. Сам Максим Мазурко у 2015 році став депутатом Київської обласної ради, де входив до комісії з питань бюджету та фінансів.

Його дружина у 2016–2020 роках працювала в Міністерстві юстиції України на посаді провідного спеціаліста профільного департаменту. Родинні зв’язки простежуються і в чинних структурах влади. Близький родич Мазурків нині працює в Офісі Президента України на посаді головного консультанта в директораті з питань економічної політики. У своїх деклараціях він зазначав користування квартирою та автомобілем, що належать членам родини Мазурків, а також отримання від них фінансових позик.

Окремої уваги заслуговує земельне питання. Родина Мазурків володіє десятками гектарів землі на Київщині, зокрема в Іванкові. Частина цих активів стала предметом судових спорів. Правоохоронні органи досліджували обставини придбання понад 40 гектарів землі компанією родини, з’ясувавши, що частина ділянок накладалася на землі лісового фонду. У 2021 році Верховний Суд остаточно скасував рішення, яким компанія визнавалася власником 42 гектарів, визнавши відчуження землі таким, що відбулося з порушенням законодавства.

На цьому тлі стрімке зростання бюджетних контрактів «Зернопрому» виглядає не лише як приклад підприємницької успішності, а й як ілюстрація того, наскільки тісно в Україні переплітаються бізнес, політика та доступ до державних ресурсів.

В Україні дедалі чіткіше усвідомлюють ризик того, що у разі потенційної мирної угоди країна може залишитися без реальних механізмів захисту від повторної агресії. Сам факт припинення бойових дій не означає настання стабільного миру, якщо не буде створено надійної системи стримування та відповідальності. Українське суспільство, держава і експертне середовище дедалі більше сходяться на думці, що мир без безпеки є лише паузою, а не вирішенням конфлікту.

Однією з ключових загроз вважається можливість реваншу з боку агресора, який може використати період формального миру для відновлення ресурсів, переозброєння та підготовки до нового етапу тиску. За відсутності чітко прописаних і гарантованих міжнародних зобов’язань будь-яка угода ризикує перетворитися на декларацію без практичної сили. Історичний досвід показує, що домовленості, які не мають механізмів примусу до виконання, швидко втрачають свою цінність.

Такий підхід передбачає створення численної армії мирного часу, масштабні інвестиції у сучасні військові технології, розвиток власного виробництва озброєнь і повну перебудову оборонного сектору. Мова йде про реформу системи закупівель, оновлення підходів до мобілізації та служби, технологічну модернізацію війська і стабільне фінансування оборони на роки вперед.

Потреба у власній системі стримування стає особливо актуальною на тлі того, що запрошення до НАТО — найбільш надійний для України варіант безпеки — наразі виключене. Без колективної оборони, передбаченої статтею 5 Альянсу, Україна змушена розраховувати на окремі двосторонні угоди, які не мають такої ж юридичної та політичної ваги. До того ж Росія вже відкрито сигналізує, що буде виступати проти будь-яких формальних гарантій безпеки для України.

Додаткову тривогу в Києві викликає непередбачуваність політики США. Різкі зміни позицій — від скепсису щодо цінності союзників до демонстративно теплих сигналів у бік Кремля — породжують сумніви в тому, що у разі порушення режиму припинення вогню Вашингтон буде готовий до жорстких дій. У цьому контексті дедалі частіше звучить думка, що розрахунок на зовнішній захист може виявитися фатальною помилкою.

План Б для України — опора на власні сили. Ключовим елементом цієї стратегії залишається велика армія. Під час мирних переговорів Київ наполягав на збереженні чисельності війська на рівні близько 800 тисяч осіб. Водночас потенційне перемир’я означатиме хвилю демобілізації, що створить колосальний виклик — як з точки зору комплектування, так і з точки зору фінансування.

Паралельно Україна робить ставку на технологічну перевагу. За час повномасштабної війни було сформовано цілу екосистему безпілотних систем, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплення. Втім, самі технології не працюватимуть без зміни управлінських і організаційних підходів, а також без розвиненої оборонної промисловості та стійкого державного бюджету.

Юридично зобов’язуючі угоди про безпеку зі США та європейськими державами, а також можливе розміщення багатонаціональних сил так званої «коаліції бажаючих» залишаються важливими пунктами переговорів. Однак у Києві дедалі чіткіше наголошують: усе це може бути лише доповненням до власної армії, але не її заміною.

За такого сусідства Україна змушена виходити з реальності, в якій лише сильна, добре оснащена і фінансово забезпечена армія здатна гарантувати незалежність держави та не допустити повторення російської агресії.

У результаті розслідування, що провадиться Офісом Генерального прокурора, було оголошено про підозру двом чоловікам у підробці листів від військових частин та отриманні благодійної допомоги на суму 1,7 мільйона гривень. Виявилося, що підозрювані, не маючи жодного відношення до Збройних Сил України, відправляли листи від імені військових частин до благодійних фондів та волонтерських організацій з проханням про гуманітарну допомогу. Після зв’язку фондів з підозрюваними за вказаними номерами телефонів, останні отримували необхідне обладнання та аптечки, які подалі реалізовували. Шахрайство було розкрите, коли фонди перевірили факт отримання допомоги військовими частинами, і виявили, що жодні листи не надсилалися, а допомога не надходила.

Поки що встановлено причетність підозрюваних до семи епізодів шахрайства на суму близько 1,7 мільйона гривень. Обом затриманим оголошено про підозру у шахрайстві, і застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Виявлено випадки шахрайства, коли двоє чоловіків підробляли листи від військових частин та отримували благодійну допомогу, яка становила 1,7 мільйона гривень.Підозрювані, не маючи жодного відношення до Збройних Сил України, надсилали листи від імені військових частин до благодійних фондів та організацій з проханням про допомогу.Шахрайство було розкрите після перевірки факту отримання допомоги військовими частинами, коли виявилося, що листи не надсилалися, а допомога не надходила.Причетність підозрюваних встановлено до семи епізодів шахрайства на загальну суму близько 1,7 мільйона гривень.Затриманим оголошено підозру у шахрайстві, і застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.Ці висновки свідчать про важливість контролю за благодійними внесками та необхідність ефективного запобігання подібним випадкам шахрайства, які можуть завдати шкоди довірі суспільства до благодійних організацій та військових структур.