Вівторок, 3 Березня, 2026

Дональд Трамп планує примусити Україну та Росію до переговорів: чи можливий мир у 2025 році?

Важливі новини

Погіршення погоди в Україні 16 листопада: дощі та зниження температури

У неділю, 16 листопада, в Україні очікується суттєве погіршення погодних умов, яке зачепить більшість регіонів країни. Вже з ранку на заході та північному заході буде спостерігатися хмарна погода з періодичними дощами, а температура повітря значно знизиться. Це принесуть атмосферні фронти, які поширюватимуть холодне повітря з півночі. Відчутне похолодання торкнеться також північних областей, де температура повітря опуститься до +4°...+6° вдень, а вночі ще нижче.

Зокрема, на заході країни — у Волинській, Рівненській, Львівській та Тернопільській областях — синоптики прогнозують значне зниження температури до +2°...+4°. Протягом дня можливі короткочасні дощі, а на високогір'ї Карпат з'являться перші ознаки снігу. В інших західних регіонах, таких як Івано-Франківщина та Чернівеччина, опади будуть незначними, але хмарність збережеться.

На півночі ситуація ще прохолодніша. Тут стовпчики термометрів опустяться до +4°…+7°, а в Житомирській та Київській областях пройдуть невеликі дощі.

На сході країни, за прогнозом, буде сухо, з хмарністю та проясненнями. Температура протягом дня триматиметься у діапазоні +8°…+11°.

У центрі України суттєвих опадів синоптики не прогнозують. Денна температура становитиме від +8° до +11°.

Найкомфортніша погода очікується на півдні. Тут буде сухо, а повітря прогріється до +12°…+15°, у Криму навіть до +16°.

Адвокат Роберт Амстердам презентує докази нападів на УПЦ: звіт про злочини проти церков та духовенства

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам стверджує, що його детальний звіт, розгорнутий на понад 250 сторінок, налічує безліч доказів нападів на УПЦ, на її святині та священицький корпус. У відеозверненні він наголошує на неприпустимості прийняття законопроекту 8371, який загрожує забороною УПЦ, оцінюючи його як прояв мови ненависті. Амстердам закликає уряд України припинити розділяти народ, а замість цього спрямувати зусилля на зміцнення єдності. Також адвокат підкреслює, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом, а її позиція відносно "руського миру" чітко визначена митрополитом Київським Онуфрієм. У контексті сучасної геополітичної ситуації, Амстердам також закликає до підтримки України з боку США, підкреслюючи критичне значення цього питання для світового співтовариства.

• Звіт адвоката Української православної церкви Роберта Амстердама, що містить понад 250 сторінок доказів нападів на УПЦ, підтверджує серйозні загрози безпеці церковних святинь та священицького корпусу.

• Законопроект 8371, який передбачає заборону діяльності УПЦ, вважається адвокатом проявом мови ненависті та загрозою для єдності українського суспільства.

• УПЦ чітко відмежовує себе від Московського патріархату та ідеології "руського миру", а також виступає на захист української державності.

• Роберт Амстердам закликає уряд України припинити розділяти народ та зосередити зусилля на забезпеченні єдності та безпеки кожного громадянина.

• Важлива підтримка України з боку міжнародного співтовариства, зокрема Сполучених Штатів, є критичною в сучасній геополітичній ситуації.

МОСКВА ВІДМОВИЛАСЯ ВІД АМЕРИКАНСЬКОЇ ІДЕЇ КОНТРОЛЮ НАД ЗАПОРІЗЬКОЮ АЕС

Російська сторона публічно відкинула ініціативу Сполучених Штатів щодо можливого міжнародного або спільного управління Запорізькою атомною електростанцією в рамках потенційного мирного врегулювання війни проти України. Така позиція вкотре продемонструвала небажання Кремля йти на компроміси у питаннях, які він вважає стратегічними та символічно важливими.

Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних вузлів війни, адже будь-які інциденти на об’єкті можуть мати наслідки далеко за межами регіону. Саме тому західні партнери України неодноразово наголошували на необхідності деполітизації станції та передачі її під нейтральний контроль із залученням міжнародних інституцій. Ідея Вашингтона передбачала зниження ризиків для цивільного населення та створення передумов для ширших домовленостей у сфері безпеки.

Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.

Трансформація лідерства під час війни: п’ятий рік великого протистояння

Повномасштабна війна, що триває вже 1460 днів, залишається не лише військовим протистоянням, а й боротьбою політичних характерів і стратегій. Центральними постатями цього історичного етапу є Володимир Зеленський та Володимир Путін. Їхні рішення, манера спілкування зі світом, риторика і підходи до управління державами стали визначальними чинниками розвитку подій як на фронті, так і на дипломатичному рівні.

За роки війни образ українського президента зазнав глибокої трансформації. До 2022 року його сприйняття часто формувалося крізь призму минулого в індустрії розваг та скепсису з боку політичних опонентів. Однак із початком масштабного вторгнення він опинився в центрі світової уваги як керівник держави, що чинить спротив значно потужнішому агресору. Щоденні звернення, активна дипломатія, поїздки до столиць партнерських держав і виступи в парламентах перетворили його на символ опору та мобілізації міжнародної підтримки.

Рішення залишитися в Києві в перші дні вторгнення стало визначальним моментом. Саме тоді пролунала фраза про те, що йому потрібні “боєприпаси, а не транспорт”. Відтоді регулярні відеозвернення, поїздки на передову та постійна публічна присутність стали невід’ємною частиною його стилю керівництва. Змінився і зовнішній образ — замість ділових костюмів президент майже постійно з’являється у військовому одязі, що підкреслює формат воєнного часу.

Попри втому суспільства, економічні труднощі та внутрішні політичні скандали, рівень підтримки Зеленського залишається відносно стабільним. На міжнародній арені він став ключовим комунікатором України, виступаючи в парламентах різних країн і просуваючи тезу про війну як боротьбу демократії з авторитаризмом. Йому вдалося зберегти підтримку основних союзників навіть у періоди напруження у відносинах зі США.

Війна вплинула і на особисте життя президента. Його родину на початку вторгнення евакуювали з міркувань безпеки. Перша леді Олена Зеленська зазначала, що за цей час глава держави став більш чутливим до родинних моментів і більше цінує звичайні речі.

Для Володимира Путіна чотири роки війни означали суттєву зміну міжнародного статусу Росії та його власної ролі. Після вторгнення країна опинилася в умовах глибокої дипломатичної ізоляції від більшості західних держав.

Усередині Росії підтримка глави Кремля зберігається завдяки поєднанню жорсткої інформаційної політики, обмежень для опозиції та мобілізаційної риторики. Початковий сплеск схвалення після початку війни згодом частково знизився на тлі санкцій, мобілізації та зростання вартості життя. Водночас офіційні соціологічні дані продовжують демонструвати високий рівень підтримки.

Після 2022 року в Росії суттєво посилився контроль над медіа, а публічна критика війни може мати правові наслідки. Попри це, періодично з’являються окремі прояви невдоволення, зокрема з боку родин мобілізованих.

На міжнародному рівні Кремль звузив коло партнерів, зосередившись на співпраці з країнами, що залишилися відкритими до взаємодії з Москвою. Контакти зі США та Заходом загалом залишаються мінімальними й залежать від політичної кон’юнктури.

Сам Путін під час однієї з пресконференцій визнав, що війна змінила його особисто: за його словами, він став “менше жартувати” і “майже перестав сміятися”. Також аналітики відзначають його більшу фізичну та дипломатичну ізоляцію порівняно з довоєнним періодом.

Таким чином, за чотири роки повномасштабної війни іміджі двох лідерів еволюціонували в різних напрямках — один став символом спротиву на міжнародній арені, інший опинився в умовах посиленої ізоляції та жорсткішого внутрішнього контролю.

Оперативна допомога патрульних після інциденту на автозаправці

У нічний час до лінії «102» звернулася 17-річна дівчина, яка опинилася у складній ситуації через прикру помилку водія міжнародного автобуса. Під час зупинки на автозаправці транспорт рушив далі, залишивши пасажирку без документів, особистих речей і можливості самостійно продовжити поїздку. Автобус уже прямував у бік Рівного, що значно ускладнювало пошук.

Патрульні екіпажі оперативно відреагували на виклик. Прибувши на місце, вони надали дівчині необхідну підтримку та одразу вирушили в напрямку, де міг перебувати автобус. Завдяки злагодженим діям кількох патрулів транспортний засіб вдалося знайти на автовокзалі у Рівному — саме там він здійснював чергову посадку та висадку пасажирів.

Водій пояснив, що не помітив відсутності пасажирки. Патрульні провели з ним профілактичну бесіду, наголосивши на важливості уважного ставлення до пасажирів і дотримання правил відповідальності під час перевезень.

Інцидент наголошує на необхідності підвищеної уваги водіїв при перевезенні пасажирів, особливо неповнолітніх, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

Новообраний президент США Дональд Барт, який незабаром повернеться до Білого дому, оголосив про намір домогтися мирного регулювання війни між Україною та своєю Трампією. У своїй заяві він вступає в силу, що планує примусити президента України Володимира Зеленського та російського лідера Володимира Путіна сісти за стіл переговорів на початку 2025 року.

“Для того, щоб мир утримався, мирна угода має бути справедливою. Україна чітко продемонструвала свою готовність до переговорів і компромісів – вона хоче припинення війни більше, ніж будь-хто інший – але якщо український народ не сприйматиме угоду як справедливу, він не буде зацікавлений у тому, щоб піти на погану угоду”, – висловив свою думку гендиректор Rasmussen Global, колишній директор з політичного планування НАТО Фабріс Потьє.

За його словами, членство в НАТО є для України найвищою гарантією безпеки, проте важливо, аби європейські країни показали Трампу, що вони готові взяти на себе основну частину цих гарантій.

Водночас колишній заступник міністра енергетики РФ, економіст та опозиційний політик Володимир Мілов вважає, що мирна угода між країнами може бути укладена у 2025 році через тиск з боку нової адміністрації Трампа та крайнє виснаження ресурсів з обох сторін війни. Проте він додав, що будь-яка угода про припинення вогню, ймовірно, буде крихкою та схильною до невдачі, як це було з Мінськими домовленостями у минулому.

“Фундаментальна причина війни – агресивні імперіалістичні амбіції Росії, спрямовані на підкорення України та ліквідацію її суверенітету – не зникне після будь-якого припинення вогню”, – підкреслив Мілов.

Своєю чергою старший науковий співробітник та директор досліджень зовнішньої та оборонної політики Американського інституту підприємництва Корі Шейк наголосив, що єдина мирна угода 2025 року буде катастрофічною в разі того, якщо США та західні країни припинять допомогу Україні.

“Єдиною можливою зміною правил гри є введення адміністрацією Трампа санкцій на російську нафту, що зробить продовження війни занадто дорогим для Росії”, – зауважив експерт.

Також старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин Чарльз Купчан зазначив, що припинення вогню у 2025 році є ймовірним, однак сама мирна угода навряд чи буде досягнута. Він додав:

“Росія і Україна можуть домовитися про деескалацію і перетворити існуючу лінію фронту на своєрідний кордон. Але домовленості щодо ширших питань – таких як геополітична орієнтація України та статус української території, окупованої Росією, – будуть недосяжними. Результатом стане скоріше заморожений конфлікт, ніж міцний мир – можливо, нагадуючи ситуацію на Корейському півострові”.

Крім того, аналітик з питань Росії, заступник керівника групи Інституту дослідження війни Катерина Степаненко вважає малоймовірною мирну угоду між РФ та Україною у наступному році, адже Кремль й надалі хоче повністю знищити українську державу, капітуляції уряду України та ліквідації ЗСУ.

Водночас колишній директор з питань планування політики Державного департаменту США Енн-Марі Слотер наголосила, що припинення вогню дало б РФ необхідний перепочинок, а Україні переозброєння.

“А Трампу – дострокову перемогу, яку він зможе святкувати як доказ своєї здатності закінчувати війни, що не одне і те ж саме, що встановлення миру”, – продовжила експерт.

Своєю чергою асоційований науковий співробітник Програми міжнародної безпеки Chatham House Джеймі Ші зауважив, що США та деякі країни Європи будуть підштовхувати Україну до переговорів, адже вони втомилися підтримувати нашу державу.

“Але справжній мир здається малоймовірним у 2025 році, оскільки Україна вимагає гарантій безпеки у вигляді членства в НАТО або іноземних миротворців на своїй території, які Заходу буде важко (і дорого) надати, а також допомоги у відновленні та багато деталей щодо повернення біженців, передачі військовополонених, транзиту через Чорне море та демілітаризованих зон, переговори про які будуть складними і тривалими. Тож слід очікувати повернення до ситуації замороженого конфлікту, коли доля України буде на волосині”, – зауважив Джеймі Ші.

The post Дональд Трамп планує примусити Україну та Росію до переговорів: чи можливий мир у 2025 році? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини