Донька Дмитра Ступки Богдана дебютувала в акторській кар’єрі

Сучасна українська правоохоронна система знову опинилася в центрі уваги через проведення розслідування стосовно самовільного залишення частини екснардепом Єгором Соболєвим. Цей випадок викликав значний резонанс у громадськості та став об'єктом уваги з боку владних і незалежних структур. Питання про правомірність дій українських правоохоронних органів у цьому конкретному випадку викликає серйозні обговорення серед експертів та громадськості.

Звинувачення в самовільному залишенні країни, особливо коли йдеться про колишнього народного депутата, має велике суспільне значення і потенційно може мати серйозні наслідки для всіх сторін, втягнутих у цей конфлікт. У контексті боротьби з корупцією та встановлення справедливості такі справи стають важливими прецедентами і випробуванням для судової системи.

Реакція громадськості та політичних сил на цей випадок також відображає загальну довіру до правоохоронних органів та системи юстиції в цілому. Зацікавлені сторони сподіваються на об'єктивне та справедливе розслідування, а також на вжиття відповідних заходів щодо забезпечення прав людини та гарантій законності.

Українська правоохоронна система має великий потенціал для забезпечення правопорядку та захисту прав громадян. Однак цей випадок є нагадуванням про необхідність постійного вдосконалення процесів та процедур, щоб забезпечити довіру громадян до системи правосуддя.

За інформацією, отриманою від джерел в Офісі генпрокурора, він став об’єктом кримінального провадження.

У справі кримінального провадження стверджується, що Соболєв, який із травня 2022 року значився кулеметником 251-го батальйону тероборони, замість виконання бойових завдань «проводив свій час на свій розсуд і займався особистими справами».

Це відбувалося, як вважають у ДБР, за сприяння тодішнього командира батальйону Сергія Каспрова.

При цьому екснардеп отримував грошове забезпечення, зокрема «бойові» понад 100 тисяч гривень на місяць.

Соболєв значився в батальйоні до початку 2023 року. Зараз він, за офіційними даними, проходить службу на посаді командира роти БПЛА у складі військової частини А4124 (112-та бригада тероборони).

У січні він повідомляв, що достроково отримав звання лейтенанта ЗСУ.

Президент України Володимир Зеленський виступив із законопроєктами №10456 та №10457, які спрямовані на продовження терміну воєнного стану та загальної мобілізації в країні. Згідно ініціативи, ці правові режими мають бути продовжені на 90 днів до 14 травня 2024 року, враховуючи загострення конфлікту з Росією. Воєнний стан був введений через повномасштабну агресію Росії, надаючи владі та військовому командуванню необхідні повноваження для захисту громадян та країни.

Законопроєкт також передбачає загальну мобілізацію, яка є стратегічним механізмом поповнення Збройних сил та охоплює всю територію України. Процес мобілізації включає призов громадян віком від 18 до 60 років для виконання військового обов’язку. Преімущно це чоловіки, які, не маючи досвіду військової служби, направляються на фахову підготовку та потім служать в Збройних силах згідно з потребами.

Зеленський закликає Верховну Раду розглянути та затвердити ці законопроєкти для забезпечення національної безпеки та відсічення загрози в умовах конфлікту з Росією. Це вже десяте голосування парламенту з питань продовження воєнного стану та загальної мобілізації з початку конфлікту. Уряд та парламент продовжують приймати рішучі заходи для забезпечення обороноздатності та територіальної цілісності України в умовах геополітичних напруг.

У висновках можна відзначити, що ініціатива Президента України Володимира Зеленського щодо продовження воєнного стану та загальної мобілізації свідчить про серйозне ставлення до забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Запропоновані законопроєкти, №10456 та №10457, спрямовані на відповідь на загострення конфлікту з Росією та забезпечення необхідних повноважень для захисту громадян та територіальної цілісності.

Продовження терміну воєнного стану та мобілізації на 90 днів підкреслює нагальність ухвалення заходів для ефективного протистояння агресії та забезпечення безпеки країни. Важливим є також акцент на потребу поповнення Збройних сил через загальну мобілізацію та фахову підготовку військовослужбовців.

Зазначається, що це вже десяте голосування парламенту з цього питання, що свідчить про постійну готовність уряду та Верховної Ради діяти рішуче в умовах геополітичних напруг та забезпечити національну безпеку. Уряд продовжує вживати необхідні заходи для відстоювання територіальної цілісності та обороноздатності країни.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Після місяців дислокації вздовж кордону солдатів відправили в РФ, готувалися перетнути кордон з КПП “Колотилівка”.

Територія була укріплена “зубами дракона” і сильно замінована. ЗСУ майже відразу потрапили під сильну атаку артилерії, безпілотників і авіаударів.

За словами бійців, ЗСУ просунулися приблизно на 10 км, захопивши покинуті позиції росіян, але бої залишалися напруженими. “Нас обстрілювали з усього”.

Військовий “Хакер” заявив, що багато бійців дістали контузії або важкі поранення, а інших було вбито. “Уся наша група була поранена в день нашого прибуття”.

“Жахливі бої різко контрастували з майже святковим настроєм українських чиновників: командувач армії генерал-полковник Олександр Сирський оголосив у четвер про призначення військового коменданта Курської області “для підтримання правопорядку та забезпечення основних потреб населення”.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) невідкладно розглянула та відхилила звернення про скасування підозри, яке стосувалося колишнього голови ПриватБанку, Олександра Дубілета, у справі, що має пряме відношення до впливового олігарха Ігоря Коломойського. Зазначена справа стосується претензійного перехрещення суми у розмірі 9,2 мільярдів гривень. Відхилення звернення свідчить про відновлення та підтримку законності та об'єктивності в розслідуванні подібних випадків.

Рішення було прийняте Апеляційною палатою ВАКС у п’ятницю, 5 червня.

“Апеляційну скаргу захисника підозрюваного (Дубілета. – Ред.) відхилити. Рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року залишити без змін. Це рішення є остаточним і набуває законної сили з моменту його оголошення, і не підлягає подальшому оскарженню в касаційному порядку”, – зазначено у рішенні.

В жовтні 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило в розшук колишнього голову правління ПриватБанку Олександра Дубілета та його заступницю Людмилу Шмальченко у справі, пов’язаній з Ігорем Коломойським, щодо можливого заволодіння коштами банку на суму у 9,2 мільярда гривень. Дубілета також було оголошено в розшук у іншій справі ПриватБанку, що стосується можливої розтрати коштів банку на суму у 8,2 мільярда гривень, яка вже передана до суду.

У травні 22-го року ВАКС відхилив позов адвокатів Дубілета, які вимагали скасувати підозру своєму клієнту. Однак вони подали апеляцію на це рішення.