Дослідження: щеплення рятують мільйони, але людство відвертається від вакцин

Публікуємо основні тези президентського інтерв’ю, де Володимир Зеленський розглядає ключові аспекти сучасної ситуації в Україні та на фронті бойових дій.

• Продовження бойових дій та план контрнаступу: Президент України заявив про наявність плану контрнаступу, вказавши на впевненість у перемозі. Відзначивши важливість зовнішньої підтримки, зазначив, що для успіху необхідні не лише людські ресурси, але й сучасна зброя та технології.

• Можливість переговорів з Путіним: Зеленський висловив сумніви у вірогідності дотримання Росією узгоджених угод, залишаючи відкритими можливі переговори, проте з певними обережностями через недостатню довіру до президента РФ.

• Замороження конфлікту та загроза нового нападу: За словами Зеленського, замороження конфлікту не є вирішенням, оскільки може стати підґрунтям для подальших військових дій Росії, що вплине на безпеку не лише України, але й регіону в цілому.

• Битва за Харків та її символічне значення: Зазначивши велике значення Харкова як символу української державності, Зеленський підкреслив важливість захисту міста від потенційної агресії Росії та готовність українців відстоювати своє право на свободу та незалежність.

У вищезгаданій статті президент України Володимир Зеленський висловив рішучість та готовність України до відстоювання своєї незалежності та територіальної цілісності. Він підкреслив необхідність підтримки союзників у вигляді сучасної зброї та технологій, а також акцентував увагу на недовірі до можливості досягнення мирного врегулювання конфлікту з Росією через недотримання нею укладених угод.

Зеленський також попередив про ризики замороження конфлікту, яке може сприяти подальшій агресії Росії, тому відмовився від ідеї мирного «замороження» конфлікту. Висловивши підтримку місту Харкову як символу української державності, Зеленський підкреслив необхідність його захисту від потенційних загроз та готовність українського народу відстоювати свої права та свободи.

Українська медіаімперія, що належить меру Львова Андрію Садовому та його сім’ї, опинилася у центрі гучного скандалу. Фінансові проблеми та порушення у сфері соціальної відповідальності викликали обурення як серед працівників, так і в суспільстві загалом.

Суть скандалу

ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс», що належить Катерині Кіт-Садовій, дружині мера Львова, зіткнулася з серйозними звинуваченнями у фінансових порушеннях. Основною проблемою стали недостатні виплати зарплат працівникам, що є прямим порушенням трудового законодавства та норм соціальної відповідальності.

Фінансове управління під питанням

Виявлені порушення у фінансовому управлінні компанією ставлять під сумнів ефективність її керівництва. Недостатні виплати зарплат, затримки у виплатах та відсутність належних соціальних гарантій свідчать про серйозні проблеми у фінансовій дисципліні. Працівники компанії висловлюють своє незадоволення та вимагають від керівництва прозорості та відповідальності.

Соціальна відповідальність: від слів до дій

Компанії, що претендують на лідерство у медіаіндустрії, повинні демонструвати високий рівень соціальної відповідальності. Недотримання цих принципів може призвести до втрати довіри як серед працівників, так і аудиторії. ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» має негайно вжити заходів для виправлення ситуації та відновлення своєї репутації.

Реакція суспільства та працівників

Фінансові скандали викликали широкий резонанс у суспільстві. Працівники компанії активно висловлюють своє незадоволення у соціальних мережах та засобах масової інформації. Вони закликають до проведення незалежного аудиту фінансової діяльності компанії та притягнення до відповідальності винних у порушеннях.

Висновок

Фінансові скандали, що охопили медіаімперію мера Львова Андрія Садового, стали серйозним викликом для репутації компанії. Недостатні виплати зарплат та порушення у сфері соціальної відповідальності свідчать про необхідність негайних змін у фінансовому управлінні. ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» повинна вжити конкретних заходів для відновлення довіри працівників та суспільства, забезпечивши прозорість та відповідальність у своїй діяльності.

Заробітну плату рядовим працівникам роками виплачували частинами. Одна – офіційна, мінімальна – зі сплатою обов’язкових платежів, друга – “в конверті”.

Після викриттям Бюро економічної безпеки схеми ухилення від сплати податків холдингом !FEST, який пов’язують з Андрієм Садовим, в медіахолдингу Садового різко збільшилась кількість працевлаштованих працівників.

У2021-2022 рр., наприклад, обліковувалось 15-20 працівників) враховуючи, що ТРК “Люкс” володіє корпоративними правами 12 компаній. у січні-жовтні 2021 року винагорода у грошовому виразі працівникам Телерадіокомпанії “Люкс” (йдеться про 9-13 осіб, частина з яких – журналісти) складала 6 тис грн., у листопаді-грудні цього ж року – 6,5 тис грн. Натомість розмір зарплати Катерини Кіт-Садової склав 195 тис грн., зарплати Романа Андрейка (директора ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”) — 100 тис грн, його дружини – Андрейко Оксани (акціонера з великою часткою) – в межах 40-50 тис грн.

У період січень-вересень 2023 року офіційна зарплата працівникам (7-11 особам) виплачувалась у розмірі 7 тис грн. У жовтні виросла до 16 тис грн (такі виплати отримали 6 працівників), у листопаді склала від 12 до 16 тис грн (таку зарплату отримало 47 осіб), в грудні 15 тис грн отримав 21 працівник, від 11 до 15 тис грн – 17 працівників.

У яких розмірах від сплати податків ухилився медіахолдинг Садового, – наразі невідомо. Бюро економічної безпеки необхідно звернути увагу.

Стало відомо, що Рінат Леонідович, відомий як "ахякийінвестор", фактично перервав фінансування мертвонародженого політичного проекту Дмитра Разумкова під назвою "Команда Разумкова" або "Розумна політика". Леонідович розумно обміркував рейтинги Дмитра, які виявилися нижчими за плінтусом, і вирішив, що фінансування не має сенсу. Тепер у Разумкова виникли дві серйозні проблеми: де знайти гроші на політичну реінкарнацію та як вирішити питання з "командою" у парламенті, яку неможливо зберегти, але й розігнати. Бюджет залишився лише на контекстну рекламу у ТікТок. Тим часом, Рінат Леонідович уже активно шукає нових співпартнерів, а варіант з Володимиром Кличком вже перебуває на розгляді як наступний можливий мезальянс.

У вищезгаданій статті висвітлено ситуацію, пов'язану з припиненням фінансування політичного проекту Дмитра Разумкова Рінатом Ахметовим. Автор зазначає, що це рішення було обумовлене низькими рейтингами Разумкова та відсутністю підтримки від Ахметова. Також у тексті висвітлено проблеми, які виникли у Разумкова через цю ситуацію: пошук фінансування для подальшої політичної діяльності та вирішення питання з "командою" у парламенті. Зазначено, що в бюджеті залишилися лише обмежені кошти на рекламу у ТікТок. Також висловлено припущення про можливий мезальянс між Рінатом Ахметовим та Володимиром Кличком.

"Демографічні Виклики України: Післявоєнна Реальність та Труднощі Прогнозування"

Українське суспільство та держава, які сталкиваються з важливими викликами внаслідок тривалої війни, мають великі труднощі в сфері демографії. Однією з головних проблем є демографічна ситуація, яка склалася під час конфлікту та має продовжити впливати на країну навіть після завершення воєнних дій.

Внаслідок тривалої війни на Донбасі, регіоні, що колись був найбільш густонаселеним в Україні, сотні тисяч людей були вимушені покинути свої домівки. Убивства громадян продовжуються, впливаючи на демографічний образ країни. Велика кількість емігрантів також вносить свій внесок у цю проблему.

Доктор економічних наук, Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, наголошує, що розв'язана Росією війна ускладнює роботу демографів, зробивши реєстрацію демографічних подій та отримання точної інформації важкозмінними.

Велика зовнішня міграція, яка охоплює більше 6 мільйонів біженців та подібну кількість внутрішньо переміщених осіб, також впливає на демографічну статистику. Прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень розглядає період до 2037 року, враховуючи труднощі та особливості війни.

"Демографічні Виклики України: Сценарії та Важливі Аспекти"

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії, попереджає про стрімке скорочення населення України до 30,5 мільйона осіб до 2037 року, що становитиме великий виклик для країни. Орієнтуючись на кордони 1991 року, він розкриває, що проблеми з народжуваністю, старінням населення та зміною статево-вікової структури є серйозними викликами.

Низька народжуваність та тенденція до скорочення кількості випускників шкіл можуть призвести до зменшення закладів вищої освіти. Поствоєнна міграція, включаючи повернення біженців, може мати позитивний вплив, але тривалість війни ускладнює прогнози.

Гладун сподівається на певне підвищення народжуваності після війни, але не передбачає значущого бейбі-буму. Питання майбутнього окупованих територій залишається сумнівним через руйнування та економічні труднощі.

"Майбутнє Окупованих Територій: Виклики та Перспективи"

Однаково важливим та несуттєвою стає кількість та структура населення на окупованих територіях, доля якої залишається невизначеною. Частина мешканців може виявитися іноземцями, колаборантами чи членами незаконних збройних формувань, що піддаються ліквідації чи еміграції. Отже, подальша доля цих територій обумовлена політикою держави та тривалістю конфлікту.

Олександр Гладун з Інституту демографії підкреслює, що кількість повертаючихся з-за кордону та переселенців в інші регіони України залежить від багатьох факторів, включаючи тривалість конфлікту та стратегію відновлення. Це вимагатиме вироблення чітких планів щодо відновлення житла, робочих місць та інфраструктури.

Особливу увагу варто приділити питанням прикордонних територій, де загроза від Росії може залишатися і після перемоги. Розв'язання цих проблем потребує співпраці державних інституцій та конкретних розвиткових стратегій для забезпечення повернення та сталого розвитку цих територій.

Розглядаючи сучасну ситуацію в Україні, важливо враховувати дефіцит робочої сили, особливо через військові події, що призвели до служби або еміграції значної частини працездатного населення. Інтенсивність цього явища може змінитися після війни, але конкретні наслідки визначать план економічного відновлення.

Олександр Гладун наголошує, що недостатня робоча сила може вимагати активного залучення мігрантів. Проте він застерігає від труднощів цього підходу, особливо враховуючи його потенційно негативний вплив на соціокультурну та етнічну структуру населення. Інтеграція мігрантів повинна бути обдуманою стратегією, спрямованою на забезпечення сталості та ефективності українського суспільства.

Стаття розглядає проблеми, з якими стикається сучасна Україна в контексті триваючої війни з Росією. Аналізуючи демографічні та соціально-економічні аспекти, висвітлюється велика складність викликів, з якими стикається країна, які виникли внаслідок конфлікту та можуть продовжити впливати на її майбутнє.

Одним із основних викликів є демографічна ситуація, яка погіршилася через втрати населення внаслідок війни та масової міграції. Прогноз Олександра Гладуна підкреслює, що до 2037 року населення України може зменшитися до 30,5 мільйона осіб, що ставить під загрозу сталість та розвиток країни.

Низька народжуваність, старіння населення та складнощі демографічного прогнозу викликають серйозні турботи. Окрім того, окуповані території залишаються особливим викликом через невизначеність щодо чисельності та структури населення.

Олександр Гладун рекомендує чітке планування економічного відновлення, створення сприятливих умов для повернення громадян та уникнення негативних соціокультурних та етнічних змін через можливу масову міграцію. Збереження ефективності та стабільності українського суспільства вимагатиме не лише стратегічних підходів, але й активної участі у вирішенні демографічних викликів."

Під час проведення обшуку у дружини начальника Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони, якого підозрюють у неправомірному набутті активів, правоохоронці виявили незадекларовані кошти у сумі 3,56 мільйонів гривень. Ця інформація стала відома у рамках кримінальної справи за статтею 368-5 та частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Чиновника було призначено на посаду в січні 2023 року, але слідство встановило, що у період з 18 червня 2022 року по 13 травня 2023 року він придбав активи на суму 13,86 мільйонів гривень, походження яких не підтверджено доказами та які значно перевищують його законні доходи.

Одним із прикладів неправомірних фінансових операцій є укладення договору купівлі-продажу квартири та паркомісця між ТОВ "Готельно-розважальний комплекс “Столиця” та дружиною посадовця за ціною 3,62 мільйона гривень, коли реальна вартість була вищою, а решта суми передавалася у готівковій формі. Крім того, дружина посадовця придбала автомобілі Lexus LX 570 (2011) та BMW 428I (2015) за заниженими цінами, а також уклала схемну угоду на перепродаж автомобіля Nissan Rogue (2018) за завищеною ціною. Згідно з фіскальними чеками, також виявленими під час обшуку, жінка придбала побутову техніку на суму 1,16 мільйона гривень.

Порівняно з даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, доходи дружини з січня по травень 2022 року складали лише 199 тисяч гривень.

• У дружини начальника Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони виявлено незадекларовані кошти у розмірі 3,56 мільйонів гривень під час проведення обшуку.

• Стало відомо у рамках кримінальної справи, яка порушена за статтею 368-5 та частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України.

• Дружину посадовця було призначено на посаду в січні 2023 року, але слідство встановило, що протягом певного періоду вона придбала активи, вартість яких значно перевищує її законні доходи.

• Прикладами неправомірних фінансових операцій є укладення угоди на купівлю-продаж квартири та автомобілів за завищеними або заниженими цінами, а також укладення схемних угод на перепродаж авто за завищеною вартістю.

• Дані з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків свідчать про значно менші доходи дружини порівняно з сумами, які вона витрачала на придбання активів.

• Знайдені факти свідчать про можливе зловживання службовим становищем та корупційну діяльність, що потребує подальшого розслідування та вжиття відповідних заходів з боку правоохоронних органів.