Субота, 5 Вересня, 2026

Дронова атака на нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі викликала масштабну пожежу

Важливі новини

Посолка ЄС поділилася переживаннями від ночі ракетного терору в Києві

Катаріна Матернова, посолка Європейського Союзу в Україні, емоційно прокоментувала...

Поліція викрила директорку лейблу, що ошукала вдову Кузьми Скрябіна на мільйони

Слідчі Національної поліції України оголосили підозру директорці музичного лейблу за шахрайство, яке завдало шкоди вдові відомого українського музиканта Кузьми Скрябіна (Андрія Кузьменка) на суму майже 1,5 мільйона гривень. За даними пресслужби Нацполіції, після смерті артиста його авторські права успадкувала дружина, Світлана Бабійчук, яка створила компанію для менеджменту інтелектуальної власності чоловіка. Фірма вдови уклала угоду з […]

The post Поліція викрила директорку лейблу, що ошукала вдову Кузьми Скрябіна на мільйони first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Енергетичне “перемир’я” як сигнал слабкості: західний експерт побачив у ініціативі Кремля ознаки виснаження армії

Ідея тижневого енергетичного перемир’я, озвучена Володимиром Путіним, не виглядає проявом сили чи стратегічної впевненості. Таку інтерпретацію запропонував оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бретон-Гордон — колишній офіцер регулярної армії Великої Британії. На його думку, ця ініціатива радше свідчить про гостру потребу Москви виграти час, аби стабілізувати ситуацію для війська, яке дедалі відчутніше втрачає боєздатність.

Аналітик звертає увагу на сукупність факторів, що вказують на системну кризу російських збройних сил. Виснаження особового складу, проблеми з логістикою та нестача підготовлених резервів змушують Кремль вдаватися до нестандартних і ризикованих кроків. Серед них — залучення іноземних контингентів, пошук «живої сили» за межами країни та активізація вербування найманців у різних регіонах світу.

Окреме занепокоєння, зазначає оглядач, викликають повідомлення про повернення на фронт поранених ув’язнених, зокрема тих, хто втратив кінцівки. Частині з них навіть не надали протезів — їх, за наявною інформацією, змушують повертатися до бойових дій на милицях, щоб компенсувати гостру нестачу особового складу.

На думку Бретон-Гордона, дії російської влади демонструють дві ключові тенденції.

По-перше, російська армія стрімко втрачає боєздатність. Незалежні оцінки свідчать, що темпи просування російських військ є повільнішими, ніж у окопних армій Першої світової війни, при цьому людські втрати мають співмірний масштаб. За останні два роки Росія захопила трохи більше одного відсотка території України, втративши понад 500 тисяч осіб убитими та пораненими. Щоденні втрати, за оцінками, сягають близько тисячі військових.

Оглядач називає це класичною війною на виснаження, де поранених солдатів використовують як витратний матеріал, розраховуючи на те, що в України рано чи пізно закінчаться боєприпаси. Він наголошує, що такий сценарій можливий лише в разі, якщо Захід дозволить цьому статися.

По-друге, ситуація свідчить про повне зневаження Кремля до власного населення. Поки пересічні росіяни потерпають від високої інфляції та стрімкого зростання відсоткових ставок, держава спрямовує залишки ресурсів на виробництво ракет і безпілотників для атак на українські міста.

За словами Бретон-Гордона, для російського керівництва армія є лише витратним ресурсом. Ув’язнені та іноземні найманці, підкреслює він, коштують для Кремля ще менше, ніж мобілізовані громадяни.

Водночас оглядач вважає, що саме нинішній момент може стати реальним важелем впливу на Москву. Якщо оцінка стану російської армії є точною, навіть відносно невелике збільшення західної військової підтримки здатне суттєво змінити хід війни на користь України.

Бретон-Гордон наголошує, що Україна має вести переговори виключно з позиції сили, а не йти на поступки заради політичних фантазій Москви. На його думку, у момент, коли у Путіна швидко вичерпується людський ресурс, саме жорсткий міжнародний тиск може змусити Кремль піти на реальні кроки до завершення війни.

На Сумщині зловмисники зробили врізку у нафтопровід “Укрнафти”

На Сумщині співробітники «Укрнафти» зафіксували стороннє втручання у викидну лінію однієї зі свердловин, розташованої на території Великобубнівського родовища, що перебуває у зоні відповідальності нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз». Про це повідомляє пресслужба компанії. За наявною інформацією, врізку було виконано за допомогою металевої гайки з шаровим краном, привареної до трубопроводу. До конструкції під’єднали гумовий шланг високого тиску завдовжки […]

Підозра на колишнього керівника Департаменту державних закупівель Міністерства оборони України: переплата понад 322 мільйони гривень

Державне бюро розслідувань оголосило підозру Богдану Хмельницькому, колишньому керівнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України. За версією слідства, під час виконання контрактів на постачання води для потреб Збройних сил України він допустив серйозні порушення, що призвели до переплати понад 322 мільйони гривень. Ситуація стала наслідком укладання двох договорів з комерційними структурами в умовах воєнного стану, де державні кошти були витрачені неефективно.

Слідчі органи з'ясували, що Хмельницький, будучи посадовцем, не забезпечив належного контролю за цінами на постачання води та умовами укладених угод. У результаті цього не тільки державний бюджет поніс значні збитки, а й загальне фінансування потреб Збройних сил України було піддано ризику. Оскільки контрактні зобов'язання були укладені під час воєнного стану, розмір переплати виглядає ще більш кричущим на тлі поточної військової ситуації в країні.

Богдану Хмельницькому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України — недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Досудове розслідування наразі триває. Правоохоронці перевіряють обставини укладення угод та можливу причетність інших посадових осіб до схеми.

Варто зазначити, що Богдан Хмельницький раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців. Суд визнав його винним у поданні недостовірних відомостей до Національного агентства з питань запобігання корупції.

Вранці 3 червня у Санкт-Петербурзі почалася серія вибухів, що призвела до великої пожежі в місті. Свідчення мешканців та дані з російських Telegram-каналів свідчать про те, що безпілотники вразили найбільший нафтоперевалочний термінал у північно-західній частині Росії — АТ «Петербурзький нафтовий термінал».

Перша інформація про вибухи з’явилася близько четвертої години ранку. Жителі міста відзначали гучні звуки, активізацію систем протиповітряної оборони та яскраве світло в небі. У соціальних мережах з’явилися численні відеозаписи з кадрами пожежі та димом, що піднімався вгору.

Губернатор Ленінградської області, Олександр Дрозденко, спершу заявив про знищення трьох дронів. Але згодом він уточнив, що насправді атакували близько тридцяти безпілотників, а пізніше — що було збито близько п'ятдесяти дронів.

Незалежні медіа та російські пабліки активно публікували фотографії з місця події. Як з’ясував Telegram-канал Astra, пожежа виникла саме на АТ «Петербурзький нафтовий термінал», що має суттєве стратегічне значення для паливно-енергетичної галузі Росії. Цей об’єкт відповідає за перевалку нафтопродуктів та експорт через Балтійське море. Його пошкодження може суттєво вплинути на логістичні процеси та роботу російського енергетичного сектору.

Напередодні атаки в Санкт-Петербурзі також стало відомо про серйозні проблеми в транспортній інфраструктурі. У аеропорту Пулково затримали або скасували більш ніж два десятки рейсів через обмеження, запроваджені у зв’язку з атаками дронів.

Особливе занепокоєння викликав той факт, що інцидент стався в день відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму — однієї з ключових міжнародних економічних подій у Росії, на яку приїжджають іноземні бізнесмени та державні чиновники. Атака на місто на фоні форуму підриває імідж безпеки Санкт-Петербурга як одного з основних економічних центрів країни.

Офіційні представники поки що не надали інформації про масштаби пошкоджень на терміналі та можливі наслідки для його роботи, а також не підтвердили дані про постраждалих.

Це не перший випадок, коли російська інфраструктура постраждала від атак. Напередодні повідомляли про удар по заводу «Прогрес» у Мічуринську, що займається виробництвом обладнання для авіаційної та ракетної техніки, де також сталася пожежа.

Останні місяці відзначаються збільшенням атак на об’єкти військової, енергетичної та промислової інфраструктури в Росії, особливо на нафтопереробні заводи та логістичні вузли. Ця атака на найбільший нафтовий термінал північного заходу Росії може стати однією з найзначніших подій такого роду за останній час.

Останні новини