Дрони та виробництво зброї: нова стратегія оборони України на 2024 рік

15 жовтня по всій території України очікується хмарна погода з періодичними проясненнями. Опади суттєво зменшаться, і лише на півночі країни можливий незначний дощ. Температурний режим залишатиметься прохолодним — в більшості областей повітря не підніметься вище +9°…+11°. Найнижчі температури будуть на північному сході України, де стовпчики термометрів покажуть від +7° до +10°. На півдні країни погода буде дещо теплішою — у деяких регіонах температура повітря підніметься до +11°…+13°.

У Києві на середу передбачається хмарне небо з періодичними проясненнями. Вночі температура триматиметься на рівні +3°, вдень очікується близько +11°, при цьому не виключено, що можливий невеликий дощ. Загалом, атмосфера буде прохолодною, тому варто одягатися відповідно до погодних умов, особливо в ранкові та вечірні години.

Захід: у Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Івано-Франківську, Ужгороді та Чернівцях очікується хмарна погода з проясненнями, нічна температура близько +3°, денна — до +11°, місцями невеликі дощі.

Центр: у Вінниці, Житомирі, Черкасах та Полтаві також хмарно з проясненнями; нічні +3°, денні близько +10…+11°.

Північ: у Чернігові прогнозують +3°…+9° та невеликий дощ; загалом прохолодніше, ніж на півдні.

Схід: у Сумах, Харкові, Краматорську та Сєвєродонецьку хмарно з проясненнями, нічні +3°…+5°, денні +9°…+11°.

Південь та Причорномор’я: в Одесі, Херсоні, Миколаєві, Запоріжжі та Дніпрі переважно хмарно з проясненнями; вдень очікується до +11…+13°.

Крим: у Сімферополі хмарно з проясненнями, +4°…+13°.

Загальний настрій погоди — прохолодний і вологістю незначний: поодинокі невеликі дощі можливі на півночі та у деяких західних містах, але масових опадів не прогнозують. Одягайтеся відповідно до температури +3° вночі та близько +10…+13° вдень, беріть легку куртку або плащ на випадок короткочасного дощу.

Правоохоронні органи розкрили злочинну схему, спрямовану на незаконне отримання груп інвалідності для шахтарів. Згідно з інформацією, оприлюдненою Українською правдою, колишній народній депутатці та п'ятьом спільникам була повідомлена про підозру у здійсненні цієї схеми. Особливу увагу заслуговує Ірина Сисоєнко, народний депутат від партії "Самопоміч", яка опинилася в центрі цього скандального розслідування.

Слідство встановило, що колишня народна депутатка, яка наразі працює в столичному інституті з профілактичної медицини, організувала виготовлення та продаж фіктивних документів про отримання групи інвалідності через професійні захворювання.

Схема включала співпрацю з медичними закладами та посередниками з Львівщини. Посередники вимагали від шахтарів велику суму грошей за спрощене оформлення медичних документів, яке фактично не відбувалося.

«Під час передачі 32 тис доларів США посередника та заступницю керівника закладу затримали в порядку ст. 208 КПК України. За місцем проживання та роботи учасників злочинної схеми проведено обшуки на території міста Києва, Львівської та Донецької областей. Виявлено та вилучено 629 тис доларів США, 9 млн грн, 34 тис євро, чорнову документацію, мобільні телефони з перепискою.

Заступниці директора медустанови та посереднику обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Вирішується питання про обрання запобіжних заходів іншим учасникам схеми та встановлюються всі посадові особи, причетні до незаконної схеми», — сказано у повідомлені.

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні напрямки тіньової економіки, через які держава щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. Йдеться про системні схеми, що роками підривають наповнення бюджету, створюють нерівні умови для легального бізнесу та послаблюють фінансову стійкість країни в умовах війни й економічних викликів.

За словами очільника БЕБ, одним із найбільших джерел недонадходжень залишаються контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами. Тіньовий ринок алкоголю, тютюнових виробів і пального не лише позбавляє бюджет десятків мільярдів гривень щороку, а й становить серйозну загрозу для здоров’я громадян. Попередні оцінки свідчать, що лише в цьому сегменті держава щорічно втрачає понад 50 мільярдів гривень через несплату акцизів і податків.

Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.