Дуда про війну в Україні: миру не буде без компромісів з обох боків

У районі Покровська тривають інтенсивні бойові дії. Попри те, що українська піхота змушена була відступити з окремих позицій, місто ще не перейшло під повний контроль російських військ. Про це повідомила воєнна кореспондентка Юлія Кирієнко-Мерінова, зазначивши, що ситуація на напрямку залишається вкрай складною та динамічною.

За її словами, підрозділи, які діяли в районах населених пунктів Лисівка, Сухий Яр і Новопавлівка, опинилися в умовній блокаді. Саме там українські захисники понад рік утримували оборону, стримуючи просування противника. Останніми днями ці райони стали одними з найгарячіших точок на мапі фронту — російські сили активно намагаються розірвати українські оборонні рубежі та створити передумови для подальшого наступу.

Кирієнко-Мерінова зазначила, що ворог намагається розділити місто на дві частини, а ситуація у Покровську та Мирнограді виглядає критичною. Водночас її дані спростовують заяву президента РФ Володимира Путіна про майже повне захоплення міста.

У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили активність російських штурмових дій, зазначивши, що протягом доби українські сили зупинили 55 атак ворога. Оборону утримують у Покровську, Мирнограді та низці населених пунктів поблизу, зокрема Шахове, Дорожнє, Новопавлівка, Лисівка та Кучерів Яр.

Українські підрозділи продовжують стримувати просування ворога, контролюючи стратегічні напрямки та застосовуючи розвідувальні засоби для виявлення окупантів.

Кожен власник квартири або приватного будинку в Україні має подбати про належне оформлення документів на свою нерухомість. Одним з важливих етапів є реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав. Якщо ж ви помітили, що ваша нерухомість не має записів у цьому реєстрі, це може викликати певне занепокоєння, але варто зазначити, що це не завжди свідчить про втрату права власності.

Нотаріус Наталія Манойло пояснює, що основним документом, який підтверджує право власності на житло, є державний акт або інший документ, що свідчить про набуття права власності (наприклад, договір купівлі-продажу, дарування, рішення суду тощо). Ці документи є підставою для подальшої реєстрації права в електронному Реєстрі речових прав, що в свою чергу дає юридичну силу власності і забезпечує захист від можливих суперечок.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — це електронна база даних, у якій міститься інформація про об’єкти нерухомості, їхніх власників, а також про можливі обтяження: арешти, іпотеки чи заборони на відчуження. Реєстр почав працювати з 1 січня 2013 року.

До цього часу реєстрацію прав здійснювали органи БТІ на паперових носіях. Після змін у законодавстві ці функції перейшли до державних реєстраторів, які працюють у ЦНАПах, органах місцевого самоврядування, райдержадміністраціях, а також до нотаріусів — як державних, так і приватних.

Наразі після посвідчення договору купівлі-продажу, дарування чи іншого правочину дані про нерухомість одразу вносяться до Реєстру. Підтвердженням цього є витяг з Державного реєстру речових прав.

Реєстрація необхідна для реалізації більшості майнових прав: без неї неможливо продати або подарувати житло, оформити спадщину, отримати субсидії чи компенсації за пошкоджене майно, зокрема в межах програми «єВідновлення».

Нотаріус наголошує: відсутність інформації про нерухомість у Державному реєстрі не означає втрати права власності. Держава визнає документи, оформлені на паперових носіях до 2013 року, і вони залишаються чинними.

У 1990-х та 2000-х роках облік нерухомості вели органи БТІ, а електронного Реєстру ще не існувало. Частина архівних даних згодом була перенесена в електронну систему, частина — ні. Тому нерухомість, придбана, наприклад, у 2005 році, може не відображатися в Реєстрі, і це не є порушенням.

Внесення відомостей до Реєстру не є обов’язковою умовою для збереження права власності, але значно спрощує будь-які операції з майном.

Якщо право власності оформлювалося у 2013 році або пізніше, у більшості випадків дані вже мають бути внесені до Реєстру. Перевірити це можна через нотаріуса, ЦНАП або онлайн.

Найпростіший спосіб — скористатися порталом «Дія». Через послугу надання інформації з Державного реєстру речових прав можна сформувати витяг, вказавши адресу об’єкта нерухомості. Вартість такої перевірки становить близько 60 гривень, а результат надається у форматі PDF.

Якщо інформації про житло в Реєстрі немає, її можна внести, звернувшись до нотаріуса або до ЦНАПу. Для цього знадобляться паспорт, ідентифікаційний код, правовстановлюючі документи на нерухомість (договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право власності) та довідка з БТІ.

Також необхідно сплатити адміністративний збір. Його розмір залежить від строку реєстрації та прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За стандартну реєстрацію протягом п’яти робочих днів сума становить одну десяту прожиткового мінімуму. Пришвидшена процедура коштує дорожче: реєстрація за два дні — один прожитковий мінімум, за один день — два прожиткових мінімуми.

У разі звернення до нотаріуса додатково оплачуються нотаріальні послуги. Їхня вартість залежить від регіону та складності процедури і може коливатися від кількох сотень до кількох тисяч гривень.

У сучасному суспільстві важливо, щоб усі громадяни дотримувалися законів і правил, встановлених державою. Одним із таких обов’язків є своєчасне оновлення особистих даних у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). За невиконання цього обов’язку передбачено штрафи. Проте, не всі громадяни ставляться до цього відповідально, що може призвести до серйозних наслідків, включаючи конфіскацію майна.

Чому важливо оновлювати дані у ТЦК

Оновлення особистих даних у ТЦК має вирішальне значення для підтримання актуальності інформації про кожного громадянина. Це включає дані про місце проживання, сімейний стан, зайнятість та інші важливі аспекти, які можуть впливати на виконання громадянських обов’язків та отримання соціальних послуг.

ТЦК використовують ці дані для різноманітних адміністративних та соціальних функцій, включаючи:

Військовий облік: Особисті дані допомагають забезпечити ефективну мобілізацію та підтримання обороноздатності країни.Соціальні виплати: Актуальні дані необхідні для нарахування соціальної допомоги та пенсій.Адміністративні послуги: Точність інформації сприяє ефективному наданню державних послуг.Штрафи за невчасне оновлення даних

Закон передбачає штрафи за невчасне оновлення особистих даних у ТЦК. Розмір штрафу може залежати від тривалості прострочення та інших обставин. Однак, навіть після отримання штрафу, деякі громадяни не сплачують його у встановлений термін, що може мати серйозні наслідки.

Наслідки несплати штрафу

Несплата штрафу у визначений термін може призвести до серйозних юридичних і фінансових наслідків, включаючи конфіскацію майна. Це є крайнім заходом, який застосовується для забезпечення виконання законів і підтримання правопорядку.

Судовий процес: Несплата штрафу може призвести до відкриття судового процесу щодо боржника.Конфіскація майна: За рішенням суду, майно боржника може бути конфісковане для покриття суми штрафу.Втрата кредитного рейтингу: Наявність боргів та судових справ може негативно вплинути на кредитний рейтинг особи, що ускладнить отримання кредитів та інших фінансових послуг у майбутньому.Важливість дотримання законів

Конфіскація майна за несплату штрафу є крайнім заходом, який застосовується для забезпечення виконання законів. Це підкреслює важливість відповідального ставлення громадян до своїх обов’язків. Своєчасне оновлення даних у ТЦК є одним із таких обов’язків, який не варто ігнорувати.

Громадяни повинні усвідомлювати, що дотримання законів і правил не лише допомагає уникнути неприємностей, але й сприяє стабільності та добробуту всього суспільства. Вчасне оновлення даних у ТЦК забезпечує актуальність інформації, необхідної для ефективного функціонування державних структур та надання якісних послуг громадянам.

Висновок

Дотримання законів та відповідальне ставлення до своїх обов’язків є основою правопорядку та суспільного добробуту. Несвоєчасне оновлення особистих даних у ТЦК може призвести до штрафів, а несплата штрафів — до конфіскації майна. Це підкреслює важливість своєчасного виконання громадянських обов’язків і відповідальності за свої дії. Тому кожен громадянин має усвідомлювати наслідки невиконання своїх обов’язків і вживати заходів для уникнення правових і фінансових проблем.

Всі військовозобов’язані чоловіки повинні до 16 липня оновити свої дані у ТЦК та дотримуватися правил військового обліку. У разі невиконання цього зобов’язання, військовозобов’язаним загрожує штраф.

Якщо штраф не буде сплачено протягом 15 днів з моменту його накладення, наступним кроком може бути конфіскація майна. В умовах воєнного часу ця процедура застосовується до тих, хто порушує правила військового обліку.

Наприклад, квартира або будинок ухилянта можуть бути арештовані та продані на онлайн-аукціоні. З отриманих коштів віднімають суму штрафу, а решту повертають власнику.

Варто зазначити, що конфіскація майна в Україні зазвичай не застосовується, якщо сума боргу не перевищує 160 000 грн. У таких випадках, ймовірніше, заарештують і заблокують банківські рахунки.

Якщо штраф за неявку у ТЦК не буде сплачено, військовозобов’язаного можуть оголосити в розшук та/або заарештувати всі його рахунки.

Кримінальна відповідальність за ухилення від мобілізації також можлива у двох випадках: при систематичному ухиленні або якщо людина, пройшовши ВЛК і будучи визнаною придатною, відмовляється виконувати свої обов’язки. У таких випадках може бути порушена кримінальна справа за статтею “Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період”. Покарання за цією статтею може становити від 3 до 5 років позбавлення волі, залежно від тяжкості злочину.