Думка українців: від підтримки президента до мобілізації на перемогу навколо Різдва

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Володимир Литвин народився на Житомирщині 1956 року, зараз йому 68 років. Він із початку 2000-х був в українській політиці, ставав народним депутатом чотирьох скликань. Також він двічі обіймав посаду спікера Верховної Ради — з травня 2002 по травень 2006 року і з грудня 2008 по грудень 2012 року. Крім того, Литвин кілька разів балотувався у президенти України, але так і не був обраний.

16 січня 2014 року Володимир Литвин був серед тих, хто проголосував за “диктаторські закони”, проте пізніше просив вважати свій голос недійсним. Потім він підтримав Постанову про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі мирних громадян України, а також підтримав Постанову про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень.

Литвин відомий своїми скандальними заявами про відносини з Росією та Євросоюзом. У вересні 2016 року ЗМІ опублікували так звані “думки вголос” Литвина. Тоді він заявив, що “від відносин з Євросоюзом ми нічого не отримуємо, а від того, що їх розірвали з Росією, багато втрачаємо”. Також він сказав: “Я думаю, що тут спрацьовує таке питомо українське: сподобатися тим, хто багатший, більш цивілізованим країнам”.

2021 року Володимир Литвин, який відомий і своєю науковою діяльністю та є професором, був кандидатом на виборах ректора до Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Проте не отримав потрібної підтримки та програв ці вибори.

Зараз у його профілі у Facebook зазначено, що він працює у Національній академії наук України. А на своїй сторінці у цій соцмережі Володимир Литвин публікує свої наукові статті та монографії. Також відомо, що він випустив книгу “Незасвоєні уроки: 1917-1991”, яку продає у тому числі й через соцмережі.

Судячи з його публікацій у соцмережі, Володимир Литвин часто буває на малій батьківщині — на Житомирщині. Він проводить зустрічі з педагогами та учнями місцевих шкіл. Було навіть, що привіз для однієї зі шкіл навчальну зброю для занять із військової підготовки.

Сьогоднішній день поєднує одразу кілька міжнародних, професійних і символічних дат, а також нагадує про події, що мали помітний вплив на розвиток суспільств, держав і світоглядів. У календарі він займає особливе місце, адже поєднує тему духовних цінностей, історичних уроків і сучасних викликів, з якими стикається людство.

У світі цього дня відзначають Всесвітній день релігії. Його щороку проводять у третю неділю січня за ініціативи Міжнародної громади бахаї, починаючи з 1950 року. Основна ідея цієї дати полягає у підкресленні спільних моральних і духовних основ різних релігійних традицій, а також у заохоченні міжрелігійного діалогу. Свято покликане нагадати, що віра може бути не джерелом розбрату, а підґрунтям для взаєморозуміння, поваги та мирного співіснування.

Також 18 січня відзначають Всесвітній день снігу. Свято започаткувала Міжнародна федерація лижного спорту (FIS) для популяризації зимових видів спорту та активного способу життя серед дітей і молоді. У багатьох країнах цього дня проводять спортивні заходи, відкриті тренування та сімейні зимові фестивалі.

Крім того, 18 січня неформально відзначають День технічного обслуговування. Це професійна дата фахівців, які відповідають за справність техніки, обладнання та інфраструктури в різних галузях — від промисловості до ІТ та транспорту.

За церковним календарем 18 січня віряни вшановують пам’ять святих Афанасія і Кирила, архієпископів Олександрійських. Святий Афанасій був одним із найвизначніших отців Церкви та рішучим захисником православного вчення у боротьбі з аріанством. Святий Кирило Олександрійський також відіграв ключову роль у формуванні християнського богослов’я, обстоюючи вчення про Ісуса Христа як істинного Бога і істинну Людину.

18 січня залишило помітний слід і в історії. Саме цього дня 1535 року іспанський конкістадор Франсіско Пісарро заснував місто Ліма в Перу. У 1654 році в Переяславі відбулася генеральна військова рада, на якій ухвалили рішення про протекторат Московського царства над Гетьманщиною. У 1778 році Джеймс Кук відкрив для Європи Гавайські острови, а в 1918 році в Києві було ухвалено рішення про створення Студентського куреня Січових стрільців.

Серед подій новітньої історії — заснування футбольного клубу «Карпати» у 1963 році, перший успіх гурту The Beatles в американському хітпараді у 1964-му, а також трагічні події 2023 року, коли внаслідок катастрофи гелікоптера ДСНС у Броварах загинули люди. Ця трагедія стала однією з найболючіших сторінок сучасної української історії.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

З наближенням зимових морозів ситуація на півночі країни стає ще більш складною. Джерело в Генштабі попереджає, що з настанням холодів північний фронт може стати “відкритим” для російської армії, зокрема через можливість використання повітряних атак з боку противника. Це підвищує ризики для українських позицій, адже утримувати територію стане значно складніше.

Незважаючи на важливість території та необхідність її утримання, Генштаб зауважує, що українські сили зіштовхуються з серйозними труднощами в організації логістики та зведенні оборонних укріплень в таких районах, як Курськ. Відсутність належної інфраструктури лише ускладнює ситуацію, зокрема через обмеженість у постачанні ресурсів і техніки.

Водночас вказується, що питання військових труднощів і нестачі ресурсів на лінії фронту не викликають занепокоєння на вищих рівнях українського керівництва, зокрема в Офісі президента. Відсутність реакції на численні проблеми та необхідність зміцнення оборони викликає у військових все більше розчарування.

Україна отримала першу партію ракет для систем протиповітряної оборони (ППО) від міжнародних партнерів у рамках нещодавно обіцяного пакету допомоги. Цю важливу новину оголосив президент Володимир Зеленський під час відкриття засідання «Коаліції охочих», зазначивши, що цей крок є значним внеском у зміцнення обороноздатності країни. Зеленський підкреслив, що підтримка партнерів допоможе не тільки захистити українське небо від загроз, а й сприятиме стабільності та безпеці в регіоні.

Ця допомога стала результатом тривалих переговорів з міжнародними партнерами і є важливим етапом у реалізації планів щодо модернізації та посилення оборонних можливостей України. Українські військові вже розпочали інтеграцію нових ракет у наявні системи ППО, що дозволить значно покращити здатність відбивати авіаудари та інші повітряні загрози.

«Дякую Марку за програму PURL, дякую іншим друзям і союзникам. Нам потрібні ракети PAC-3, PAC-2 від США. Нам потрібна ППО. Ми дуже вдячні за останній пакет протиповітряної оборони. Я не можу поділитися всіма деталями. Але половина пакету вже тут, вона надійшла два дні тому. Тому дуже дякую. Ми розраховуємо на продовження цієї програми», — зазначив Зеленський.

Президент наголосив, що Україна продовжує потребувати додаткових ракет і систем протиповітряної оборони для захисту цивільної інфраструктури та міст від російських атак.

Окремо Зеленський звернувся до західних партнерів із проханням підтримати відновлення енергетичної системи України.

«Росія бʼє по наших цивільних, по нашій енергетиці. У нас була жахлива зима. І я думаю, що лише допомога наших друзів і стійкість наших людей дали нам можливість вижити. Ось чому ми просимо допомогти з відновленням енергетичної системи. Я сподіваюся, що ми завершимо цю війну. Але нам у будь-якому випадку треба думати про наступну зиму. І нам треба швидкі кроки, в нас є плани, ми поділимося з вами. Адже самостійно це дуже складно відновлювати», — додав він.

Раніше президент заявляв, що Україна не отримала ліцензії на виробництво систем Patriot чи ракет до них. Він підкреслював необхідність закриття українського неба для посилення обороноздатності країни.

Водночас у Повітряних силах повідомляли про розробку альтернативних рішень. Зокрема, заступник командувача безпілотних систем ППО Юрій Черевашенко зазначав, що Україна працює над ідеями перехоплення ворожих крилатих ракет за допомогою дронів-ракет.

Питання посилення протиповітряної оборони залишається одним із ключових у співпраці України із західними союзниками.