Два роки після: що стало відомо про вбивство Дениса Кірєєва?

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Згідно з цією ініціативою, громадяни України, які з певних причин не бажають залишатися в країні, можуть подати заявку на участь у спеціальній програмі.

Про це повідомила директор департаменту інформаційної політики, комунікації та протокольних заходів Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Тетяна Шелест.

Усі, хто не бажає жити в Україні, можуть подати заявку на відправлення до РФ, щоб згодом бути обміняними на українських військовополонених, які перебувають у російських в’язницях.

Проєкт обізвали «Хочу до своїх». Треба було ще перші три літери в останньому слові великими зробити.

Загалом, удачі в пошуках дурників, які добровільно зізнаються в «колабораціонізмі».

І так, сам факт виникнення такої спецпропозиції натякає, що ситуація з кількістю військовополонених у нас і в РФ ой яка непропорційна.

За останні кілька днів українські Збройні Сили провели успішний удар по скупченню російських військових біля села Подо-Калинівка в окупованій частині Херсонської області. За підтвердженнями українських військових та міжнародних ЗМІ, при ударі загинули близько 60 російських військових. Цей епізод став ще одним в ряду успішних дій ЗСУ проти російської агресії. Повідомлення про удар та його наслідки ретельно підтверджуються військовими джерелами та відтворюються українськими та міжнародними ЗМІ.

Удар ЗСУ був спрямований на скупчення російських військових, які готувалися до військових дій, включаючи тренування штурмових груп та координацію бойових дій. Підтверджена ефективність удару вказує на високий рівень підготовки та координації українських військових.

Необхідно зауважити, що такі дії ЗСУ відбуваються в контексті тривалої оборонної боротьби України проти російської агресії. Українські війська проявляють високий рівень професіоналізму та готовності захищати свою країну від будь-яких загроз.

Цей епізод також підкреслює важливість міжнародної підтримки для України у боротьбі проти російської агресії. Міжнародне співробітництво та підтримка допомагають Україні зміцнювати свою обороноздатність та ефективно протистояти загрозі з боку Росії.

Україна продовжує доводити свою готовність та здатність захищати свою територіальну цілісність та суверенітет у відповідь на агресивні дії Росії.

Українські Збройні Сили вдало вдарили по скупченню російських військових у Херсонській області, що свідчить про високий рівень їхньої готовності та ефективності у веденні оборонно-протидійної операції. Удар вдалося завдати серйозних втрат противнику, демонструючи при цьому високу професійну підготовку українських військових.

Цей епізод є ще одним підтвердженням важливості міжнародної підтримки для України у боротьбі проти російської агресії. Міжнародне співробітництво та підтримка допомагають Україні зміцнювати свою обороноздатність та ефективно протистояти загрозі з боку Росії.

Україна продовжує доводити свою готовність та здатність захищати свою територіальну цілісність та суверенітет у відповідь на агресивні дії Росії.

Аналіз ситуації в Україні від заступника директора британського Королівського інституту об’єднаних досліджень, Джонатана Еяля, розкриває низку помилок у стратегії підтримки України з боку Заходу. Хоча український уряд залишається на плаву, Росія не змогла здійснити свій план захоплення, і українські сили захисту продовжують працювати. Однак міжнародна підтримка України виявилася недостатньою. Розбіжності в політиці США щодо постачання зброї і низька віра у перемогу України в Європі підкреслюють цю проблему. Спочатку стратегія Заходу передбачала обмежену підтримку України, але події відвернулися від цього. Хоча постачання зброї було здійснено, воно часто затримувалося і було несистематичним. Президент США Джо Байден підтримав обмеження збройної підтримки з метою уникнути ескалації конфлікту з Росією. Цей підхід обмежив можливості українських військ і призвів до обмежених дій на території супротивника.

Незважаючи на ряд помилок, які зауважив політолог, Захід може надіятися на корекцію ситуації в Україні. Військові втрати Росії значні, що може стати стримуючим фактором у подальшому розвитку конфлікту. Незважаючи на те, що росіяни, ймовірно, зможуть утримати частину української території, їхній ресурс може бути обмеженим для розширення бойових дій. Підтримка України з боку Заходу також може зрости, особливо якщо адміністрація Байдена отримає схвалення Конгресу на новий пакет військової допомоги. Проте, для того щоб зміцнити європейську підтримку, керівникам ЄС доведеться переглянути свою риторику щодо війни в Україні. Наразі жоден із впливових західних покровителів України не проявив готовності інвестувати в неї більше, ніж вже пообіцяв, що може ускладнити ситуацію. Таким чином, перший рік війни відзначився українською хоробрістю, другий – стійкістю, а третій може виявитися рішучим щодо подальшого розвитку конфлікту.

У висновку можна зазначити, що стаття розглядає різні аспекти конфлікту між Україною та Росією з погляду західних політичних експертів. Вона акцентує увагу на помилках, які, на їхню думку, допустили західні країни у своїй стратегії підтримки України, а також на можливих шляхах вирішення ситуації. Відзначається, що необхідно змінювати риторику щодо війни в Україні для зміцнення європейської підтримки, а також враховувати можливість нових пакетів військової допомоги з боку США. Зазначається, що перші два роки війни відзначилися великою хоробрістю та стійкістю України, але подальший розвиток подій може виявитися вирішальним для майбутнього конфлікту.

Згідно з останнім соціологічним дослідженням, яке оприлюднив Фонд "Демократичні ініціативи" імені Іллі Кучеріва, Telegram став найпопулярнішим джерелом інформації про війну серед українців, припавши на долю цілком вражаючих 53%. Цей феномен відображає тенденцію сучасного суспільства до активного використання цифрових платформ для сприйняття новин та аналізу подій.

Але не лише Telegram заслуговує на увагу в цьому звіті. За даними дослідження, на другому і третьому місцях розташувалися міжособистісні контакти (42%) і YouTube (40%). Це свідчить про те, що українці активно користуються різноманітними джерелами інформації, щоб утримуватися в курсі важливих подій.

Цікаво, що дослідження також виявило залежність між вибором джерела інформації та рівнем освіти. Наприклад, особи із середньою або неповною середньою освітою переважно спираються на телемарафон (49%) та міжособистісне спілкування (48%). У той час як люди з середньою спеціальною освітою віддають перевагу Telegram-каналам (53%) та каналам міжособистісного спілкування (45%). А особи з високим рівнем освіти найбільше довірилися Telegram-каналам (61%) та YouTube (45%). Це свідчить про те, що вибір джерела інформації частково визначається освітнім рівнем і можливістю критичного мислення.

Однак, коли йдеться про довіру до інформації, яка надходить від органів влади, ситуація не така однозначна. Хоча 39% опитаних виражають певний рівень довіри, тільки 6% повністю довіряють цій інформації. Це відображає загальну тенденцію до критичного ставлення до державних джерел інформації та підкреслює важливість незалежних джерел для формування об'єктивного уявлення про події.

Висновки з цієї статті свідчать про значущі зміни в способах сприйняття інформації українцями, особливо щодо подій, пов'язаних із війною. Telegram виявився найпопулярнішим джерелом новин про війну, обігнавши інші медіа, такі як телемарафон та YouTube. Також варто зазначити, що вибір джерела інформації частково залежить від рівня освіти: люди з вищою освітою частіше віддають перевагу Telegram та YouTube, тоді як телевізійний телемарафон залишається популярним серед менш освічених. Крім того, існує значна недовіра до інформації, що надходить від державних джерел, що вказує на необхідність розвитку довіри до незалежних джерел інформації. Ці висновки підкреслюють важливість доступності різноманітних джерел інформації для формування об'єктивного світогляду та розуміння суспільно-політичних подій.