Двох прокурорів підозрюють у фіктивній інвалідності та привласненні понад 1,5 млн грн

У Верховній Раді виникла необхідність в перегляді енергетичної інфраструктури України, оскільки зростає кількість нападів на неї. Голова Комітету з енергетики, Андрій Герус, у програмі Українського радіо 29 березня заявив про роботу над новою складовою енергетичної системи. За його словами, планується створення мережі невеликих електростанцій, щоб ускладнити їх потенційний напад через збільшену кількість. Герус наголосив, що місцезнаходження енергетичних об'єктів відоме, тому їх не можна приховати. З цієї причини активно працюється над зміною архітектури енергомережі, додавши більше децентралізованих генераторів ближче до споживачів. Головна мета — створення великої кількості малих генераторів по всій країні. Це вже реалізується через встановлення сонячних та газових електростанцій, особливо у міських районах. Ця нова структура має забезпечити гнучкість та надійність енергопостачання для всіх споживачів.

У висновку можна зазначити, що перегляд енергетичної інфраструктури України стає актуальною потребою у зв'язку зі зростанням загроз безпеці. Згідно з пропозиціями, висловленими в Верховній Раді, робляться кроки у напрямку створення нової, більш надійної та ефективної системи. Цей процес передбачає розробку мережі невеликих електростанцій, що спрямовані на ускладнення можливих атак. Крім того, встановлення сонячних та газових електростанцій допоможе розподілити генерацію енергії більш рівномірно та забезпечить стабільне електропостачання для населення. Ці кроки важливі для зміцнення енергетичної безпеки та підвищення стійкості енергосистеми України перед можливими загрозами.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Фахівці досліджують інформацію з бортового самописця, а також проводять судово-медичні та товарознавчі експертизи. У ДБР наголосили, що до завершення всіх експертиз неможливо говорити про конкретні причини аварії або про можливу відповідальність посадовців чи пілота.

У вересні головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський заявляв, що результати розслідування стануть відомі незабаром. Проте донині тривають експертизи та збір даних, а про остаточні висновки поки не повідомляють.

Журналісти Breaking Defense з посиланням на джерела в Україні зазначили, що серед можливих сценаріїв катастрофи обговорюється версія, за якою літак потрапив у хмару уламків після перехоплення російської ракети. Передбачається, що ці уламки могли пошкодити двигун і важливі системи F-16, внаслідок чого літак розпався. Імовірно, пілот не встиг катапультуватися, що призвело до фатальних наслідків.

29 серпня Генеральний штаб ЗСУ підтвердив втрату винищувача F-16, який раніше брав участь у перехопленні крилатих ракет. У Повітряних силах повідомили, що Олексій Месь героїчно виконував завдання, знищивши три ракети та один ударний дрон.

Розслідуванням обставин катастрофи займається спеціальна комісія Міністерства оборони України за участі американських партнерів. За день після трагедії Президент України Володимир Зеленський звільнив генерал-лейтенанта Миколу Олещука з посади командувача Повітряних сил ЗСУ. Це рішення, за словами міністра оборони Рустема Умєрова, не було пов’язане з авіакатастрофою F-16.

Рівень зацікавленості українців власною історією сягнув найвищої позначки за останні три роки, демонструючи стійку тенденцію до зростання. Такі результати показало соціологічне опитування, проведене на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Майже половина респондентів — 49% — оцінили свій інтерес до історії на максимальні 10 балів, що стало рекордним показником у 2025 році та суттєвим приростом порівняно з попередніми двома роками.

Фахівці УІНП зазначають, що зростання інтересу пов’язане насамперед із суспільними та безпековими викликами, які переживає країна. На тлі широкомасштабної агресії проти України дедалі більше громадян прагнуть глибше розуміти події минулого, їхні причини та наслідки, а також історичний шлях держави, який формує сучасну національну ідентичність. Дослідники додають, що така динаміка свідчить про посилення громадянської свідомості та інтересу до джерел власної культурної й політичної спадщини.

Найпопулярнішими напрямами історичних інтересів українців залишаються історія козацтва та Гетьманщини (43,7%), історія Русі (35,9%) та період незалежної України (26,9%).

Основними джерелами отримання історичної інформації є відеоплатформи та телепродукція: YouTube (47,9%), документальні фільми (38,1%) та телевізійні програми (26,9%). Це свідчить про суттєву роль сучасних медіа у формуванні історичної обізнаності.

В окремому блоці дослідження проаналізовано участь українців у вшануванні Героїв Небесної Сотні. За даними опитування, 59,6% громадян долучаються до щорічних комеморативних практик. Найвищий рівень участі зафіксовано у західних областях (73,1%). Водночас у Києві цей показник найнижчий — 49,5%. Також зазначається, що молодь менш активно бере участь у таких вшануваннях.

Важливим аспектом дослідження стала і оцінка українцями війни СРСР в Афганістані. Майже три чверті респондентів — 73,4% — вважають її імперською війною, яку радянський режим вів проти афганського народу. Лише 6,7% поділяють старе радянське трактування про «інтернаціональний обов’язок».

Опитування провело товариство «Оперативна соціологія». Загалом було опитано 2003 респондентів по всій Україні, окрім тимчасово окупованих територій, а також додаткові 250 респондентів у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, Полтаві та Ужгороді.

Раніше повідомлялося, що 58% українців вважають Європу надійним партнером, який прагне завершення війни на справедливих умовах.