Дворічний Військовий Термін: Держборг України Різко Підскочив на Двічі Більше

Ключові елементи військового обліку:

Мінсоцполітики презентувало законопроєкт «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», який передбачає запровадження обов’язкових платежів до державних або недержавних пенсійних фондів як для працівників, так і для роботодавців.

Законопроєкт передбачає зниження Єдиного соціального внеску: з 22% до 17% у перший рік, до 16% у другий і до 15% з третього року.

Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників становитиме 1% від бази нарахування в перший рік, 2% – у другий, і 3% – у третій рік. Працівники також зможуть платити додатковий накопичувальний внесок в аналогічних пропорціях.

Для роботодавців обов’язковий накопичувальний внесок становитиме 1% у перший, 2% у другий і 3% у третій рік. З четвертого року, якщо працівник сплачує додатковий внесок, роботодавець виділяє частину єдиного внеску на накопичувальний внесок.

Самозайняті особи також мають сплачувати накопичувальні внески.

Несплата або несвоєчасна сплата внесків каратиметься штрафом у розмірі 20% від суми, не сплаченої вчасно.

Олексій Сухачов посідає одне з ключових місць у структурі українського силового блоку, водночас залишаючись однією з найзакритіших постатей. Від 2021 року він очолює Державне бюро розслідувань, орган, який за задумом мав стати українським аналогом європейських антикорупційних та правоохоронних інституцій. ДБР повинне було розслідувати злочини високопосадовців, захищати державні інтереси та виступати незалежним контрольним механізмом у системі влади.

Проте реальність останніх років демонструє дещо інший образ керівника та його відомства. За інформацією джерел, діяльність Бюро під керівництвом Сухачова не завжди відповідала заявленим принципам прозорості та неупередженості. Замість цього ДБР часто фігурує у суперечливих політичних та корупційних історіях, викликаючи питання щодо того, наскільки орган здатен ефективно протидіяти злочинам серед еліти та забезпечувати незалежний контроль влади.

Не менше запитань викликає й особистий фінансово-майновий профіль керівника ДБР. Формально Сухачов не має власного житла. Але його родина фактично живе зовсім не так, як це виглядає у деклараціях. На його сина оформлена квартира в Києві площею близько 50 квадратів у новобудові комфорт-класу — придбання, яке складно пояснити офіційними доходами. Ще одна квартира — 107 квадратних метрів у сучасному житловому комплексі з підземним паркінгом — записана на іншу особу, та в документах зазначена як така, що перебуває у користуванні сім’ї. Дружина володіє земельною ділянкою в області, яка лише з початком повномасштабної війни суттєво зросла в ціні. На цьому тлі формальна адреса у вигляді кімнати в гуртожитку виглядає радше як спроба створити ілюзію скромного побуту, аніж відображення реальності.

Схожа картина й із транспортом. Родина користується Lexus RX-350, Toyota Camry та Mercedes GL-350 — машинами, які оформлені частково на третіх осіб. У декларації зафіксовані великі суми готівки — десятки тисяч доларів і понад мільйон гривень, а також суттєві залишки на банківських рахунках. Ще дивнішими виглядають три подарунки, зроблені самим Сухачовим у розпал війни — на сотні тисяч гривень кожен. Для керівника правоохоронного органу, який формально живе дуже скромно, подібні фінансові «жести» більше нагадують рухи коштів, що потребують додаткового пояснення, аніж благодійність чи сімейні операції.

На цьому тлі все очевиднішою стає тенденція вибіркового підходу ДБР до звернень громадян і заяв про корупцію. За інформацією від джерел у системі, значна частина скарг не просто не розглядається — вони свідомо ігноруються або оформлюються формальними відповідями, що не передбачають жодних реальних дій. Така практика фактично паралізує основну функцію Бюро й створює враження, що ДБР перетворилося на механізм фільтрації «незручних» тем, а не на орган контролю.

Усе це разом — знищені резонансні справи, непрозоре майно, питання щодо джерел доходів і вибіркова правоохоронна політика — створює небезпечний образ керівника, під управлінням якого ДБР рухається не в бік незалежності, а в бік політичної та фінансової залежності. І поки суспільство очікує прозорості, орган, покликаний її забезпечувати, дедалі більше нагадує структуру, де найважливіші рішення ухвалюються не в інтересах держави, а в інтересах тих, хто має доступ до її керівництва.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

За даними ДПСУ, зростання фіксується на всіх ділянках, але найбільший пасажиропотік спостерігається у пунктах пропуску на кордоні з Польщею.

Водночас, суттєвої переваги в’їзду в Україну над виїздом не спостерігається.

Упродовж доби державний кордон в обидва напрямки перетнули в середньому по 75 тис. осіб. Збільшення пасажиропотоку призводить до черг

Раніше повідомлялось, що у передріздвяний період пасажиропотік на кордоні Львівщини збільшився на 25%.

Проблема дефіциту систем протиповітряної оборони стає серйозним фактором, що призводить до зростання числа ударів російськими авіабомбами по мирним цивільним районам неподалік від фронтової лінії, що загрожує місту Часів Яр у Донецькій області. Висновок про це зробив американський Інститут вивчення війни (ISW). За словами військових експертів, російські війська активно використовують авіабомби для тактичного впливу, особливо під час захоплення Авдіївки у середині лютого. Схоже, Росія знову намагається використати цю стратегію в нових операціях неподалік від Часів Яру.

Аналітики зауважують, що російські удари змушують Україну робити складні вибори між захистом великих населених пунктів ззаду і активними районами на передовій. Схоже, Росія спрямовує свої зусилля на завдання шкоди українській енергетичній мережі та обмеження українського оборонного потенціалу, використовуючи слабку систему протиповітряної оборони України. Недостатня кількість та поганий стан систем протиповітряної оборони вздовж фронту призвели до збільшення числа російських ударів керованими та некерованими планерними бомбами.

Війська Російської Федерації тактично використовують цей підхід, як показали події в Авдіївці у середині лютого 2024 року, і схоже, що вони продовжують застосовувати його в нових наступальних операціях біля Часів Яру. Раніше стало відомо, що Україна має дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони Patriot та Iris-T. Експерт видання Bild, Юліан Рьопке, заявив, що Росія "знищила більшість інших запасів" української протиповітряної оборони.

Україна виявила сто вільних систем протиповітряної оборони Patriot у світі і сподівається швидко домовитися про придбання семи додаткових батарей Patriot. Проте Парламент Європейського Союзу відмовився фінансувати Раду ЄС через нездатність країн ЄС забезпечити Україну додатковими системами протиповітряної оборони Patriot.

• Проблема дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні призводить до зростання числа ударів російськими авіабомбами по цивільних районах неподалік від фронтової лінії, що загрожує мирному населенню, зокрема місту Часів Яр у Донецькій області.

• Російські війська активно використовують авіабомбардування для тактичного впливу на ситуацію на передовій, спрямовуючи свої зусилля на завдання шкоди українській енергетичній мережі та обмеження українського оборонного потенціалу.

• Недостатня кількість та поганий стан систем протиповітряної оборони в Україні призвели до збільшення числа російських ударів керованими та некерованими планерними бомбами, загрожуючи безпеці мирного населення.

• Україна намагається знайти рішення на дипломатичному та військовому рівнях, включаючи придбання додаткових систем протиповітряної оборони, але стикається з відмовою фінансування з боку Європейського Союзу.

• Необхідно негайно прийняти заходи для підвищення ефективності протиповітряної оборони України та захисту мирного населення від російських агресійних дій.