Неділя, 19 Липня, 2026

Військовий, який двічі втік із частини, отримав 5 років ув’язнення

Важливі новини

23 січня: символічна дата в українській історії, релігії та суспільстві

23 січня — день, який не є офіційним державним святом в Україні, але має велике символічне значення для країни. Ця дата об'єднує в собі кілька важливих вимірів — історичний, релігійний і суспільний. Вона є своєрідним маркером важливих подій, що залишили свій слід у національній свідомості, та виявляється значущою для віруючих і громадян України.

Історично 23 січня пов’язане з важливою подією у політичному житті козацької України. У 1710 році саме цього дня було укладено договір дружби між Запорізьким військом та Кримським ханством. Ця угода мала стратегічне значення для обох сторін, адже забезпечувала взаємну підтримку у боротьбі з Османською імперією та спільний захист від зовнішніх загроз. Вона стала важливим етапом у розвитку політичних і військових відносин між козаками та кримськими татарами, закріплюючи їхню співпрацю і надання підтримки в боротьбі за незалежність.

На міжнародному рівні 23 січня присвячене темі материнського та жіночого здоров’я. У різних країнах цього дня наголошують на важливості доступної медичної допомоги для жінок, профілактики захворювань, а також суспільної підтримки матерів. Хоча ця дата не має офіційного статусу в Україні, її сенс залишається актуальним і для українського суспільства.

Церковний календар також надає 23 січня особливого значення. За новоюліанською традицією віряни вшановують пам’ять священномученика Климента Анкірського, якого в народі вважали покровителем здоров’я та тілесної витривалості. Раніше за юліанським календарем цього дня згадували святителя Григорія Ніського — одного з видатних богословів раннього християнства.

Народні традиції та прикмети 23 січня були тісно пов’язані зі спостереженням за погодою і щоденною працею. Вірили, що іній, який довго тримається на деревах, передвіщає холодне літо, мокрий сніг — затяжну й дощову весну, а північний вітер обіцяє пізнє потепління. День вважався сприятливим для хатніх і господарських справ, особливо для прибирання та підготовки запасів наприкінці зими.

Окремі звичаї були пов’язані з родинним добробутом. У деяких регіонах наприкінці січня готували пироги з м’ясною начинкою і ділилися ними з родичами, вірячи, що це зміцнює сімейні зв’язки та приносить злагоду в дім.

Водночас існували й заборони. За народними уявленнями, 23 січня не варто піддаватися смутку, лінуватися або відкладати важливі справи. Вважалося, що байдужість і пасивність у цей день можуть негативно вплинути на перебіг усього року.

Мера Ківерців підозрюють у схемі з військовими закупівлями

На Волині голову Ківерцівської міської ради Олександра Ковальчука підозрюють у розтраті понад шести мільйонів гривень під час закупівлі техніки для Збройних сил України. За версією слідства, йдеться про схему закупівлі двох бензовозів за завищеною ціною у змові з підприємцем. Як повідомили правоохоронці, навесні 2023 року військові звернулися до Ківерцівської міськради з проханням придбати для підрозділу […]

Новий ультиматум Москви Україні

Росія знову озвучила жорсткі вимоги, ставлячи під сумнів можливість...

Різноманітність нових артилерійських снарядів Rheinmetall для України

Сили оборони України отримали першу партію новітніх артилерійських боєприпасів...

Що не можна робити 15 липня: народні прикмети та обряди

Церковне свято 15 липня за новоюліанським календарем православні віряни вшановують пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира Великого. Саме цього дня в Україні тепер відзначають День хрещення Русі, присвячений рішенню князя Володимира, яке стало поворотним моментом в історії: запровадження християнства як державної релігії сприяло розвитку писемності, культури й цивілізаційному вибору України. За старим стилем у цей день […]

Миргородський міськрайонний суд Полтавщини засудив військового, який двічі самовільно залишив місце служби, до 5 років і 1 місяця позбавлення волі. Це рішення можна оскаржити протягом 30 днів.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, засуджений – киянин, мобілізований під час війни, який служив гранатометником у відділенні охорони.

Перше порушення сталося 16 березня 2024 року. Солдат залишив підрозділ, пояснюючи це тим, що стан його здоров’я нібито неправильно оцінили на військово-лікарській комісії (ВЛК).

Після втечі чоловік звертався до медичних установ для уточнення діагнозу, однак стаціонарного лікування йому не призначили. Добровільно повернувшись на службу 11 квітня, військовослужбовець повідомив, що зіштовхнувся з утисками з боку командування.

За його словами, начальство нібито підбурювало інших військовослужбовців застосувати до нього фізичну силу. У відповідь він викликав поліцію та військову службу правопорядку, які доставили його до лікарні для перевірки на стан сп’яніння. Після цього чоловік вдруге залишив частину та поїхав до Києва, більше на службу не повертаючись.

27 травня його затримали співробітники Державного бюро розслідувань, після чого він перебував під вартою.

Суд визнав військовослужбовця винним за статтями про самовільне залишення військової частини (СЗЧ) та дезертирство. Йому призначили 5 років і 1 місяць позбавлення волі.

21 листопада 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про добровільне повернення на службу для військових, які вперше самовільно залишили частину чи дезертирували. Закон дозволяє таким військовим повернутися без суттєвих наслідків, якщо вони зроблять це добровільно.

З початку дії цього закону на службу повернулися понад 7 тисяч військових, які раніше здійснили СЗЧ. Проте у випадках повторного порушення, як у справі засудженого гранатометника, закон передбачає жорсткі санкції.

The post Військовий, який двічі втік із частини, отримав 5 років ув’язнення first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини