Динаміка населення України: Вплив війни та міграції на демографічні процеси

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Цей тиждень був найскладнішим на фронті з весни 2022. Наступний тиждень буде не кращим.

Ворог користується власною перевагою на всі 300%.

Втрати у них такі, що будь-хто вже б згорнув подібний наступ. Але не болотняні мразоти.

І поки я не думаю, що хтось має розуміння (навіть сам ворог), де межа їх потенціалу. Бо вони зараз не думають про майбутню оборону чи щось подібне. Вони, схоже, вирішили під нуль використати свій потенціал. Без всіляких меж та кордонів. Тому жодна аналітика не буде вірною.

Дії ворога ще приблизно з вересня не піддаються логіці — саме через швидке спалювання резервів задля швидкого просування.

Ось у чому проблема.

І прикол в тому, що вони тільки додають інтенсивності через постійний потік мʼяса. Додають, не дивлячись ні на що, ні рахуючись ні з чим.

Ми зараз в другій найскладнішій ситуації після початку повномасштабного вторгнення.

Перша тривала з 24.02.22 до середини літа 2022.

Конференція у Бюргенштоку, присвячена Україні, не матиме змоги завершитися мирною угодою, оскільки її успішний фінал вимагає участі Володимира Путіна, зазначає глава Швейцарії, Віола Амхерд. Цей висновок випливає з різноманітних аспектів, що включають складну політичну ситуацію, роль регіональних акторів та необхідність компромісу між всіма зацікавленими сторонами. Таким чином, для досягнення мирного вирішення конфлікту необхідно активно залучати ключових учасників, включаючи Російську Федерацію, у діалог і пошук спільних шляхів до конструктивного врегулювання ситуації в Україні.

Незважаючи на те що альпійська конфедерація представляє себе як майданчик для переговорів, в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine Амхерд припустила передачу Україні швейцарських танків і систем ППО в рамках нового розуміння нейтралітету.

Для країни-організатора швейцарської конференції щодо України стає очевидною майбутня відсутність реальних результатів переговорів.

«Нам ясно, що за підсумками конференції ми не підпишемо мирну угоду», – заявила в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine глава конфедерації Віола Амхерд.

Політикиня, яка поєднує посади міністра оборони і президента Швейцарії, розуміє, що «для миру потрібні обидві сторони за столом», і висловила надію, що Росія візьме участь у наступних зустрічах. На цій зустрічі ж «ми хочемо зміцнити довіру і знайти рішення з тих питань, які важливі для цивільного населення, а потім і для миру надалі», – пояснює Віола Амхерд.

В інтерв’ю швейцарський політик наголосила на важливості присутності на зустрічі незахідних країн. Із 80 країн, які підтвердили участь, половина припадає на Азію, Африку та Південну Америку.

«Таким чином, Глобальний Південь представлений», – стверджує Амхерд. Як особливий успіх вона відзначає згоду Індії.

Водночас Амхерд відмовилася коментувати німецькому виданню заяви Зеленського щодо Китаю, який «робить усе, щоб перешкодити іншим країнам узяти участь у мирному саміті». За її словами, Китай розуміє важливість зустрічі, хоча й відмовився брати в ній участь. Глава Швейцарії підкреслила, що вона була готова запросити і Росію, але «ще до того, як ми розіслали запрошення, Росія публічно заявила, що не братиме участі».

У Німеччині Швейцарію критикують за недостатню підтримку України, і Амхерд змушена виправдовуватися. Вона пояснює, що через нейтралітет альпійська конфедерація не постачає зброю в Україну, але, наприклад, обіцяла ₣5 млрд на відновлення.

Амхерд також вважає, що Швейцарії варто переглянути зобов’язання щодо нейтралітету. За її словами, ситуація з 1907 року, коли були ухвалені чинні правила, змінилася, і положення статуту ООН дозволяють підтримувати Україну.

У цьому контексті вона допускає постачання списаних швейцарських танків Leopard-1 і нових систем ППО Patriot. Щодо танків вона заявила виданню, що конфедерація все ще «вивчає» питання «щодо прав власності».

«Щойно це буде завершено і з’явиться ясність, ми зможемо знову розглянути заявку на купівлю від Rheinmetall», з подальшою можливою передачею Україні.

Щодо пропозиції міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса до Швейцарії відмовитися від замовлених систем Patriot на користь України Амхерд заявила, що «в принципі відкрита до розгляду цієї пропозиції». На її думку, деталі такої угоди потрібно розглянути ще й самій Німеччині.

Політик не бачить Швейцарію в НАТО або в ЄС, але підкреслює важливість співпраці з ними.

«Ми хочемо тісніше співпрацювати з НАТО в майбутньому, крім іншого, ми можемо уявити собі відправлення більшої кількості наших офіцерів до структур НАТО та участь у навчаннях».

Політикиня сподівається, що їй уже до кінця року вдасться подолати опір у швейцарському парламенті для укладення угоди з ЄС щодо економічної інтеграції.

Шанувальники українського кінематографу отримують виняткову можливість насолодитися новим трилером, який захоплює з перших хвилин і тримає в напрузі до самого фіналу. "Лишайся онлайн" – це українська військова картина, що вийшла на екрани країни, і відзначається особливим форматом зйомок – скринлайф. Це перша в Україні стрічка про війну, знята у такому форматі, і що робить її особливою, це унікальний підхід до відтворення подій на екрані ноутбука.

Сценарій картини був написаний навесні 2022 року, а зйомки розпочалися влітку того ж року. Здійснення такого проекту у форматі скринлайф вимагало потужної команди та великих зусиль. Проте, завдяки наполегливості та таланту кожного учасника знімальної групи, картину вдалося створити на високому рівні.

Кожна деталь у "Лишайся онлайн" відіграє важливу роль у створенні атмосфери напруження та реалізму. Саме це робить фільм таким захоплюючим та непередбачуваним для глядачів. Автори стрічки – Антон Скрипець та Єва Стрельникова – змогли передати на екрані невимовну атмосферу того часу, коли над Україною лунали обстріли та ракетні удари.

Незважаючи на труднощі та виклики, з якими зіткнулася команда фільму, "Лишайся онлайн" став переможцем українського кіно на міжнародному фестивалі "Фантазія" в Канаді. Це визнання свідчить про величезний талант та професіоналізм українських кінематографістів, а також про важливість і актуальність теми, яку вони висвітлили у своїй роботі.

Час дії картини "Лишайся онлайн" належить періоду російського вторгнення в Україну. За цією драматичною подією слідкує головна героїня, волонтерка Катя, що координує дії тероборони в одному з київських районів через мережу. Її брат Вітя та дядько Толік також беруть участь у територіальній обороні, проте їхній участь у війні залишається прихованою від матері, яка не відома про їхню діяльність у територіальній обороні.

Катя постійно перебуває на зв'язку з іноземним волонтером Раяном, який забезпечує гуманітарну допомогу мешканцям Київської області. Координація їхніх дій відбувається через ноутбук, що був пожертвований компанією для потреб фронту. Неочікувано Катя отримує дзвінок від п'ятирічного хлопчика Сави, який плутає її з його батьком та прохає допомогти знайти його рідних. Під час евакуації з Бучі Сава втратився і тепер перебуває в Львові. Катя не може відмовити дитині і розпочинає пошуки його батьків, вивчаючи нюанси їхнього життя через соцмережі.

Паралельно з пошуками, Катя стикається з реальними небезпеками окупованої території, а саме, ракетними обстрілами та повітряною тривогою. Проте, незважаючи на це, вона продовжує намагатися знайти батьків для маленького Сави.

Картину "Лишайся онлайн" можна порівняти з американським фільмом "Пошук" (2018), де батько використовує ноутбук та соцмережі для пошуку своєї зниклої доньки-підлітка. Фільм нашого виробництва викликав фурор, збираючи значні кошти у прокаті та отримавши позитивні відгуки від глядачів та критиків. "Лишайся онлайн" пропонує глядачам добре прописані характери та незабутні емоційні моменти, а виконання головної ролі Єлизаветою Зайцевою додає картині особливого колориту.

У фільмі "Лишайся онлайн" обличчя головної героїні Каті є основним "інструментом", через який ми сприймаємо всі колізії, що відбуваються з персонажами. Навіть за такого обмеженого візуального сприйняття, як обличчя, працюють навіть плашечки та інші дизайнерські скрин-елементи. Навіть уповільнений рух курсору на екрані ноутбука вдало передає драматичні нюанси, що відбуваються з головною героїнею. Швидка зміна ситуацій утримує увагу глядачів, які реагують на події на екрані сміхом або сльозами. Фільм має непоганий екшн: перестрілки, погоні, а також високоякісні діалоги, які залишають враження.

Особливо слід відзначити персонажа Вітіка, виконаного Олександром Рудинським, який завоював серця глядачів своєю безпосередністю та легкістю. Його "цьомки-бомки" точно підкорять усіх. У картині чудово взаємодіють пара сестри та брата: вона — раціональна та вольова, він — імпульсивний бешкетник, але обидва мають твердий характер.

Образ Каті з її наповненими сльозами очима символізує Україну, яка переживає складний час, тоді як рудий Вітьок із своєю чарівною посмішкою уособлює справжніх козаків, які виставляють Батьківщину з лиха.

Недоліками фільму можна вважати використання штампів, які подекуди проскакують, наприклад, хвилювання мами героїні. Олеся Жураківська органічно втілює свою роль, проте її персонаж міг би бути більш розвинутим. Також стандартним видається образ першої матері російського окупанта, але в той же час Ірина Тамім, що грає іншу матір російського солдата, зіграла вражаючу роль, яка викликала бурхливу реакцію аудиторії. Автори вдало збалансували обидві матері, додавши картині глибини та напруження.

Додатковий недолік фільму полягає у зайвій кількості жертв серед позитивних персонажів. Особливо болісно впливає на глядача смерть одного з ключових героїв. Хоча головним завданням стрічки є пошук батьків хлопчика, а також вигнання окупантів з української землі, однак важливою метою героя стає і надання надії глядачеві. Він має стати символом боротьби і продовження опору, а не просто стерти землю від ворогів. Помітно, що так і сталося — ворога було відігнано, але додаткові трагедії тільки відволікали увагу глядача і виводили стрічку на межу мелодрами. Це порушувало первинну мету авторів — наголосити на необхідності міжнародної підтримки для України. Незважаючи на це, фільм варто визнати гідним, адже він утримує увагу глядача до самого фіналу. Заслуговує на повагу мужність авторів, які в тяжких обставинах зуміли створити складне кінематографічне творіння, що має особливе значення у сучасному світі.

У висновку можна відзначити, що фільм "Лишайся онлайн" має як позитивні, так і негативні аспекти. З одного боку, це цікава кінострічка, яка утримує увагу глядача до самого фіналу, має добре прописаних персонажів і насичений сценарій. З іншого боку, недоліком фільму є зайва кількість жертв серед позитивних персонажів, що відводить його від первинної мети й може перетворити на мелодраму. Однак варто відзначити мужність авторів, які в умовах складної ситуації зуміли створити важливе кінематографічне творіння, яке відіграє важливу роль у сучасному світі, акцентуючи увагу на необхідності підтримки України та засудження російської агресії.

Начальник управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ в Офісі генпрокурора Олександр Таркан потрапив у центр гучного скандалу через серйозні порушення, пов'язані з його дисертацією. Хоча він здобув науковий ступінь доктора філософії у галузі права, дослідження, на базі якого йому було присуджено цей ступінь, виявилося значною мірою плагіатом. Значна частина роботи була скопійована з інших авторів, і, що найгірше, без належних посилань на джерела. Це стало причиною серйозних запитань до етики та професійної репутації Таркана, який обіймав важливу посаду в державному управлінні.

За інформацією міжнародного детективного бюро Absolution, ще 14 березня 2024 року правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості щодо фальсифікації дисертації за статтею 358 Кримінального кодексу України. У межах цього розслідування вже проводяться ретельні перевірки, які мають на меті з'ясувати всі деталі та обставини фальшування наукової роботи.

Назва дисертації Таркана — «Методика розслідування прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою органу поліції». У роботі автор самовпевнено заявив про «наукову новизну» та «вкорінений аналіз», однак численні фрагменти повністю збігаються з працями відомих учених та практиків у галузі криміналістики.

Зокрема, Таркан використав без дозволу та посилань частини досліджень:

Андрейка Ю.О. (дисертація 2020 року, НАВС);

проф. Чернявського С.С. (стаття 2015 року у «Віснику кримінального судочинства»);

колективу Дніпропетровського держуніверситету внутрішніх справ (методичні рекомендації 2020 року);

Пунди О.О. (дисертація 2014 року);

судді О.В. Бобровника (публікація у 2017 році).

По суті, дисертація складалася зі зібраних фрагментів цих робіт із незначною зміною формулювань — додаванням слів «органу поліції», що подано як «оригінальний внесок».

Водночас НАБУ уже тривалий час розслідує самого Таркана за факти корупційних дій — отримання неправомірної вигоди за закриття кримінальних проваджень та маніпуляції з арештами майна. Його «теоретичні знання» активно застосовувались на практиці.

Відомо, що за «захист» та супровід дисертації Таркан сплатив близько 15 тисяч доларів. Його науковим керівником був Максим Даньшин, якого нині розшукують за держзраду. Даньшин, у минулому харківський викладач, зрадив Україну, перейшовши до російського університету та, за даними розслідувань, передавав координати для ракетних ударів по університету Каразіна. Попри підготовлену підозру за ст.111 ККУ, справу було «вирішено» завдяки звʼязкам у прокуратурі.

Скандал із дисертацією Таркана — яскравий приклад системної корупції у кадровій політиці правоохоронних органів та девальвації наукових ступенів, які перетворюються на інструмент легітимізації високих посад.

Українські соціальні мережі стали платформою, де широко виявляється громадське незадоволення та формується критика стосовно діяльності генерального командувача Збройних Сил України та керівника угруповання "Хортиця", генерала Юрія Содоля. На хвилі обурення після висловлення Мар'яни Безуглою до критики генерала приєднався ексголова одеського "Правого сектора" Сергій Стерненко. Він визначив призначення Содолі як кадрову катастрофу, вказуючи на його попередню роботу з морською піхотою та звинувачуючи у недбалому ставленні до безпеки військових. Відзначимо, що у склад "Хортиці" входять напрямки бахмутський і куп'янський. Хоча сам Содоль призначений на посаду командувача "Хортиці" вже на початку квітня, його критика почалася лише недавно, незважаючи на його присутність на цій посаді під час виступу у Раді.

У висновку слід зазначити, що соціальні мережі в Україні відіграють значну роль у формуванні громадської думки та вираженні громадянського незадоволення. Критика, спрямована проти генерального командувача Збройних Сил України та командувача угруповання "Хортиця" Юрія Содоля, отримала широке відображення в онлайн-просторі. Насамперед, це стосується заяв Сергія Стерненка щодо призначення Содолі, яке було визнано кадровою катастрофою. Враховуючи серйозність обговорюваних питань, важливо надати можливість для відкритого діалогу та обгрунтованих дій для забезпечення ефективного керівництва у Збройних Силах України.