Середа, 10 Червня, 2026

Дипломатичний конфлікт між Польщею та Україною через назву українського підрозділу

Важливі новини

Зрив гучного розслідування та роль державних інституцій у багатомільярдній справі

За даними медіа, масштабна справа щодо відмивання 5 мільярдів гривень, пов’язана з діяльністю Олени Дегрик-Шевцової та Айбокс Банку, опинилася під загрозою через низку процедурних порушень, у яких фігурують окремі представники Бюро економічної безпеки України. Йдеться про неточності у розрахунку строків досудового розслідування, що згодом стали ключовим аргументом для суддів, коли питання дійшло до апеляційної інстанції. Попри тривалу роботу слідчих та заявлені збитки державному бюджету, ситуація розгорнулася так, що юридичні неточності переважили вагу зібраних доказів.

Київський апеляційний суд, отримавши матеріали провадження, констатував формальні підстави, які неможливо було проігнорувати. Судді наголосили: процесуальні строки визначені законодавством чітко, а їх порушення ставить під сумнів законність перебігу слідства. У підсумку провадження було закрито не тому, що докази виявилися недостатніми, а через технічні помилки, які допустили на попередньому етапі. Для держави це означає втрату можливості повернути значну суму, що, за оцінками, могла стати елементом масштабної фінансової схеми.

Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

“Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.

Стрімке зростання проваджень за самовільне залишення служби: тривожна тенденція у військовій статистиці 2025 року

За перші десять місяців 2025 року в Україні зафіксовано різке збільшення кількості кримінальних проваджень, пов’язаних із самовільним залишенням військової частини. За даними правоохоронних органів, зареєстровано 161 461 справу за статтею 407 Кримінального кодексу — показник, що у чотири рази перевищує кількість проваджень за аналогічний період минулого року. Такий масштабний приріст демонструє серйозну кризу в системі військової служби та вказує на наростання проблем морального виснаження, перевантаження та дефіциту ротацій серед бійців.

Попри величезний масив відкритих проваджень, лише незначна частина з них реально доходить до судового розгляду. Аналітики звертають увагу, що фактичний рівень завершених справ залишається критично низьким, що ставить під сумнів ефективність механізмів притягнення до відповідальності. У результаті в офіційній статистиці накопичуються десятки тисяч епізодів, які так і не отримують юридичного фіналу.

Щомісяця правоохоронці фіксують майже 16 тисяч нових проваджень про так звану «самоволку». У 2024 році цей показник становив близько 5 тисяч на місяць, у 2023-му — близько 1,5 тисячі, а у 2022 році за весь рік зареєстрували лише 6 тисяч таких справ. Таким чином, за два роки навантаження на систему правосуддя в частині воєнних злочинів різко зросло.

Попри рекордну кількість відкритих проваджень, підозру отримали тільки 9,3 тисячі військовослужбовців — це приблизно 6% від усіх зареєстрованих справ. До суду дійшли лише 5% проваджень. Для порівняння, у 2022 році кожна п’ята справа за самовільне залишення частини доходила до розгляду в суді. Це свідчить про істотний розрив між кількістю реєстрацій і реальним процесуальним рухом справ.

Юристи пояснюють: на практиці значна частина проваджень залишається на стадії досудового розслідування через брак слідчих, складність збору доказів у прифронтових районах та постійні ротації особового складу. Частина військових повертається до підрозділів, частина — зникає з поля зору правоохоронців, а окремі епізоди «висять» у реєстрі, не доходячи до підозри.

Разом з тим законодавство передбачає жорстку відповідальність за такі дії. Самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Це одна з найсуворіших санкцій у блоці статей, що стосуються військових злочинів.

Експерти наголошують: різке збільшення кількості справ за «самоволку» є сигналом не лише для силового блоку, а й для політичного керівництва. Фактично статистика фіксує масштабну втому армії, психологічні та соціальні проблеми військових, а також недоліки в системі ротацій і забезпечення. Водночас слабка доведеність справ до суду ставить питання про реальну спроможність держави не лише карати, а й упорядковувати ситуацію в армії системно, а не тільки через кримінальні провадження.

Юристи та правозахисники закликають поєднувати кримінальну відповідальність за самовільне залишення служби з реформами військового управління, розширенням програм психологічної допомоги та прозорішими правилами ротацій. Інакше статистика «самоволок» продовжить зростати, а суди не встигатимуть розглядати навіть невелику частку зареєстрованих проваджень.

Українці зможуть отримати понад 30 нових ліків через програму “Доступні ліки”

У 2025 році програма “Доступні ліки” отримає суттєве розширення, зокрема, збільшиться її фінансування до 6,6 млрд грн. Вже з 1 січня на українців чекає ціла низка змін — додавання понад 30 нових препаратів, що дозволить розширити доступ до медичних засобів для лікування різноманітних захворювань. До серпня 2025 року всі аптеки України повинні долучитися до цієї […]

The post Українці зможуть отримати понад 30 нових ліків через програму “Доступні ліки” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Київ інвестував понад мільярд гривень у резервні когенераційні установки для енергетичної безпеки

У 2024 році столична влада спрямувала понад 1,12 мільярда гривень на придбання 15 когенераційних установок, метою яких було забезпечення Києва резервним теплом та електроенергією під час російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ці установки здатні одночасно виробляти електрику та тепло, що робить їх критично важливими для безперебійного функціонування міських систем життєзабезпечення у складних умовах.

Процес закупівлі включав тендери та оцінку технічних характеристик обладнання, яке мало відповідати сучасним стандартам ефективності та надійності. За планом, нові когенераційні блоки дозволяли не лише покривати частину енергетичних потреб столиці під час аварійних відключень, а й зменшувати навантаження на основні електромережі та теплові мережі.

Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.

Посадовця засудили за хабар і підробку документів — відбувся штрафом

Колишній начальник відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю Люботинської міської ради Денис Мироненко отримав вирок за отримання неправомірної вигоди та внесення неправдивих даних до офіційних документів. Як йдеться у вироку суду, Мироненка визнали винним за ч. 2 ст. 369-2 (зловживання впливом) та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення). Слідство встановило, що […]

Відносини між Україною та Польщею опинилися під загрозою нового дипломатичного скандалу, що виник після того, як один із підрозділів українських Збройних сил отримав ім'я «Герої УПА». Польська сторона висловила своє незадоволення цим рішенням, що підтвердив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, підкресливши, що українська влада повинна виправити допущену помилку.

На пресконференції Сікорський акцентував увагу на чіткій позиції польського уряду, закликаючи орієнтуватися на заяви прем'єр-міністра Польщі. Він зазначив, що рішення, яке викликало негативну реакцію у Варшаві, було ухвалене українською стороною, і саме Київ має знайти спосіб розв'язати цю ситуацію.

Конфлікт пов'язаний із використанням терміна, що стосується Української повстанської армії (УПА), яка залишається одним із найсуперечливіших питань в історії польсько-українських відносин. Для багатьох українців УПА асоціюється з боротьбою за незалежність, тоді як у Польщі ця організація часто розглядається через призму Волинської трагедії та міжетнічних конфліктів часів Другої світової війни. Тож будь-які офіційні дії, пов'язані з вшануванням УПА, постійно стають приводом для гострих дебатів між країнами.

Необхідність обговорення цієї теми зростає на фоні ширших суспільних дискусій у Польщі щодо історичної політики України. Незважаючи на те, що Польща залишається одним із ключових союзників України після початку російської агресії, історичні суперечки продовжують впливати на політичний діалог між державами.

Сікорський також прокоментував внутрішній політичний конфлікт навколо заступника міністра освіти Польщі Анджея Шептицького, який порівняв бійців УПА з польськими антирадянськими підпільниками. Цей коментар викликав обурення серед представників консервативної опозиції. Віце-президент партії «Право і справедливість» Пшемислав Чарнек звинуватив уряд у тому, що він «утримує в своїх рядах українців, які принижують поляків», що призвело до нових політичних суперечок.

Сікорський назвав такі висловлювання неприйнятними, підкресливши, що Польща – це країна для всіх її громадян, незалежно від їхнього походження. За його словами, така риторика нагадує про найтемніші моменти в історії Польщі і не повинна використовуватись у політичних баталіях.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск приєднався до обговорення, вказавши, що президент України Володимир Зеленський, ймовірно, не мав на меті образити Польщу, коли назвав підрозділ «Герої УПА». Водночас він зауважив, що Україні часто не вистачає чутливості щодо історичних тем, важливих для польського суспільства.

Туск підкреслив, що між Києвом і Варшавою існує стратегічне партнерство, однак це не означає, що сторони мають ігнорувати складні питання минулого. За його словами, відвертий діалог про історичну пам'ять є необхідним для підтримки добросусідських відносин.

Ситуація загострилася після засідання капітулу ордена Білого Орла, на якому обговорювалася ініціатива президента Польщі Кароля Навроцького про можливе позбавлення Володимира Зеленського цієї нагороди. Хоча остаточне рішення ще не ухвалено, сама пропозиція свідчить про значний політичний резонанс, викликаний суперечкою навколо назви українського підрозділу.

Експерти вказують, що ця ситуація є черговим підтвердженням того, як історична пам'ять продовжує впливати на сучасну політику. Хоча Україна і Польща сьогодні є близькими союзниками у сфері безпеки та оборони, трактування минулого часто ставить під загрозу двосторонні відносини. Обидві країни неодноразово підкреслювали готовність до діалогу, щоб уникнути руйнування стратегічного партнерства в умовах російської агресії.

Останні новини