Директор бетонної фірми та чиновники привласнили 14 мільйонів на укриттях для шкіл Київщини

13 вересня цього року Лілія Бас, яка займає посаду посадовиці Пенсійного фонду Волинської області, оприлюднила дані про отримання дорогого подарунка — автомобіля MERCEDES-BENZ GLA 250 (2018) від свого сина Володимира Василя Баса. Він працює інспектором митного поста і задекларував цей подарунок на суму 750 тис. гривень. Такий жест не залишився непоміченим у суспільстві, оскільки сума є значною, а автомобіль належить до преміум-класу.

Це не перший автомобіль, який Володимир Бас надає своїй матері. У серпні 2024 року він також задекларував подарунок у вигляді електричного автомобіля VOLKSWAGEN E-Golf (2017), вартість якого становить 400 тис. гривень. Такі подарунки не можуть не викликати питань щодо джерел доходів та обґрунтованості таких значних витрат, особливо в контексті державних посад.

Цікаво, що вся родина пов’язана з прокуратурою Волині: Лілія — дружина, а Володимир — син прокурора Вадима Баса. Декларація сина практично порожня, і до цього він раніше не подавав декларацій. Хоча Бас-молодший має військову підготовку, він не служить у Збройних силах України.

Ситуація викликала суспільний резонанс через високі ціни на авто, подаровані чиновниці від близького родича, та відсутність прозорих джерел доходів для покупки дорогих транспортних засобів.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У свою чергу, в Раді національної безпеки і оборони (РНБО) підтвердили можливість такого обстрілу, підкресливши, що Україна готова до будь-яких загроз з боку Росії.

«Нагадаємо, що росіяни робили запаси ракет на серію обстрілів України протягом місяців. Це стосується ракет Х-101, які вони продовжують виробляти, а також «калібрів» і балістики.

Для обстрілів у Росії готова авіація і запаси ракет на аеродромах стратегічної авіації, а також складах. Раніше це вже повідомляли.

Відповідно, це потрібно розуміти і завжди пам’ятати, структурам продумувати заходи безпеки, людям – реагувати на тривоги», – заявив спікер “Центру з протидії дезінформації” при РНБО Коваленко.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Ракетні обстріли залишають найбільший слід на енергосистемі. За словами Рябцева, усунення руйнувань може займати від кількох днів до кількох тижнів, залежно від масштабів ушкоджень. Наприклад, після атаки 26 серпня енергосистему відновлювали 13 діб, і цей період супроводжувався віяловими відключеннями.

Зимові холоди також серйозно впливають на стабільність енергопостачання. Якщо температура опуститься нижче -5°C, ймовірність погодинних відключень значно зросте, зазначає експерт. Зниження температури збільшує споживання електроенергії для обігріву, створюючи додаткове навантаження на систему.

Заметілі, хуртовини, сильний вітер і налипання мокрого снігу можуть викликати обмерзання ліній електропередач і вихід з ладу обладнання. Це призводить до аварійних ситуацій, які вимагають термінового втручання.

Енергетична інфраструктура України залишається вразливою через старе обладнання. Його зношеність збільшує ризик поломок на електростанціях, що може знизити доступну генерацію енергії.

На думку Рябцева, з урахуванням усіх зазначених факторів, ситуація цієї зими може бути схожою на минулий сезон. Він закликав уникати паніки та працювати над пом’якшенням ризиків. Водночас, експерт наголосив на важливості оперативного реагування на будь-які загрози та готовності громадян до можливих перебоїв.

Що робити громадянам? Експерти радять підготуватися до зими: мати вдома альтернативні джерела світла та тепла, планувати енергоспоживання з урахуванням можливих графіків відключень і зберігати спокій у складних ситуаціях.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Голова Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів, економіст Андрій Забловський, у коментарі ТСН зазначив, що у липні фізичні особи продали валюти на 1,658 млрд доларів, а купили на 2,275 млрд. Чиста купівля становила 1,117 млрд доларів, що на 145 млн доларів більше, ніж у червні. Забловський висловив сумнів щодо доцільності таких операцій, оскільки курс валюти зростав у серпні, що може призвести до збитків для тих, хто купував валюту у липні.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин радить зосередитися на інвестиціях у гривневі облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). За його словами, облігації є вигіднішими за гривневі депозити, які мають обмежені відсотки. Прибутковість ОВДП варіюється від 13% річних для паперів з терміном погашення через 4 місяці до 16% для паперів з погашенням у 2026 році. Пендзин також наголосив, що прибуток з ОВДП не оподатковується, хоча може з’явитися новий військовий збір, що збільшить податкове навантаження.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що кращим часом для купівлі валюти був кінець липня, коли долар подешевшав. Водночас, експерти прогнозують, що цього тижня курс долара в Україні не перевищить 42 гривні. Коливання курсу можуть бути незначними, але аналітики очікують, що валюта не буде залишатися стабільною.