Директор компанії онуки Данілова уникнув покарання за несплату податків

У зв'язку зі значним скороченням економічної підтримки від західних партнерів, уряд шукає альтернативні джерела для наповнення державного бюджету. Вже минулого літа стало відомо, що уряд готує законопроєкт про підвищення військового податку до 4,5% у 2024 році та спрямування половини його надходжень виключно на потреби Збройних Сил України протягом дії правового режиму воєнного стану. Українській владі доводиться розглядати радикальні податкові зміни, такі як підвищення ставок ПДВ і військового збору на 6-7% для забезпечення фінансування ЗСУ на рівні близько 400 млрд гривень. Крім того, Кабмін розглядає можливість запровадження нових податків, таких як військовий збір для приватних підприємців, щоб збільшити дохід до бюджету на 44 млрд гривень. Плани також передбачають збільшення акцизних зборів, запровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для АЗС та інші заходи. Нововведення також стосуватимуться сплати військового збору для юридичних осіб, платників податку на прибуток підприємств та фізичних осіб-підприємців, а також покупців банківських металів, легкових автомобілів, нерухомості та інших товарів та послуг.

Звертаючи увагу на непослідовність, недовіру та відновлення агресивної ідеології збору податків, необхідно зазначити, що ці фактори можуть негативно вплинути на відновлення економіки країни під час конфлікту. Українці вже протягом півтора року вкладають значні суми у підтримку Збройних Сил України, платять військові збори та добровільно допомагають в армійських потребах через волонтерство. Однак військовий збір не завжди має чітко визначене цільове призначення, оскільки кошти з нього йдуть безпосередньо до державного бюджету, і громадськість не має повної інформації щодо його використання.

Непослідовність та недовіра у владу можуть негативно вплинути на відновлення економіки в умовах воєнного конфлікту.Повернення до агресивної ідеології збору податків потребує обґрунтування та прозорості використання зібраних коштів.Необхідно забезпечити чітке цільове призначення військового збору та забезпечити контроль за його використанням з метою максимальної підтримки Збройних Сил та відновлення економічної стабільності країни.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Народний депутат Олексій Гончаренко під час своєї заяви наголосив, що хоча дискусії про ці ініціативи активно ведуться, затвердження таких документів у найближчому майбутньому не очікується. За його словами, перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк погодився з необхідністю реформування ТЦК, і наразі Міноборони готує відповідні зміни.

Гончаренко підкреслив, що деякі дії, які мали місце в ТЦК, є неприпустимими. Він згадав випадок у Вишгороді, коли водій автомобіля був підданий агресивним діям з боку представників ТЦК. За словами народного депутата, такі ситуації повинні бути виключені, а система реформована. Іван Гаврилюк зазначив, що Міноборони працює над змінами, щоб уникнути подібних інцидентів у майбутньому.

Щодо демобілізації, то Гончаренко також поділився інформацією, що законопроєкт, який регулює питання термінів служби та демобілізації, вже існує в певному вигляді. Однак він зауважив, що цей документ не буде внесений на розгляд, поки не буде достатньої кількості резервів, які зможуть замінити демобілізованих військових. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль не дав чіткої відповіді на питання про готовність законопроєкту, але підкреслив, що він на етапі підготовки.