Директор “Заводу “Екватор” визнаний винним у колабораційній діяльності

Петиція щодо створення зоополіції в Україні здобула велику підтримку серед громадян – зібрано необхідну кількість підписів, а саме 25 тисяч. Цей важливий крок дозволить петиції потрапити на розгляд уряду. Ідею створення зоополіції в Україні висунула юристка та віцепрезидентка “Асоціації зоозахисних організацій України” Марина Суркова. Вона пропонує Кабінету Міністрів доручити МВС створити відповідний підрозділ зоополіції в рамках Нацполіції та розробити необхідну нормативно-правову базу для його функціонування. Суркова підкреслює, що зоополіція має не лише реагувати на випадки жорстокого поводження з тваринами, а й контролювати додержання правил їхнього утримання власниками. Вона наводить численні приклади жорстокого поводження з тваринами, такі як масові отруєння безпритульних собак, неналежне транспортування, побиття чи тримання їх на короткій прив'язі. За словами Суркової, поліція переважно не володіє достатнім рівнем знань, щоб протидіяти цим явищам, або просто бездіяти. Раніше за жорстоке поводження з тваринами передбачався штраф у розмірі 850 гривень, однак з 2017 року відповідальність посилили, дозволяючи накладати позбавлення волі на строк від двох до восьми років у разі загибелі тварини чи завдання їй тілесних ушкоджень. У 2021 році визначили склад адміністративного та кримінального правопорушення у цій сфері. Суркова наголошує, що дослідження Єльського університету свідчить про те, що 80% осіб, засуджених за насильницькі злочини, мали історію заподіяння шкоди або вбивства тварин. Ці факти вказують на необхідність створення зоополіції як важливого елементу захисту тварин та запобігання злочинам у суспільстві.

• Петиція щодо створення зоополіції в Україні, яка зібрала 25 тисяч підписів, свідчить про високий інтерес громадян до захисту прав тварин та проблеми жорстокого поводження з ними.

• Ініціатива Марини Суркової щодо створення зоополіції має підтримку та активну участь громадських організацій у справі захисту тварин.

• Необхідність створення зоополіції в Україні обумовлена не лише потребою відповідно реагувати на випадки жорстокого поводження з тваринами, а й забезпечити контроль за додержанням правил їхнього утримання.

• Наразі законодавство в Україні щодо захисту тварин досить жорстке, проте необхідно впровадити ефективну систему контролю та покарання порушників.

• Дослідження підтверджують зв'язок між жорстоким поводженням з тваринами та насильством в суспільстві, що робить створення зоополіції ще більш актуальним завданням для забезпечення безпеки та захисту громадян та тварин.

У своєму відеозверненні адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, повідомив про складений ним обширний звіт, який налічує понад 250 сторінок із доказами нападів на УПЦ, а також на її священиків та церковні споруди. Амстердам відверто висловив свою думку щодо законопроекту 8371, який, на його думку, відображає мову ненависті та може призвести до подальшого розколу суспільства.

"Цей законопроект є нічим іншим, як проявом мови ненависті. Напади на вірян, їх вигнання з храмів, а також відмова у доступі до місць молитви є абсолютно неприпустимими. Я закликаю уряд зупинити розгляд цього законопроекту та припинити розділяти націю," – наголосив адвокат.

Також він підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом, а позиція церкви відносно ідеології "русского мира" є однозначною. "Ми не будуємо жодного 'русского мира'. Ми будуємо божий мир," – зазначив адвокат, цитуючи слова Блаженнішого митрополита Київського Онуфрія.

Додатково, Роберт Амстердам закликав до підтримки України з боку США, підкреслюючи критичне значення такої підтримки як для України, так і для самої Америки. "Як можна залишити людей на милість долі? Це питання кожного з нас, а не лише України," – написав він у соцмережі.

У висновках до згаданої статті важливо підкреслити декілька ключових моментів. По-перше, об'єктивність та професіоналізм адвоката Роберта Амстердама, який склав обширний звіт із доказами нападів на УПЦ. Відзначається його відверта позиція стосовно законопроекту 8371, який він розглядає як прояв мови ненависті та загрозу соціальному миропорядку.

Далі, важливо підкреслити незалежність та позицію Української православної церкви, що чітко відокремлюється від Московського патріархату та відкидає ідеологію "русского мира". Ця позиція активно підтримується адвокатом, який відзначає роль УПЦ у захисті національних інтересів та спільності.

Крім того, важливо зазначити заклик адвоката до підтримки України з боку США та інших міжнародних партнерів. Його звернення надає вагомий аргумент у підтримку держави в умовах геополітичних викликів.

Загалом, стаття та виступ Роберта Амстердама свідчать про важливість правової та моральної підтримки для УПЦ у її зусиллях зберегти незалежність, захистити вірменність і підтримати соціальний мир у країні.

Відмова в застосуванні запобіжного заходу екс-садовцю Міноборони Олександру Лієву, якого підозрюють у схемах під час придбання боєприпасів для Збройних Сил України на півтора мільярда гривень, викликала хвилю обурення в громадськості. Адвокат Назар Кульчицький вказав, що суд ухвалив рішення про звільнення Лієва під особисте зобов’язання, відправивши його під цю умову у СІЗО. Проте, під час розгляду справи прокурор, з невідомих причин, не був присутній. Справу повернули в Національну поліцію, а НАБУ і САП не виявили достатніх доказів для продовження обвинувачення. Суддя Ярослав Шкодін висловив здивування відсутністю підстав для судового переслідування, наголошуючи на необхідності належного доказового матеріалу. Варто зазначити, що відсторонений від посади Лієв перебував під вартою заставою у 50 мільйонів гривень, проте через закінчення строку утримання під вартою, він опинився на волі. На жаль, за рішенням ВАКС, що повторно розглянув клопотання щодо запобіжного заходу, Лієв залишився без належного контролю, що викликає серйозне занепокоєння щодо подальшого розвитку ситуації.

Висновки до цієї статті виявляються досить загостреними. На фоні розслідувань щодо причетності екс-садовця Міноборони Олександра Лієва до схем з боєприпасами для Збройних Сил України стоїть серйозне питання ефективності судової системи. Відмова в застосуванні запобіжного заходу, необгрунтована відсутністю належних доказів і відсутністю прокурора на засіданні, створює серйозні сумніви у розумному рішенні. Бездіяльність у виявленні достатніх доказів з боку НАБУ і САП підштовхує до роздумів щодо їхньої ефективності та незалежності. Відмова у відновленні обвинувачення ставить під сумнів ефективність боротьби з корупцією та неспроможність судової системи відповідно реагувати на такі складні ситуації.