П’ятниця, 17 Липня, 2026

Дизельна криза в Росії: скорочення виробництва через удари по НПЗ

Важливі новини

Шахрайська схема з криптовалютами: мешканка Київщини втратила 25 тисяч гривень після обіцянок швидкого прибутку

На Київщині жінка стала черговою жертвою кібершахраїв, які діяли через популярний месенджер Telegram. Зловмисники переконали її інвестувати у нібито прибуткову криптовалютну програму, обіцяючи значне зростання доходів за короткий час. Потерпіла перерахувала 25 тисяч гривень на банківську картку, відкриту в «ПриватБанку», однак жодного прибутку не отримала. Про це йдеться у рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області, оприлюдненому 22 жовтня 2025 року.

Слідство встановило, що у червні 2024 року жінка познайомилася в соціальній мережі з невідомими особами, які представилися консультантами з інвестицій. Вони запропонували їй можливість заробити «без ризику», вклавши кошти у криптовалюту. Маніпулюючи емоціями та демонструючи фальшиві скріншоти прибутків інших «інвесторів», шахраї переконали її зробити переказ на зазначену ними банківську картку.

2 червня 2024 року жінка перерахувала 25 тисяч гривень на рахунок невідомого чоловіка — клієнта «ПриватБанку». За умовами обманної схеми їй повідомили, що кошти нібито будуть зараховані на баланс та доступні для виведення, а жодних додаткових оплат не потрібно.

Після здійснення переказу зв’язок із «представниками інвестиційного проєкту» зник, а вкладені кошти так і не повернулися. Згодом жінка звернулася до суду, вимагаючи відшкодування збитків.

Суд, проаналізувавши матеріали справи та документи від «ПриватБанку», встановив, що між сторонами не існувало жодних договірних відносин, які б виправдовували перерахування грошей.

У рішенні суду зазначено:«Проаналізувавши норми чинного законодавства України та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки не встановлено жодних договірних правовідносин між сторонами».

Таким чином, суд постановив стягнути з чоловіка, на чий рахунок були перераховані гроші, 25 тисяч гривень на користь потерпілої.

Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що навіть через відомі месенджери громадяни можуть стати жертвами шахрайських схем, особливо коли йдеться про «швидкі заробітки» на криптовалютах.

8 жовтня: День юриста та важливі події в Україні і світі

8 жовтня в Україні відзначається низка важливих подій, які мають значення не тільки для професіоналів у певних сферах, а й для широкого кола громадян. Найбільше уваги привертає головне професійне свято — День юриста, яке є важливим не лише для тих, хто працює в правовій сфері, а й для всієї країни, адже правова культура є основою стабільного розвитку будь-якої держави. Це свято — чудова нагода привітати родичів, друзів та колег, що працюють юристами, наголосивши на важливості їхньої праці в забезпеченні правопорядку, справедливості та розвитку правової держави.

У цей день також згадують важливі історичні постаті та події. Наприклад, саме 8 жовтня на світ з’явилися відомі українці, які зробили великий внесок у розвиток різних галузей. Спортивна гордість України — Іван Піддубний, художник Олекса Булавицький та перекладач Лесь Герасимчук — стали символами праці, таланту та самовідданості у своїх сферах. Їхні досягнення вражають і сьогодні, адже їхні життєві історії — це приклади того, як можна змінювати світ на краще завдяки наполегливості та вмінню відстоювати свої переконання.

За церковним календарем (за новим стилем) сьогодні вшановують мученицю Пелагію Антіохійську та преподобну Таїсію; за старим стилем згадують преподобну Євфросинію Олександрійську. Віряни у цей день можуть звернутися в молитві до святої Пелагеї з проханням про порятунок близьких, які ведуть неправедний спосіб життя, про зцілення від залежностей або за мир у родині.

Народні прикмети й традиції на 8 жовтня пов’язані з підготовкою до зими. Наші предки порівнювали листя на капусті, ворожили на погоду в жовтні й звертали увагу на напрям вітру: північний віщий — до морозної зими, південний — до теплішої. Вважали, що багатий урожай горіхів обіцяє сніжний січень. У господарстві цього дня завершували підготовку до зими: лагодили й утеплювали будівлі, прибирали в хлівах, ховали вози й діставали сани; жінки ремонтували одяг і в’язали теплі речі.

За народними віруваннями 8 жовтня — не найкращий час для далеких поїздок; день радить уникати ліні та неробства. Існують також обмеження щодо поведінки: не рекомендують лихословити, пліткувати, вступати в конфлікти або необачно говорити зайве. Традиційно на цей день накладали заборону на рубку дерев, а загалом радили берегти працю й мир у родині.

Погода на 17 серпня: дощі накриють північ і захід, спека триматиметься на сході

У неділю, 17 серпня, погода в Україні буде різко контрастною. На півдні, сході та більшості центральних областей збережеться спека та сонячна погода, тоді як західні та північні регіони накриють дощі й грози. Захід На заході очікується похолодання до +23°…+27°, лише на Закарпатті — до +29°. Місцями пройдуть дощі та грози, які принесуть свіжість після тривалої […]

В Офісі Президента відповіли на заклики США знизити мобілізаційний вік

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Немає сенсу чути заклики до України знизити мобілізаційний вік, нібито для того, щоб призвати більше людей, коли ми бачимо, що раніше оголошене обладнання не надходить вчасно. Через ці затримки в Україні не вистачає зброї для оснащення вже мобілізованих солдатів,

За словами Литвина, партнери України мають повний доступ до даних і можуть порівняти обіцянки з реальними поставками.

Не можна очікувати, що Україна компенсує затримки в логістиці або нерішучість у підтримці молодих хлопців на фронті,

Нагадаємо

Адміністрація Байдена закликає Україну змінити мобілізаційне законодавство для призову з 18 років. За даними AP, це необхідно для швидкого збільшення чисельності ЗСУ.

ЄС виділив Україні понад 3 млрд євро на підтримку бюджету та реформ

8 серпня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні 3,056 млрд євро в межах фінансового інструменту Ukraine Facility. Кошти спрямують на першочергові соціальні та гуманітарні потреби державного бюджету. Про це повідомила Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко, подякувавши данському головуванню в ЄС за підтримку. За її словами, це рішення є потужним сигналом довіри до курсу реформ […]

В Росії спостерігається значне падіння виробництва дизельного пального, спричинене ударами українських сил по нафтопереробних заводах. Це явище триває вже другий місяць поспіль, повідомляє агентство Reuters, спираючись на галузеві дані та інформацію ринкових експертів.

За даними, у травні виробництво дизеля в Росії зменшилося приблизно на 10% у порівнянні з попереднім місяцем. Це падіння стало продовженням тренду, зафіксованого в квітні, коли обсяги переробки також суттєво зменшилися. Таким чином, російські нафтопереробні підприємства зазнають постійного зниження показників виробництва дизельного пального, що аналітики пов'язують із серією атак на ключові об'єкти енергетичної інфраструктури.

Атаки українських безпілотників на НПЗ стали основною причиною цього скорочення. У результаті багатьом підприємствам було завдано шкоди, що призвело до зупинки виробництв або суттєвого зменшення обсягів переробки нафти. Це, в свою чергу, вплинуло на виробництво дизельного пального, яке є важливим елементом як для внутрішнього споживання, так і для експорту.

Як зазначають українські аналітики, удари по енергетичній інфраструктурі Росії є частиною стратегії, спрямованої на зменшення фінансових надходжень Москви від експорту нафти та нафтопродуктів. Ці доходи, відповідно до оцінок, є одним із ключових джерел фінансування військових дій Росії у конфлікті з Україною. Отже, атаки на НПЗ мають не лише військове, але й економічне значення, впливаючи на здатність Росії підтримувати стабільність на паливному ринку та експортні обсяги.

Reuters також наводить дані про те, що в квітні нафтопереробні заводи, які зазнали атак, виробили на 1 мільйон тонн дизеля менше, ніж у звичайних умовах. У травні цей показник скоротився ще на 600 тисяч тонн, що призводить до істотного дефіциту, який уже вимірюється мільйонами тонн у короткостроковій перспективі.

Нагадаємо, що в березні обсяги виробництва дизельного пального в Росії становили близько 7,5 мільйона тонн, отже навіть незначне падіння у 10% означає втрату сотень тисяч тонн пального щомісяця. Це може негативно вплинути як на внутрішній ринок, так і на експорт.

Незважаючи на зменшення виробництва, Росія продовжує підтримувати високі обсяги експорту дизельного пального. За інформацією ринкових джерел і аналітичної компанії LSEG, морський експорт дизеля та газойлю в квітні зріс на 8% у порівнянні з березнем, досягнувши близько 3,25 мільйона тонн. У травні обсяги експорту залишилися на аналогічному рівні, що свідчить про зусилля російської сторони утримати свою присутність на зовнішніх ринках навіть в умовах скорочення внутрішнього виробництва.

Поєднання зниження виробництва та стабільно високого експорту створює додатковий тягар для внутрішнього паливного ринку Росії. Іноді це змушує владу розглядати можливість тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, щоб забезпечити достатню кількість пального для внутрішніх потреб, особливо під час активного сільськогосподарського сезону. Проте представники галузі вважають, що запровадження жорстких експортних обмежень малоймовірне, оскільки це може лише погіршити фінансові показники нафтопереробних компаній і зменшити валютні надходження.

Економічні аналітики підкреслюють, що зниження виробництва дизеля обмежує можливості Росії ефективно використовувати сприятливі умови на світовому нафтовому ринку. Зокрема, ціни на нафту зросли через геополітичну напруженість на Близькому Сході, що впливає на глобальні постачання енергоресурсів.

В цьому контексті Росія частково виграє від високих світових цін на нафту, а також від часткового послаблення санкцій з боку США. Зокрема, повідомляється, що американська сторона продовжила тимчасову ліцензію, що дозволяє деяким країнам купувати російську нафту, що вже перебуває в морі, створюючи додаткові можливості для підтримання експорту.

У той же час українські чиновники підкреслюють, що послаблення санкцій є передчасним. За оцінками Владислава Власюка, уповноваженого президента України з питань санкцій, за два місяці дії таких послаблень Росія могла отримати понад 5 мільярдів доларів, які потенційно можуть бути використані для фінансування війни.

Президент України Володимир Зеленський неодноразово акцентував, що економічний тиск на Росію, включаючи санкції проти енергетичного сектора, має залишатися суворим, оскільки будь-яке послаблення лише збільшує ресурси для продовження агресії. У цьому контексті ситуація зі скороченням виробництва дизеля в Росії розглядається як один із важливих факторів, що впливають на економічне виснаження країни, яке вплине на її внутрішню стабільність та зовнішні економічні позиції.

Останні новини