В Росії спостерігається значне падіння виробництва дизельного пального, спричинене ударами українських сил по нафтопереробних заводах. Це явище триває вже другий місяць поспіль, повідомляє агентство Reuters, спираючись на галузеві дані та інформацію ринкових експертів.
За даними, у травні виробництво дизеля в Росії зменшилося приблизно на 10% у порівнянні з попереднім місяцем. Це падіння стало продовженням тренду, зафіксованого в квітні, коли обсяги переробки також суттєво зменшилися. Таким чином, російські нафтопереробні підприємства зазнають постійного зниження показників виробництва дизельного пального, що аналітики пов'язують із серією атак на ключові об'єкти енергетичної інфраструктури.
Атаки українських безпілотників на НПЗ стали основною причиною цього скорочення. У результаті багатьом підприємствам було завдано шкоди, що призвело до зупинки виробництв або суттєвого зменшення обсягів переробки нафти. Це, в свою чергу, вплинуло на виробництво дизельного пального, яке є важливим елементом як для внутрішнього споживання, так і для експорту.
Як зазначають українські аналітики, удари по енергетичній інфраструктурі Росії є частиною стратегії, спрямованої на зменшення фінансових надходжень Москви від експорту нафти та нафтопродуктів. Ці доходи, відповідно до оцінок, є одним із ключових джерел фінансування військових дій Росії у конфлікті з Україною. Отже, атаки на НПЗ мають не лише військове, але й економічне значення, впливаючи на здатність Росії підтримувати стабільність на паливному ринку та експортні обсяги.
Reuters також наводить дані про те, що в квітні нафтопереробні заводи, які зазнали атак, виробили на 1 мільйон тонн дизеля менше, ніж у звичайних умовах. У травні цей показник скоротився ще на 600 тисяч тонн, що призводить до істотного дефіциту, який уже вимірюється мільйонами тонн у короткостроковій перспективі.
Нагадаємо, що в березні обсяги виробництва дизельного пального в Росії становили близько 7,5 мільйона тонн, отже навіть незначне падіння у 10% означає втрату сотень тисяч тонн пального щомісяця. Це може негативно вплинути як на внутрішній ринок, так і на експорт.
Незважаючи на зменшення виробництва, Росія продовжує підтримувати високі обсяги експорту дизельного пального. За інформацією ринкових джерел і аналітичної компанії LSEG, морський експорт дизеля та газойлю в квітні зріс на 8% у порівнянні з березнем, досягнувши близько 3,25 мільйона тонн. У травні обсяги експорту залишилися на аналогічному рівні, що свідчить про зусилля російської сторони утримати свою присутність на зовнішніх ринках навіть в умовах скорочення внутрішнього виробництва.
Поєднання зниження виробництва та стабільно високого експорту створює додатковий тягар для внутрішнього паливного ринку Росії. Іноді це змушує владу розглядати можливість тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, щоб забезпечити достатню кількість пального для внутрішніх потреб, особливо під час активного сільськогосподарського сезону. Проте представники галузі вважають, що запровадження жорстких експортних обмежень малоймовірне, оскільки це може лише погіршити фінансові показники нафтопереробних компаній і зменшити валютні надходження.
Економічні аналітики підкреслюють, що зниження виробництва дизеля обмежує можливості Росії ефективно використовувати сприятливі умови на світовому нафтовому ринку. Зокрема, ціни на нафту зросли через геополітичну напруженість на Близькому Сході, що впливає на глобальні постачання енергоресурсів.
В цьому контексті Росія частково виграє від високих світових цін на нафту, а також від часткового послаблення санкцій з боку США. Зокрема, повідомляється, що американська сторона продовжила тимчасову ліцензію, що дозволяє деяким країнам купувати російську нафту, що вже перебуває в морі, створюючи додаткові можливості для підтримання експорту.
У той же час українські чиновники підкреслюють, що послаблення санкцій є передчасним. За оцінками Владислава Власюка, уповноваженого президента України з питань санкцій, за два місяці дії таких послаблень Росія могла отримати понад 5 мільярдів доларів, які потенційно можуть бути використані для фінансування війни.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово акцентував, що економічний тиск на Росію, включаючи санкції проти енергетичного сектора, має залишатися суворим, оскільки будь-яке послаблення лише збільшує ресурси для продовження агресії. У цьому контексті ситуація зі скороченням виробництва дизеля в Росії розглядається як один із важливих факторів, що впливають на економічне виснаження країни, яке вплине на її внутрішню стабільність та зовнішні економічні позиції.
