Джамала після третьої вагітності схудла на 20 кг без дієт і стресу

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Закон №3633-ІХ, що набув чинності 18 травня 2024 року, визначає, що колишні військовополонені мають право бути звільненими з військової служби, якщо вони не бажають її продовжувати, а також звільняє їх від примусової мобілізації. Проте це не стосується цивільних чоловіків, які, як і військовополонені, зазнали тортур та перебували у неналежних умовах.

Родини звільнених цивільних звертаються до Омбудсмана України, вказуючи на несправедливість. Вони стурбовані тим, що мобілізація цих осіб, які вже пережили полон, може поставити під загрозу їхнє фізичне та психічне здоров’я.

“Україна вперше стикнулася з ситуацією, коли держава-агресор порушує норми міжнародного гуманітарного права, затримуючи цивільних осіб. Нашій державі доводиться самостійно створювати правові стандарти, які можуть стати прикладом для інших країн,” — зауважив Омбудсман Дмитро Лубінець.

Для врегулювання цього питання Омбудсман пропонує внести поправки до:

За словами Лубінця, пропозиції вже передані до профільних комітетів Верховної Ради, але поки що конкретної реакції немає. Омбудсман наголошує, що це питання потребує суспільного розголосу, аби пришвидшити законодавчий процес.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Слідство встановило, що в червні 2022 року полковник медичної служби однієї з військових частин ЗСУ вирушив на схід України для виконання бойових завдань. Водночас його дружина, яка не була військовослужбовцем, залишалась вдома з дитиною. В липні 2023 року полковник, домовившись із командиром медичної роти, офіційно “працевлаштував” дружину в підрозділ.

Жінка жодного разу не з’явилася на місці дислокації підрозділу, проте на підставі фіктивних документів щомісяця отримувала бойові виплати. За вісім місяців так званої “служби” вона отримала майже 1 мільйон гривень.

Військовому, його дружині та командиру медичної роти інкримінують розтрату державних коштів у великих розмірах в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). Командир медичної роти додатково підозрюється у складанні неправдивих офіційних документів (ч. 1 ст. 366 КК України).

Санкція за ці правопорушення передбачає покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.