Джерела української нафти та стратегії збільшення видобутку під час війни

Детективи Національного антикорупційного бюро провели масштабні слідчі дії у центральному офісі Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а також у робочому кабінеті керівника відомства Романа Ісаєнка. Офіційних повідомлень щодо причин обшуків поки що не оприлюднено, але джерела, наближені до розслідування, стверджують, що перевірка стосується ймовірних фактів зловживання посадовими повноваженнями, протекціонізму щодо окремих фармацевтичних компаній та можливого незаконного збагачення.

За попередньою інформацією, детективи аналізують дії посадових осіб, пов’язані з державними закупівлями у сфері охорони здоров’я. Раніше журналісти-розслідувачі повідомляли про низку порушень, що могли мати місце під час тендерів, організованих Держлікслужбою. Особливу увагу привертали закупівлі препаратів для програм замісної підтримувальної терапії, де експерти фіксували невідповідність між ринковою вартістю ліків та сумами контрактів. Крім того, наголошувалося на ймовірному створенні сприятливих умов для окремих компаній, що могли отримувати доступ до тендерів на пріоритетних умовах або за спрощеними процедурами.

Переможцем торгів стала саме «Корпорація “Здоров’я”» із пропозицією майже 500 млн грн. За оцінками експертів, така модель закупівлі могла суттєво звузити конкуренцію та створити штучні переваги для визначеного кола учасників.

Питання посилюють підозри: чому масштабні обшуки у Держлікслужбі почалися лише зараз, хоча проблеми з прозорістю тендерів та можливе маніпулювання державними коштами тривають роками? Чи були ці факти непомітними, чи їх свідомо ігнорували?

У центрі уваги — роль керівника служби Романа Ісаєнка. За наявною інформацією, саме він міг бути причетним до погодження непрозорих рішень та впливу на окремі закупівлі. Після появи інформації про обшуки очільник Держлікслужби несподівано пішов на лікарняний, що викликало додаткові запитання щодо його участі у можливих порушеннях.

Слідчі дії НАБУ тривають.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) опинилося у центрі уваги після заяви голови Центрального антикорупційного бюро Віталія Шабуніна про можливу причетність директора НАБУ Семена Кривоноса до витоку інформації. У повідомленні, опублікованому на Facebook, Шабунін висловив підозру, що Кривонос міг передавати конфіденційну інформацію голові правління НАК "Нафтогаз" Олексію Чернишову.

Ця заява викликала широкий резонанс у суспільстві та серед політичних діячів, адже НАБУ відіграє ключову роль у боротьбі з корупцією в Україні. Віталій Шабунін наголосив на необхідності ретельного розслідування цих обвинувачень для відновлення довіри до антикорупційних органів.

Семен Кривонос, у свою чергу, відкинув усі звинувачення і заявив про свою готовність співпрацювати зі слідством для з'ясування всіх обставин справи. Він наголосив на важливості збереження незалежності НАБУ та зазначив, що подібні звинувачення можуть мати політичний підтекст і бути спробою дискредитації антикорупційного бюро.

Громадськість очікує на офіційну реакцію та коментарі з боку інших державних органів та інституцій. Поки триває розслідування, експерти зазначають, що ця ситуація може мати серйозні наслідки для всієї антикорупційної стратегії України та вплинути на міжнародну репутацію країни у сфері боротьби з корупцією.

Незважаючи на ці звинувачення, НАБУ продовжує свою роботу з розслідування корупційних справ та надає звіти про свою діяльність громадськості. Важливо, щоб усі сторони доклали зусиль для забезпечення прозорості та об'єктивності у цьому процесі, адже від цього залежить довіра громадян до державних інституцій та успіх антикорупційних реформ в Україні.

За словами Шабуніна, таку поведінку директора НАБУ можна пояснити тим, що “до витоків інформації з Бюро причетний не тільки заступник директора Гізо Углава, але й сам Кривонос”.

“Інакше б як сильний керівник директор НАБУ мав би впевнено відповідати про те, що відбувається у його установі. Нагадую, що лише після звернення ЦПК Кривонос таки розпочав службове розслідування за фактами неетичної поведінки Углави та інших співробітників Бюро.

При цьому директор НАБУ продовжує маніпулювати, змішуючи службове і досудове розслідування. Службове – можна провести за тиждень, і за його результатами звільнити Углаву. Досудове – триватиме роками зі збереженням Углавою посади.

Кривонос продовжує рятувати Гізо Углаву від звільнення за злиття інформацію Голику. І вже здається, що проблема не тільки в Углаві, а й конкретно в Кривоносі”, – підсумував очільник ЦПК.

Раніше повідомлялося, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура спільно з Національною поліцією проводить обшуки в НАБУ.

Згодом в САП прокоментували інформацію про проведення обшуку в одного із співробітників НАБУ. Та зазначили, що жодних обшуків або слідчих дій в приміщеннях НАБУ не проводилося. Обшук здійснювався виключно за місцем проживання чинного співробітника НАБУ – детектива одного з підрозділів.

Антикорупційний суд дозволив САП провести обшуки в ексголови Броварської РДА Біркадзе в рамках справи про розголошення даних досудового розслідування детективом НАБУ.

Згодом Національне антикорупційне бюро розпочало досудове розслідування щодо можливого витоку інформації.

Директор НАБУ Семен Кривонос відмовився прийти на засідання Комітету, де обговорюватимуть злив інформації з Бюро.