Ефективність НАБУ: очікування та реальність

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.

Ключові елементи військового обліку:

В ефірі телеканалу КИЇВ24 Васильченко пояснила, що цей законопроєкт передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5%. Таким чином, працівники змушені будуть віддавати більшу частку своєї зарплатні до державного бюджету, що може призвести до зниження їхнього чистого доходу.

“По суті, зарплати у більшості навпаки знизяться, якщо буде підписаний законопроєкт про підвищення податків. Ми пам’ятаємо, що ним передбачається підвищення військового збору до 5%, а це на 3,5% більше доведеться зі своїх заробітних плат віддавати у державний бюджет”, – підкреслила Васильченко.

Народна депутатка також нагадала, що понад 15 днів тому законопроєкт був підписаний головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та переданий на розгляд Офісу президента. Хоча вона виступала проти цього законопроєкту і вважає його несправедливим, більшість у сесійній залі підтримала документ.

“Президент має його підписати. Я не підтримувала цей законопроєкт і вважаю його несправедливим, але, тим не менш, він, на жаль, був підтриманий більшістю у сесійній залі. Тому, якщо говоримо про заробітні плати, навпаки очікується їх зменшення”, – додала Васильченко.

Ця ініціатива викликає занепокоєння серед працівників як у державному, так і приватному секторах, адже підвищення податкового навантаження може зменшити реальну зарплату, що призведе до зниження купівельної спроможності громадян.

Ця справа є значущою з кількох причин. По-перше, вона демонструє роботу антикорупційних механізмів в Україні, зокрема взаємодію між різними правоохоронними органами. По-друге, вона підкреслює важливість дотримання етичних норм у бізнес-середовищі та недопустимість спроб впливу на правоохоронні органи.

Масований обстріл призвів до поранення 190 осіб і пошкодження 323 об’єктів.

Унаслідок атаки на лікарню “Охматдит” у Києві загинули двоє дорослих – лікарка та відвідувач, і ще 30 осіб отримали поранення, з них 10 дітей. Дітей доставили до інших медичних закладів для подальшого лікування.

В Шевченківському районі столиці під обстрілом російських терористів опинився житловий будинок, в результаті чого загинули 12 мешканців, включаючи трьох дітей віком від 8 до 14 років, і 25 осіб отримали поранення.

У Дніпровському районі Києва ракетний удар призвів до смерті дев’ятеро людей і поранення восьми.

Крім того, атаки Росії зазнали міста Дніпро та Кривий Ріг, де постраждали підприємства, житлові будинки та будівлі СТО. Всього загинуло 11 осіб і 69 отримали поранення. На місцях подій працювали більше 900 поліцейських для рятування людей і документування злочинів Росії.