Економічно активне населення України скорочується: що далі

Журналісти з Bihus.Info розкрили плідну співпрацю між народним депутатом позафракційного блоку Артемом Дмитруком та підозрюваним у скоєнні п’яти злочинів проти України, Сергієм Чертиліним. Виявлені докази листування між ними підтверджують глибоке розуміння та готовність до співпраці. Чертилін у своєму листуванні звітує про зустрічі з Дмитруком, де той проявив інтерес до законодавчих ініціатив, спрямованих на "захист" УПЦ МП від абоїв. Дмитрук, зі свого боку, висловив вдячність за юридичний аналіз щодо закону 8371 та підтвердив активну участь у його підтримці. В інтерв'ю з журналістами, він чітко визнав своє спілкування з Чертиліним і вказав на необхідність захисту громадянських прав усіх громадян України.

Згаданий у чаті підозрюваний Чертилін згадав прізвище Культенко, що може вказувати на зв'язки з Артемом Культенком, народним депутатом від партії “Слуга народу”. Обидва утрималися від голосування за заборону російської церкви на першому читанні та публічно висловлюють підтримку російського патріархату в Україні.

Варто відзначити, що Дмитрук має досить скандальну репутацію, його вже називали одним із "антивакцинаторів" та виключили з фракції "Слуга народу" у 2021 році. Останнім часом він також знаходиться під увагою правоохоронних органів у зв'язку з наданням застави за монаха Києво-Печерської Лаври Павла Музичука, затриманого за підозрою у виправданні агресії РФ проти України.

12 березня 2024 року Служба безпеки України успішно провела спецоперацію з припинення діяльності злочинної організації, відомої як медійний блок УПЦ МП, що активно поширювала пропаганду релігійної ворожнечі. За зіставленням інформації виявилося, що керівництво цією організацією здійснював представник агентурного апарату російських спецслужб. Відповідно до наданої УПЦ інформації, серед осіб, які причетні до цього, було згадано ім'я Чертиліна.

У результаті проведеної спецоперації Служба безпеки України здійснила ліквідацію злочинної організації, відомої як медійний блок УПЦ МП, яка пропагувала релігійну ворожнечу. Особливо важливо відзначити, що очолювання цієї організації здійснював представник агентурного апарату російських спецслужб. Ця операція підкреслює важливість виявлення та припинення деструктивних дій, спрямованих на поширення негативних впливів на суспільство та загрозу національній безпеці. Результати цієї дії свідчать про важливість спільної роботи правоохоронних органів та церковних установ для запобігання інформаційним загрозам та захисту свободи віросповідання в Україні.

Під час воєнного стану в Україні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) мають право оголошувати у розшук громадян, які ухиляються від виконання своїх військових обов'язків. Це стосується осіб, які підлягають мобілізації, зокрема призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не з’явилися у встановлені терміни для проходження медичної комісії, уточнення облікових даних або отримання повістки. Така практика є важливим елементом забезпечення боєздатності українських Збройних сил та мобілізаційних заходів в умовах війни.

Згідно з новими правилами, якщо особа, що підлягає мобілізації, не з'являється в ТЦК для виконання цих процедур, її можуть оголосити в розшук. Це особливо стосується тих, хто не з’являється на медкомісію або не отримує повістку, що є одним із основних етапів мобілізації. В такому разі правоохоронні органи можуть бути залучені для пошуку та затримання таких громадян, а також для забезпечення їх повернення до військових формувань або до виконання обов'язків за призовом.

На практиці трапляються випадки непорозумінь. Один із військовослужбовців звернувся до юристів після того, як група оповіщення ТЦК під час перевірки документів повідомила його про нібито наявність у розшуку. Інформація про це, за словами працівників центру, була доступна в застосунку “Резерв+”. Адвокат Юрій Айвазян пояснив, що в додатку “Резерв+” справді може фіксуватися адміністративний розшук, однак він стосується виключно призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які порушили правила обліку. Якщо особа вже є чинним військовослужбовцем, то жодні подібні дії ТЦК до неї не застосовуються. Інший юрист, В’ячеслав Кирда, додав, що іноді подібні повідомлення можуть бути результатом технічних помилок або надмірної ініціативності працівників ТЦК. У будь-якому разі, навіть якщо чинному військовослужбовцю заявляють про його “розшук”, це не має жодної юридичної сили, і така особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з чинним законодавством, розшук ТЦК стосується виключно осіб, які перебувають на військовому обліку в територіальних центрах, але не виконують свої обов’язки. До цієї категорії належать: призовники, які ухиляються від призову; військовозобов’язані, які не уточнили дані чи не з’явилися за викликом; резервісти, які не прибули на службу. Чинні військовослужбовці, що проходять службу в Збройних силах України, не підпадають під цю категорію та не можуть бути оголошені у розшук ТЦК. Юристи радять у разі отримання повідомлення про розшук звертатися по роз’яснення до територіального центру комплектування або за правовою допомогою.

Раніше повідомлялося, що в Україні планують впровадити електронний Military ID для кожного військовослужбовця. Цей цифровий ідентифікатор дозволить обмінюватися інформацією між державними реєстрами без розголошення персональних даних.