Четвер, 15 Січня, 2026

Економічний стрес та тиск від держави: Український бізнес стоїть на межі кризи

Важливі новини

Стрімке зростання статків: як змінилися доходи очільника Державної комісії з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка під час війни

За період повномасштабної війни фінансовий стан голови Державної комісії України з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка зазнав помітного та стрімкого зростання. Від часу його призначення на посаду задекларовані активи фактично подвоїлися, а ключовим джерелом збільшення стали державні виплати й зарплати, які Паюк отримував одразу у двох структурах, що працюють у сфері надрокористування.

Згідно з поданими ним деклараціями, уже в 2022 році доходи очільника Держкомісії виглядали доволі значними. У держпідприємстві «Надра України» він отримав понад 1,2 мільйона гривень заробітної плати, а робота в самій комісії принесла ще приблизно 1,27 мільйона. Разом це сформувало вагому частину річного бюджету родини, яка на той момент уже мала стабільні грошові резерви та низку заощаджень.

У 2023 році доходи сім’ї зросли помітно. Зарплата Паюка збільшилася майже вдвічі — до 3,34 млн грн, а дружина також наростила свої надходження, що свідчило про формування чіткої тенденції до збагачення.

Пік «фінансового прориву» припав на 2024 рік. Заробітна плата Паюка сягнула понад 5 млн гривень, що більш ніж у чотири рази перевищує показники 2022-го. Дружина отримала 829 тисяч гривень і додатково — майже 35 тисяч гривень бонусів від профспілки «Укргазвидобування».

Зросли і заощадження. Якщо раніше значна готівка була лише у Сергія Паюка, то в 2024 році близько 50 тисяч доларів готівкою та 30 тисяч гривень з’явилися і в його дружини. Загальна сума накопичень родини помітно зросла, причому попри війну та економічну нестабільність.

Ще цікавіша ситуація склалася у 2025 році. Паюк почав отримувати багатотисячні виплати від Європейської комісії. Однак Державна комісія з питань запасів корисних копалин поки що не надала публічних пояснень, за яку діяльність український чиновник отримує значні суми з бюджетів країн ЄС.

Фінансове зростання голови Держкомісії, попри воєнний час, викликає суспільні питання, адже йдеться про високопосадовця, який оперує даними та ресурсами державного значення. На тлі загального падіння доходів громадян та жорсткої економії видатків держави різке збільшення доходів посадовців виглядає особливо контрастно.

Росіяни продовжують наступ на Торецьк і Покровськ

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З іншого боку, українські сили продовжують наступ у Глушківському районі Курської області Росії. Геолокаційні дані від 29 вересня свідчать про те, що ЗСУ просунулися на захід і північний захід від селища Веселе, захопивши північно-західну частину населеного пункту. За оцінками військового аналітика Костянтина Машовця, в Курській області зосереджено близько 40-41 тисячі російських військових, і ворог планує посилити свої позиції ще шістьма тисячами військовослужбовців.

На півночі Харківської області 29 вересня російські окупанти намагалися здійснити кілька наступальних операцій, зокрема в районах Глибокого, Вовчанська та Тихого. Однак просування не було зафіксовано. Росіяни посилили свої підрозділи біля Глибокого та перекинули додаткові сили до Вовчанська для поповнення втрат.

У Луганській області російські війська продовжують атакувати на лінії Куп’янськ – Сватове – Кремінна, але не досягли значного прогресу. Окупанти здійснювали наступальні дії поблизу Андріївки та Макіївки, хоча підтверджень їх успіхів немає.

Російські атаки на Сіверському напрямку, зокрема біля Білогорівки та Верхньокам’янського, не призвели до змін у лінії фронту. Ворог продовжує наступ у районах Часового Яру, Калинівки, Білої Гори та Курдюмівки, але просування немає.

На південній осі фронту, в Запорізькій області, російські сили продовжують наступ поблизу Роботиного та Кам’янського. Водночас підтверджених змін на лінії фронту в цьому районі немає.

Таким чином, російські війська продовжують спроби просунутися в ключових регіонах, однак не досягають значних успіхів, тоді як українські сили продовжують контрнаступальні операції на північних та південних напрямках.

Сусідські суперечки на тлі постійного шуму: як гучні вечірки на Дарниці переросли у публічний конфлікт

У столичному мікрорайоні Дарниця сформувалася історія, яка швидко набула розголосу в соціальних мережах. У центрі уваги — мешканці одного житлового комплексу, де тривалі вечірні забави в одній із квартир переросли в напружене протистояння. За словами жінки, що живе поверхом нижче, регулярні нічні гулянки сусіда стали справжнім випробуванням для її родини, особливо для маленької дитини, яка реагує на будь-які раптові звуки.

Мати розповідає, що розмови та прохання знизити рівень шуму не дали жодного результату. Навпаки, після кожного прохання музика звучала ще гучніше, а компанія гостей демонстративно ігнорувала зауваження. Звернення до поліції також не принесло бажаного ефекту: правоохоронці приїжджали, складали протокол або робили зауваження, але уже наступної ночі вечірка повторювалася.

Її допис викликав жваву дискусію в мережі: частина користувачів підтримала авторку, зазначивши, що стикалися з подібними проблемами, інші ж звинуватили її в неправомірному використанні військової структури для вирішення особистого конфлікту. Обговорювалися також етичні та правові аспекти таких погроз.

У коментарях люди ділилися власним досвідом боротьби з «гучними» сусідами: від колективних звернень і фіксації порушень до встановлення особистого контролю за шумом. Серед порад – письмові попередження на дверях, залучення власника квартири та консультації з дільничним.

Історія демонструє, що ефективного та швидкого способу вирішення подібних конфліктів часто немає, а мешканці намагаються шукати альтернативні способи впливу.

Законопроєкт №8369: Штрафи за використання літніх шин у зимовий період можуть стати реальністю

Верховна Рада України розглядає законопроєкт №8369, який має на меті покращити безпеку на дорогах у зимовий період. Згідно з новими змінами, водії, котрі під час холодної пори року використовують літню гуму, можуть бути оштрафовані. У документі чітко зазначається, що зимовий період триватиме з 1 листопада по 31 березня, і саме в цей час водії будуть зобов’язані використовувати шини, які відповідають вимогам для зимового сезону.

Наразі ситуація на дорогах залишається проблемною через відсутність відповідних санкцій для тих, хто нехтує безпекою. В Україні досі не існує чіткої норми, яка б дозволяла поліції штрафувати водіїв, що експлуатують літні шини взимку. Така недбалість з боку водіїв може призвести до серйозних наслідків, адже використання гумових покришок, не призначених для низьких температур, значно підвищує ризик ДТП. Це не тільки небезпечно для самих водіїв, але й для інших учасників дорожнього руху.

Інспектор Патрульної поліції Київщини Валерій зауважив, що літня гума на слизькій дорозі може призвести до заносу автомобіля навіть на швидкості 40-50 км/год. Він також наголосив, що в багатьох країнах ЄС існує відповідальність за використання шин не за сезоном. Наприклад, у Німеччині за таке порушення водієві загрожує штраф до 1200 євро.

Законопроєкт №8369 внесено до порядку денного 14-ї сесії парламенту, і після його ухвалення українські водії зобов’язані будуть змінювати гуму на зимову або ризикувати штрафом.

У Дніпрі викрили посадовців університету, які брали 2500 доларів за вступ

У Дніпрі двом посадовцям одного з університетів оголосили про підозру у хабарництві. Вони вимагали від абітурієнта 2500 доларів США за можливість безперешкодно вступити на магістратуру. За даними поліції Дніпропетровської області, один із посадовців спільно зі спільником обіцяв «допомогти» з результатами іспиту та гарантувати вступ. За це абітурієнт мав передати їм 2500 доларів. Правоохоронці задокументували момент […]

Економічна нестабільність в Україні: Бізнес висловлює невдоволення діями влади та податковою системою

Український бізнес продовжує стикатися з труднощами через невизначені дії влади та систематичний тиск з боку силових структур. Підприємці вважають, що невдалі рішення та відсутність підтримки від держави призводять до закриття бізнесів. Навіть заяви уряду про покращення економічної ситуації не відповідають реальності, за словами представників бізнес-середовища.

Результати досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій свідчать про погіршення очікувань бізнесу на майбутнє. Зменшується кількість компаній, які мають намір розширювати свою діяльність, а зростає кількість тих, хто планує скорочення. Багато підприємств розглядають державу не як партнера, а як регулятора чи навіть перешкоду для свого розвитку.

Податковий індекс Європейської бізнес асоціації відображає недовіру українських компаній до податкової системи. Чотиридесят відсотків підприємств вважають систему оподаткування серйозним обмеженням для розвитку бізнесу. Фіскальний тиск оцінюється високо, і лише обмежена кількість підприємців не відчуває його впливу.

Економічний аналітик Анатолій Амелін з “Українського інституту майбутнього” вказує на відсутність стійкої економічної бази та росту, який є результатом інфляції. Він також зазначає відтік бізнесменів за кордон через загрози та спроби неправомірного вилучення коштів в Україні.

Сучасна економічна ситуація в Україні викликає серйозне занепокоєння серед підприємців та бізнес-спільноти. Бізнес висловлює невдоволення не тільки економічними труднощами, але й діями влади та невизначеністю податкової системи. Підприємці переконані, що певні кроки уряду та тиск з боку силових структур призводять до закриття підприємств.

Результати досліджень підтверджують загострення ситуації, оскільки зменшується кількість підприємств, які планують розширення, та зростає частка тих, хто очікує скорочення. Бізнес виявляє низьку довіру до держави, розглядаючи її не як партнера, а як перешкоду або регулятора.

Податковий індекс свідчить про те, що податкова система викликає значні сумніви серед українських компаній, вбачаючи в ній обмеження для свого розвитку. Фіскальний тиск і відтік бізнесу за кордон є показниками відсутності стійкої економічної бази та негативного впливу на інвестиційний клімат.

Урядові слід уважно реагувати на висловлювання та думки бізнес-спільноти, а також активно шукати ефективні шляхи вирішення економічних проблем, щоб стимулювати розвиток бізнесу та покращити інвестиційний клімат в країні.

Останні новини