Стрімке зростання статків: як змінилися доходи очільника Державної комісії з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка під час війни

Олександр Кацуба став власником 50% частки газовидобувної компанії ТОВ «Надра-Геоінвест». Раніше цією часткою володіла його колишня дружина Тетяна Гузенко, і тепер вона офіційно перейшла до Кацуби. Компанія відома значними фінансовими результатами: у 2022 році підприємство виплатило сотні мільйонів гривень дивідендів, що підтверджує її високий рівень прибутковості та стабільності на ринку газовидобування.

Зміна структури власності відбулася на тлі активної діяльності компанії та її фінансових успіхів. Тетяна Гузенко раніше була зареєстрована як власниця половини підприємства, контролюючи частину бізнесу, що займався видобутком і реалізацією природного газу. Передача частки Кацубі відбулася у правовому полі та відображена у реєстраційних документах, що засвідчує легітимність операції.

Водночас ключові фінансові операції відбулися ще до переоформлення корпоративних прав. У 2022 році «Надра-Геоінвест» тричі здійснила масштабні виплати дивідендів — на 120 млн грн, 700 млн грн та 802 млн грн. Загалом ідеться про понад 1,6 млрд грн.

Таким чином, прибуток було розподілено між власниками ще до того, як Кацуба формально став співвласником компанії. Уже після цього частка у 50% була переписана на нього.

Подібна послідовність дій може свідчити про спробу мінімізувати публічність руху коштів або уникнути додаткової уваги до джерел доходів, адже до моменту переоформлення в документах фігурувала інша особа.

«Надра-Геоінвест» працює у сфері видобутку газу — одному з найбільш прибуткових сегментів енергетичного ринку. За сприятливої кон’юнктури такі компанії можуть акумулювати значні грошові потоки, що пояснює обсяги нарахованих дивідендів.

Ім’я Олександра Кацуби неодноразово фігурувало у публікаціях, пов’язаних із корупційними скандалами та діяльністю в енергетичному секторі. Тому переоформлення великої частки газовидобувного активу після отримання значних виплат може викликати додаткові запитання щодо економічної логіки та прозорості угоди.

Фактично йдеться про ситуацію, коли прибутки були отримані через номінального власника, а контроль над компанією закріплено вже постфактум. Чи має така схема виключно внутрішньосімейний характер, чи переслідує інші цілі — залишається відкритим питанням.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Правоохоронці проводили обшуки в рамках кримінального провадження, що стосується незаконного оформлення інвалідності для чоловіків, які намагаються уникнути військової служби. У службових кабінетах та помешканнях посадовців були знайдені $100 тис. США, а також низка підроблених медичних документів і списки “ухилянтів” з фіктивними діагнозами.

Досліджуючи ситуацію, ДБР виявило велику кількість готівки: майже $5 млн 244 тис., €300 тис. і понад 5 млн грн, а також елітні прикраси. Гроші були сховані у різних куточках квартири, у шафах, шухлядах і нішах. Під час слідства посадовиця намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.

Крім того, виявилося, що родина володіє 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев’ятьма елітними автомобілями та корпоративними правами на 48 млн грн. У їхньому володінні є також готельно-ресторанний комплекс на майже 3 тис. м² в одному з парків Хмельницького, а за кордоном родина має нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних рахунках за кордоном родина накопичила майже $2,3 млн.

Всі ці статки чиновники не внесли до своїх щорічних декларацій. Дослідження триває, і слідчі встановлюють інших можливих учасників злочинів. Приймається рішення про повідомлення посадовцям про підозри в шахрайстві, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також у декларуванні недостовірної інформації та незаконному збагаченні. Санкції за ці статті передбачають позбавлення волі до 12 років із конфіскацією майна.