Журналісти «Української правди» провели розслідування щодо існування в Україні тіньового ринку політичних партій. В умовах складної реєстрації нових політичних сил, особливо під час війни, зростає попит на «готові партії», які можна придбати разом із юрособою, статутом, керівництвом і навіть членами осередків. За даними журналістів, ціна такої «партії під ключ» коливається від 50 до 60 тисяч […]
Вищий антикорупційний суд відмовив у скасуванні арешту готівки, вилученої у колишньої дружини народного депутата Миколи Тищенка — Алли Барановської. Йдеться про $269,2 тисячі та 202 тисячі євро. Арешт накладено у межах розслідування справи щодо можливого незаконного збагачення і декларування недостовірної інформації нардепом. Гроші були вилучені з квартири Тищенка та оселі Барановської ще в листопаді 2024 […]
Детективи Бюро економічної безпеки України спільно з Управлінням стратегічних розслідувань у Запорізькій області викрили схему привласнення понад 6,4 мільйона гривень, виділених на будівництво фортифікаційних споруд у регіоні. За даними слідства, посадовці Мелітопольської РДА діяли у змові з представниками приватних підприємств ТОВ “Мелсіті” та ТОВ “ПБК “АКВІ-БУД”. Під час виконання підрядів вони завищували вартість матеріалів і […]Відмова Верховного антикорупційного суду (ВАКС) у зміні запобіжного заходу для екс-чиновника Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до фінансових махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, стало предметом гучного обговорення в суспільстві. За словами адвоката Назара Кульчицького, який надав коментар Суспільному, суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, відпустивши Лієва під особисте зобов’язання і направивши його ухвалу в СІЗО. Проте, цей крок викликав неоднозначність через відсутність прокурора під час засідання, що стало причиною повернення справи в Національну поліцію.
На думку судді Ярослава Шкодіна, який також висловився під час засідання, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів для підозри щодо розкрадання. Це викликало застереження щодо обгрунтованості самої підозри та спроби її передачі до суду. Суддя вважає, що якщо прокурори не бачать складу злочину, то суду складно знайти його відповідно до закону.
Ці події знову поставили під сумнів роботу судової системи та її здатність ефективно реагувати на випадки корупції. Через технічні аспекти, зокрема невчасне повернення Лієва до слідчого ізолятора після скасування попереднього рішення, він фактично залишився без запобіжного заходу. Це викликало обурення серед громадськості і підкреслило необхідність удосконалення правової системи, а також ретельного контролю за діяльністю судових органів.
Загальні висновки з цієї статті вказують на кілька важливих аспектів. По-перше, рішення Верховного антикорупційного суду щодо зміни запобіжного заходу для екс-чиновника Міноборони Лієва стало об’єктом обговорення через відсутність прокурора під час засідання, а також через невідповідність доказів підозрі щодо корупційних діянь.
По-друге, важливою є критика судової системи, яка не завжди ефективно реагує на випадки корупції та не завжди відповідає закону.
Також відзначається необхідність удосконалення правової системи, зокрема щодо контролю за діяльністю судових органів та вдосконалення процедур з прийняття рішень у справах про корупцію.
Отже, стаття свідчить про важливість зміцнення прозорості, законності та ефективності в судовій системі України для боротьби з корупцією та забезпечення справедливості.
