Екс-чиновники АРМА підозрюються у шахрайстві на мільйони

Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрій Броневицький публічно висловив переконання, що звільнення заступника керівника САП Андрія Синюка має ознаки «класичного інституційного прикриття». На його думку, таке рішення виглядає як спроба відвести увагу від системних проблем і знизити градус суспільного тиску, який посилився після оприлюднення матеріалів резонансної «справи Міндича».

У центрі цієї справи опинився високопосадовець, який тривалий час вважався одним із найвпливовіших представників САП, що мав особливі комунікації з Офісом Президента. За даними слідства, Синюк згадується у матеріалах як особа, що виконувала роль учасника злочинної організації, долучаючись до реалізації схем, які приписують оточенню бізнесмена Міндича. У цих документах йому приписують участь у виконанні завдань, пов’язаних із впливом на окремі процеси, що могли мати корупційний характер.

Головне порушення, на яке звертає увагу експрокурор, — спосіб, у який відбулася відставка. Синюк звільнений «за власним бажанням», хоча частина 9 статті 46 Закону «Про прокуратуру» прямо забороняє звільняти прокурора під час незавершеного дисциплінарного провадження.

За законом порядок мав бути іншим:– внутрішній контроль САП проводить повну перевірку;– матеріали передаються до КДКП;– КДКП ухвалює остаточне й незалежне рішення.

Жоден із цих етапів не був завершений.

Попри невиконання процедури, звільнення погодили фактично одразу. Ба більше — Синюк отримав 382 723 грн вихідних виплат, що вже відображено в його декларації. Фактично особа, яку в підозрі описують як учасника злочинної організації, не лише уникнула дисциплінарної відповідальності, а й отримала значну компенсацію при звільненні.

Броневицький наголошує: ситуація нічим не відрізняється від тих випадків, за які антикорупційні органи самі ж критикують інших. У місці, де мають демонструвати зразкову прозорість, відбувається повне порушення процедур і подарунок фігуранту кримінальної справи.

За його словами, це радше схоже на «тиху евакуацію», ніж на верховенство закону:САП не завершила розгляд, не передала матеріали до дисциплінарного органу і дозволила топпосадовцю піти з посади без жодних наслідків.

У підсумку, зазначає експрокурор, САП «мала б частіше дивитися в дзеркало» — адже за механізмами боротьби з корупцією нерідко ховається практика її ж прикриття.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Мною були отримані відомості про можливе здійснення фізичного, психологічного та сексуального насильства щодо дітей директором навчально-реабілітаційного закладу Львівської області», – написав він.

У закладі перебувають сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, та діти з особливими освітніми потребами.

Омбудсмен повідомив, що зафіксовано свідчення дітей про те, що директор закладу здійснював дії сексуального характеру щодо дівчат-виховательок закладу, публічно принижував, а також погрожував побиттям і поміщенням до психлікарні за «погану поведінку» або порушення розпорядку дня.

Також він зазначив, що впродовж року діти та інші особи зверталися із заявами до Нацполіції, місцевої служби у справах дітей та департаменту освіти, однак не отримали жодного реагування.

«Ми викликали представників Національної поліції України та прокуратури на місце і змусили в нашій присутності почати документувати факти порушення», – написав Лубінець.

Усі діти, які давали свідчення, були переміщені із закладу і перебувають у безпеці.

Протягом наступного року, від квітня 2024 до березня 2025 року, українські роботодавці виявили намір підвищити зарплату своїх працівників. Однак, це підвищення не передбачає розширення фонду оплати праці, а скоріш за все буде здійснено за рахунок скорочення кількості персоналу. Такі тенденції стали очевидними завдяки дослідженню "Ділові очікування підприємств України" за перший квартал 2024 року, яке було опубліковане Національним банком України.

Згідно з отриманими результатами опитування, більшість бізнес-планів передбачають збільшення заробітної плати своїм працівникам на протязі наступних 12 місяців у середньому на 8,7%. Таку намір висловили 62,6% респондентів, що свідчить про певну оптимістичну настанову серед підприємців. Порівняно з результатами опитування у четвертому кварталі 2023 року, коли лише 57,9% бізнесу мали плани щодо підвищення зарплати, цей показник показує певний ріст у довірі до економічної ситуації.

Проте, роботодавці свідомі того, що наступний рік буде складним як політично, так і економічно для України. Це викликає серйозні обгрунтовані обмеження у плануванні та прогнозуванні фінансових ризиків. Відповідно до цього, роботодавці мають намір залишитися конкурентоспроможними на ринку, навіть за умови економічної нестабільності.

Незважаючи на це, збереження кваліфікованих кадрів залишається пріоритетним завданням для бізнесу. Це призводить до необхідності підвищення рівня оплати праці. Однак, з огляду на невизначеність економічного майбутнього, роботодавці відмовляються від значних розширень у фонді оплати праці. Тому підвищення зарплати персоналу планується здійснити шляхом скорочення його чисельності.

У дослідженні виявлено, що 6,3% опитаних роботодавців планують звільнити частину персоналу. Цей показник майже повністю співпадає з результатами опитування у четвертому кварталі минулого року, коли цю намір висловили 6,5% бізнесу.

Навіть у торгівлі продовольчими товарами, яка традиційно вважається стабільною сферою, спостерігається початок звільнень персоналу. На ринку праці спостерігається зменшення кількості вакансій для продавців, а магазини активно розпочали процес скорочення персоналу. Найчастіше під звільнення потрапляють чоловіки, оскільки їх роботодавці вважають менш стабільними на фоні економічної нестабільності.

Українські роботодавці виявили намір підвищити зарплату своїм працівникам протягом наступного року, проте це підвищення буде здійснено за рахунок скорочення кількості персоналу, а не через розширення фонду оплати праці. Дослідження "Ділові очікування підприємств України" показало, що більшість роботодавців планують збільшити заробітну плату на середньому на 8,7%, проте економічна нестабільність країни породжує обмеження у плануванні та фінансових ризиках. Збереження кваліфікованих кадрів залишається пріоритетом, що призводить до підвищення їхньої зарплати, але без значного розширення фонду оплати праці. Ці тенденції можуть призвести до скорочення чисельності персоналу, що вже спостерігається в різних сферах бізнесу, навіть у стабільних галузях, таких як торгівля продовольчими товарами. Таким чином, економічна нестабільність і потреба у збереженні конкурентоспроможності можуть призвести до складних виборів для роботодавців у вирішенні питання заробітної плати та кадрової політики.