Екс-глава німецької розвідки стверджує, що Зеленський і Дуда могли домовитися про диверсію на “Північних потоках”

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Суттєве зниження резервів на 6% пояснюється кількома основними факторами. НБУ здійснив валютні інтервенції, продаючи валюту для стабілізації ринку та стримування курсових коливань. Така політика була необхідною для підтримки економіки, яка стикається з наслідками війни та значним дефіцитом валюти. Загалом чистий продаж валюти НБУ у жовтні склав 3,43 млрд доларів.

Крім інтервенцій, великі суми були спрямовані на обслуговування та погашення зовнішнього державного боргу. Серед боргових виплат:

Для компенсації витрат і підтримки резервів Україна продовжує отримувати значну міжнародну допомогу та проводити розміщення облігацій. У жовтні на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 1,99 млрд доларів, що стало важливим джерелом підтримки резервів. Ключовими надходженнями були:

Попри зменшення резервів, НБУ запевняє, що обсяг міжнародних резервів залишається на рівні, достатньому для підтримки стабільності валютного ринку країни. Згідно з прогнозами НБУ, до кінця року резерви можуть зрости до 43,6 млрд доларів. Такі очікування базуються на запевненнях про подальшу фінансову підтримку від міжнародних партнерів, яка дозволить компенсувати дефіцит валюти та забезпечити фінансову стійкість.

Зменшення міжнародних резервів відображає непрості економічні реалії в умовах війни, коли необхідно одночасно підтримувати стабільність валютного ринку, виконувати боргові зобов’язання та забезпечувати витрати на оборону та відновлення економіки. Проте потужна міжнародна підтримка та активна фінансова політика НБУ дають підстави сподіватися на поступове відновлення резервів і стабільність економіки в довгостроковій перспективі.

Україна вступила на новий етап підготовки до забезпечення національної безпеки. Закон про мобілізацію, який був ухвалений Верховною Радою України 11 квітня, офіційно набирає чинності сьогодні, 18 травня. Після прийняття в парламенті, документ був переданий на підпис голові Верховної Ради, Руслану Стефанчуку, наступного дня. 15 квітня спікер парламенту підписав закон, а вже 16 квітня він отримав підпис Президента Володимира Зеленського. Офіційне опублікування закону відбулося 17 квітня в газеті "Голос України". Згідно з документом, він набуває чинності через один місяць з дня опублікування, тобто 18 травня. Деякі положення цього закону стануть чинними через вісім місяців з моменту його опублікування. Зокрема, це стосується норм, які регулюють подання інформації до територіальних центрів комплектування про зареєстровані транспортні та водні засоби, призначені для поповнення Збройних Сил та інших військових формувань у спеціальний період. Зараз військовозобов’язаним надається військово-обліковий документ з вклеєним штрих-кодом (VIN-кодом), що є ідентифікаційним номером, наданим Реєстром військовозобов’язаних Оберіг.

Висновки до цієї статті підкреслюють важливість та актуальність прийняття Закону про мобілізацію для забезпечення національної безпеки України. Відзначається, що закон був ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом, а його набуття чинності є кроком у зміцненні обороноздатності країни. Також висвітлено регулювання подання інформації про транспортні засоби для військових потреб та важливість впровадження нових ідентифікаційних методів для військовозобов'язаних.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Два тижні тому я надіслав листа до польського Міністерства культури та Польського інституту національної пам’яті із запитом, де саме потрібні пошукові або ексгумаційні роботи. Однак офіційної відповіді поки що не було», – зазначив Дробович.

Голова УІНП додав, що хоча інститут отримав запит від польської громадянки, це звернення буде включене до плану роботи на 2025 рік, навіть за відсутності офіційних звернень на державному рівні. Дробович також згадав, що Польща не виконала попередні домовленості про створення спільної робочої групи для координації пошуково-ексгумаційних робіт.

Крім того, очільник інституту наголосив на важливості дотримання угоди між Україною та Польщею від 1994 року та згадав про випадки вандалізму на українських могилах у Польщі. Він зокрема підкреслив, що братська могила воїнів Української повстанської армії (УПА) на горі Монастир досі залишається зруйнованою.

«Це абсурдна ситуація, навіть польські політики не розуміють, чому законну могилу досі не відновлено», – зазначив Дробович.

Українська влада вже дала дозвіл на початок пошукових робіт на могилах поляків, загиблих під час атаки УПА в лютому 1945 року в містечку Пузники на Поділлі. Однак подальші кроки у цьому напрямку вимагають офіційного звернення Польщі.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що вирішення питання Волинської трагедії 1943 року є умовою для вступу України до Євросоюзу. Проте президент Польщі Анджей Дуда розкритикував цю заяву, наголосивши на важливості розвитку польсько-українських відносин.