Екс-президент «Мотор Січі» програв апеляцію: його активи конфісковано на користь держави

Російська стратегія ударів по енергетичній інфраструктурі України пройшла еволюцію. Замість широкомасштабних атак, які були характерні для періоду 2022-2023 років, тепер противник використовує високоточні ракетні удари, спрямовані на електростанції, що розташовані у менш захищених регіонах. Хоча наслідки цих атак можуть здаватися менш масштабними, вони призводять до значних збитків, які перевищують минулі. Про це повідомляють українські офіційні особи.

За даними Financial Times, деякі електростанції, ймовірно, не зможуть бути відновлені до наступної зими. Протягом періоду з 22 по 29 років, російські сили атакували сім теплових електростанцій та дві гідроелектростанції. Однак енергетичні об'єкти в Києві залишаються непорушеними, оскільки столиця обладнана однією з найсильніших систем протиповітряної оборони. За даними, деякі електростанції, зокрема на Харківщині, зазнали майже повного зруйнування.

Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК, пояснив, що під час російських атак їх група втратила близько 80% виробництва, п'ять теплових електростанцій були змушені припинити роботу. Головною метою залишається відновлення якнайбільшої кількості пошкоджених об'єктів до початку холодів. Передбачено план відновлення не менше як половини пошкоджених енергоблоків у випадку відсутності подальших атак.

Відзначаючи зміни в російській тактиці, керівник відділу комунікацій “Укренерго” Марія Цатурян повідомила, що вже не відбуваються масовані атаки по всій країні, як це було у 2023 році. Замість цього, РФ націлює ракети на електростанції в окремих регіонах з метою повного їх знищення, оскільки їх відновлення вкрай складне за короткий період часу.

Цатурян пояснила, що росіяни атакують п'ять-шість енергетичних об'єктів у одному регіоні, застосовуючи таку ж кількість ракет, яку вони використовували при масованих ударах в 2022-2023 роках. Великі електростанції, які потребують тривалого часу на відновлення, важко захистити. Інша відмінність від попередніх атак полягає в тому, що РФ розпочала застосовувати високоточні балістичні ракети. За словами голови парламентського комітету України з енергетики та комунальних послуг Андрія Геруса, під час останньої атаки на вугільну електростанцію росіяни використали ракети вартістю 100 мільйонів доларів.

Представник української військової розвідки Андрій Черняк розкрив додаткові деталі щодо використання росіянами безпілотників для атак на енергетичні об'єкти, зокрема, на трансформатори, з метою зниження витрат. Він зазначив, що ракети, які використовує РФ у своїх атаках, були виготовлені недавно, і за оцінками військових аналітиків, у росіян може залишитися лише на одну-дві такі атаки.

Раніше голова правління Національної енергетичної компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький висловив переконання, що для запобігання тяжким наслідкам російських атак, Україні необхідно будувати сотні малих електростанцій по всій території. Проте важливо зауважити, що це не повинно негативно вплинути на тарифи для населення. Спрямованість на створення децентралізованих енергетичних рішень може стати не лише відповіддю на небезпеку російських атак, а й зробити енергопостачання більш надійним та стійким у майбутньому.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Російська стратегія ударів на енергетичну інфраструктуру України пройшла еволюцію: замість широкомасштабних атак застосовуються високоточні ракетні удари на менш захищені об'єкти, що призводить до значних збитків.

• Використання безпілотників та новітніх ракетних систем Росією свідчить про постійне удосконалення її військово-технічного потенціалу.

• Україні необхідно активно працювати над створенням децентралізованих енергетичних систем, таких як малі електростанції, що дозволить знизити ризик для енергетичної безпеки країни.

• Важливо забезпечити, щоб будівництво нових енергетичних об'єктів не мало негативного впливу на тарифи для населення, а зробити їх ефективними та стійкими у довгостроковій перспективі.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зміни передбачають анулювання відстрочки у таких випадках:

Органи, які визначають критичну важливість підприємств, можуть у будь-який час переглянути відповідність підприємства критеріям. У разі втрати статусу, працівники автоматично втрачають бронювання.

Нові правила визначають, що бронюванню підлягають:

Однак, за законом, бронюванню підлягатимуть не більше 50% військовозобов’язаних співробітників критично важливих підприємств. У разі потреби ця частка може бути збільшена за рішенням міністра оборони.

Із грудня всі заявки на бронювання оформлятимуться через портал “Дія”. Процес розгляду триватиме до 72 годин. Проте є ризик: під час відвідування ТЦК для постановки на облік працівника можуть одразу мобілізувати.

“Цей момент із ТЦК несе корупційні ризики. У деяких випадках рішення про бронювання може затримуватися, що призводить до мобілізації працівників підприємств”, – зазначив Лихачов.

Підприємства зі статусом критично важливих на 30 листопада 2024 року зберігають цей статус автоматично до кінця року. Проте до 28 лютого 2025 року вони повинні підтвердити свою важливість.

Протягом 10 днів із моменту набуття чинності постанови Кабмін має встановити чіткі критерії для визначення критичності підприємств.