Екс-заступник Тернопільської ОВА отримав 8 років за корупцію

Україна стоїть перед критичним викликом у справі оборони свого повітряного простору, зазнаючи недоліку у близько 75% необхідних ресурсів, що відтісняє нас у зону небезпеки. Президент Володимир Зеленський, виступаючи у своєму останньому інтерв’ю, відзначив цю проблему, вказавши, що наші можливості лише обмежуються близько 25% необхідного для ефективного захисту. Він підкреслив необхідність отримання 120-130 винищувачів F-16 або аналогічних літаків для забезпечення належного рівня безпеки у порівнянні з Росією.

Поруч із цим Зеленський висловив своє розчарування щодо обмежень у використанні західної зброї для ударів на території Росії. Він наголосив на нерівності умов, де Росія може здійснювати атаки зі своєї території, а Україна не може відповісти так само через обмеження. За даними видання The Wall Street Journal, була розглянута можливість отримання дозволу від США на зняття обмежень щодо використання американської зброї на території Росії.

У своєму заявленні 17 травня президент відзначив перетин кордону російськими силами у Харківській області як результат недостатньої протиповітряної оборони з боку України, що дозволяє Росії атакувати з великої відстані. Це ставить під загрозу безпеку та цілісність нашої країни, вимагаючи негайних заходів для зміцнення нашої оборонної потужності.

Україна стикається з серйозними викликами щодо захисту свого повітряного простору, оскільки відчуває великий недолік у необхідних ресурсах для ефективного захисту. Заяви президента Володимира Зеленського свідчать про необхідність негайних заходів для забезпечення безпеки країни, включаючи отримання сучасної військової техніки та зняття обмежень щодо використання зброї. Підвищення обороноздатності та зміцнення протиповітряної оборони стають невідкладними завданнями для України в контексті загострення ситуації на сході країни та на міжнародній арені.

До річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на ютуб-каналі «Комерсант Український» з’явилося інтерв’ю з колишнім керівником Харківської обласної прокуратури Олександром Фільчаковим. Розмова стала важливим свідченням про події перших днів великої війни, коли Харківщина опинилася під безпосередньою загрозою, а правоохоронна система працювала в умовах постійних обстрілів, хаосу та невизначеності.

Олександр Фільчаков детально описує атмосферу 24 лютого 2022 року та наступних днів, коли рішення доводилося ухвалювати миттєво, без чітких алгоритмів і гарантій безпеки. За його словами, головним завданням стало збереження керованості процесів: координація роботи прокуратури, взаємодія з іншими правоохоронними органами, підтримання зв’язку з місцевою владою та військовими структурами. У надзвичайних умовах особливого значення набуло документування воєнних злочинів — кожен обстріл, кожна зруйнована будівля, кожна постраждала людина потребували правової оцінки та фіксації доказів.

Водночас у публічному просторі з’явилися твердження, що в зазначений період Фільчаков нібито перебував за межами Харківської області. Окремі джерела стверджують, що він міг виїхати на захід країни в перші дні повномасштабної агресії.

У зв’язку з цим лунають заклики до проведення перевірки з боку Офіс Генерального прокурора, зокрема його Генеральної інспекції. Порушуються питання щодо можливого службового розслідування обставин перебування посадовця у перші місяці війни та належного реагування з боку відповідальних осіб.

У публікаціях також згадується ім’я колишнього виконувача обов’язків керівника Генінспекції Івана Дзюби, а також колишнього очільника цього підрозділу Андрія Яковлева — у контексті можливого службового контролю. Офіційних повідомлень про результати перевірок наразі не оприлюднено.

Окремо обговорюється кадровий аспект. За інформацією з відкритих джерел, Фільчаков може претендувати на подальшу роботу в органах прокуратури. У цьому контексті частина громадськості ставить питання про необхідність повної та прозорої перевірки фактів, озвучених як у самому інтерв’ю, так і в публічних заявах його критиків.

Станом на тепер офіційної позиції правоохоронних органів щодо наведених тверджень не оприлюднено. Публічний резонанс навколо теми зберігається, а суспільний інтерес зосереджений на встановленні об’єктивних обставин подій початку повномасштабної війни.