Ексголову “Укртатнафти” Павла Овчаренка оголошено в міжнародний розшук

Після закінчення своєї каденції на посаді головнокомандувача Збройних Сил України, генерал Валерій Залужний вирішив розширити свої горизонти та відправитися на нову стезю в Міністерство закордонних справ України. Цей крок був анонсований Олегом Шарпом, представником президента України, Володимира Зеленського. Після короткострокової відпустки, Залужний приступив до обов’язкового стажування у МЗС, з отриманою згодою від британської сторони. Водночас, розпочато формування кадрового складу амбасади з акцентом на експертів у галузі військово-технічного співробітництва. Не тільки Оглядач впевнений, але і Володимир Зеленський висловив впевненість у тому, що Залужний повернеться до України та зіграє важливу роль у відбудові країни. Згідно з Указом від 8 лютого 2024 року, Валерій Залужний підписав документ про свою відставку з посади головнокомандувача ЗСУ. У березні того ж року, його призначено на посаду посланця в Великій Британії. Про це стало відомо з заяви Володимира Зеленського 7 березня. Глава держави також підтвердив надсилання запиту на попереднє погодження кандидатури Залужного на посаду Надзвичайного та Повноважного Посла України в Сполученому Королівстві та Північній Ірландії. Необхідно зазначити, що міністр оборони України, Рустем Умєров, офіційно підтвердив звільнення Залужного з посади головнокомандувача Збройних сил, наголосивши на необхідності нових підходів та стратегій у 2024 році.

У висновку можна зазначити, що перехід Валерія Залужного з військової до дипломатичної служби відображає новітні тенденції української політики та важливість розширення горизонтів для досягнення стратегічних цілей країни. Його призначення на посаду посланця в Великій Британії свідчить про довіру та визнання його досвіду та кваліфікації в управлінні та міжнародних відносинах. Такий крок також відзначає важливість військово-дипломатичного співробітництва в умовах глобальних викликів та нестабільності. Залужний має потенціал стати ефективним мостом між Україною та Великою Британією, сприяючи розвитку стратегічного партнерства та підтримці міжнародної безпеки і стабільності.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Пайфер зазначив, що Ющенко активно підтримував отримання Плану дій щодо членства в НАТО і був налаштований на поглиблення співпраці з Альянсом. Однак, тодішній прем’єр Янукович виступав проти цього кроку, що стало ключовою причиною відмови від подальших переговорів. На той момент, за словами Пайфера, Росія не проявляла такого активного опору, як це сталося у 2008 році під час Бухарестського саміту НАТО, де Україні знову було відмовлено у членстві.

Ранні кроки України до НАТО

Після проголошення незалежності Україна одразу взяла курс на зближення з НАТО. У 1992 році перший президент Леонід Кравчук відвідав штаб-квартиру НАТО у Брюсселі, а у 1994 році Україна першою серед пострадянських держав підписала угоду в рамках ініціативи “Партнерство заради миру”. Проте політичні розбіжності і зміна пріоритетів української влади стали перешкодою для швидшого інтеграційного процесу.

Сучасні перспективи вступу України до Альянсу

На тлі війни з Росією Україна відновила процес зближення з НАТО, подавши заявку на вступ 30 вересня 2022 року. На зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте президент Володимир Зеленський висловив надію, що Україна стане 33-м членом Альянсу. Водночас, за інформацією Politico, сім країн-членів НАТО висловили побоювання щодо вступу України, зокрема через ризики ескалації конфлікту з Росією.

Як зазначає FT, можливим компромісом може стати підхід, подібний до “західнонімецької моделі”. Такий варіант дозволив би Україні стати частиною НАТО, незважаючи на тимчасову окупацію частини її територій Росією.