Адвокат Роберт Амстердам представив звіт: докази нападів на УПЦ, церкви та священиків

Український ресторанний бізнес переживає складний період, зіткнувшись з гострою проблемою дефіциту персоналу. Ця ситуація зумовлена низкою факторів, серед яких ключовими є мобілізація та еміграція працівників. Брак кваліфікованих кадрів та висока плинність персоналу створюють серйозні виклики для власників закладів громадського харчування, змушуючи їх шукати нові, нестандартні підходи до управління та організації роботи.

У 2024 році роботодавці почали говорити про серйозний дефіцит кадрів. Наприкінці весни допис співзасновниці мережі ресторанів “Завертайло” Анни Завертайло про нестачу людей у малому та середньому бізнесі став веральним (набрав понад чотири тисячі репостів і понад тисячу коментарів). На її думку, люди зі звичайного сервісу скоро стануть на вагу золота.

Власник мережі ресторанів Gastrofamily Дмитро Борисов в інтерв’ю виданню MC.today також підтвердив, що зараз в Україні непроста ситуація на ринку праці через мобілізацію.

“Велика кількість жінок, які раніше працювали у сфері обслуговування кухарями або офіціантками, через повномасштабну війну покинули країну. Тепер проблема збільшилася через мобілізацію чоловіків. Але наша команда стабільна, ми впораємося з цими викликами”, – розповів ресторатор.

Ще на початку червня Міністерство економіки повідомило, що більше половини українських компаній зіткнулися з проблемою пошуку кваліфікованих робітників.

За даними проведеного опитування, саме мобілізація (67%) і міграційні процеси (54%), на думку представників компаній, є основними причинами нестачі робочої сили.

Ресторатор Володимир Ярославський заявив, що з наймом персоналу зараз важко, не вистачає різних працівників на різних процесах, але найбільше – саме кваліфікованих кадрів. За його словами, ситуацію також погіршує відключення електроенергії.

Національне антикорупційне бюро України проводить розслідування обставин виїзду бізнесмена Тімура Міндіча з країни, а також встановлює, хто міг сприяти перетину ним державного кордону. Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що частина деталей справи вже відома слідству, проте для повного відтворення подій потрібне додаткове дослідження та опитування свідків і посадових осіб.

За словами Абакумова, під час розслідування бюро змушене було балансувати між двома ключовими ризиками: потенційною можливістю виїзду Міндіча та небезпекою витоку інформації, що могла б зірвати всю антикорупційну операцію. Розширення кола осіб, поінформованих про хід слідства, могло створити загрозу несанкціонованого розголошення даних, що ускладнило б проведення ефективних заходів щодо збору доказів.

Детектив також пояснив, що повідомлення Державної прикордонної служби саме по собі не є юридичною підставою для заборони виїзду особи за межі України. Подібні дії, якщо вони стають відомими в публічній площині, лише підвищують ризики для слідства.

У НАБУ не розкривають імен осіб, які могли сприяти виїзду Міндіча, та не коментують можливі правові наслідки для них. Розслідування триває і є частиною ширшого кримінального провадження. Очікується, що встановлення всіх обставин дозволить надати правову оцінку діям фігуранта та потенційній участі третіх осіб у його виїзді.

Президент США Дональд Трамп і президент України Володимир Зеленський провели півгодинну телефонну розмову, під час якої детально обговорювали шляхи посилення двосторонньої співпраці. Основна увага була зосереджена на питаннях безпеки, економічної підтримки та стратегічного партнерства між країнами. Лідери відзначили важливість продовження діалогу для зміцнення стабільності в регіоні та підтримки реформ в Україні.

Під час розмови було розглянуто потенційні механізми фінансової допомоги, включно з програмами інвестицій та кредитування, які можуть сприяти розвитку української економіки. Крім того, президенти обговорили спільні ініціативи у сфері енергетичної безпеки, що має на меті зменшення залежності України від зовнішніх джерел енергоресурсів та диверсифікацію поставок.

Джерело зазначає, що окрему увагу приділили умовам припинення бойових дій та механізмам досягнення політичного врегулювання.

Раніше повідомлялося, що Росія та США серед умов завершення війни розглядають виведення українських військ із Донбасу. Українська сторона виступає проти такого сценарію. Президент Зеленський неодноразово наголошував, що припинення бойових дій має супроводжуватися наданням Україні чітких та дієвих гарантій безпеки.

Офіційних детальних коментарів щодо змісту розмови сторони наразі не оприлюднювали.

У період застуд і грипу інформаційний простір наповнюється порадами про «зимове зміцнення імунітету» ще до перших морозів. Частина з них спирається на наукові дані, але значна кількість популярних тверджень є лише звичними повтореннями без доказової бази. Фахівці з харчування та здоров’я звертають увагу: холодний сезон не є вироком для імунної системи, проте потребує усвідомленого підходу до щоденних звичок, харчування та способу життя.

Організм людини реагує на холод складніше, ніж здається. Низька температура сама по собі не «вбиває» імунітет, але впливає на поведінку людей: зменшується перебування на свіжому повітрі, зростає час у закритих приміщеннях, де віруси поширюються активніше. Крім того, взимку часто змінюється режим дня, скорочується тривалість світлового дня, що може позначатися на самопочутті та рівні енергії.

Ківі, яке дієтологи називають «зимовим суперфруктом», може забезпечувати до кількох норм вітаміну С на день і містить фермент, що покращує травлення. Гарбуз і його насіння забезпечують організм каротиноїдами та цинком, пов’язаними зі зниженням ризику діабету та підтримкою імунітету. Буряк узимку стає одним із найкорисніших коренеплодів завдяки високому вмісту вітаміну С, цинку й беталаїнів — пігментів з потужною антиоксидантною дією. Брюссельська капуста, як і інші хрестоцвіті, дає організму глюкозинолати, з яких утворюються захисні сполуки, що зменшують пошкодження клітин. Цитрусові сорти, зокрема криваво-червоні апельсини, забезпечують організм антоціанами та вітаміном С, а солодка картопля та листова зелень — поживними речовинами, корисними для зору, тиску й роботи кишківника. Авокадо, ананас, хікама та морква також залишаються важливими елементами зимового раціону, забезпечуючи організм клітковиною, калієм, ферментами та антиоксидантами.

У багатьох дослідженнях підтверджено й інші прості інструменти зимової підтримки організму. Курячий суп, наприклад, і далі залишається одним із найбільш вивчених способів полегшити перебіг застуди: бульйон, багатий на карнозин, може стримувати поширення інфікованих клітин на ранніх етапах грипу. Вітамін С не здатен «захистити» від хвороби, але здатен скоротити тривалість симптомів, особливо коли його джерелами стають фрукти й овочі, а не ударні дози добавок. Поширений міф про те, що молочні продукти погіршують нежить, також не знаходить наукового підтвердження: молоко не збільшує вироблення слизу, а лише змінює тактильні відчуття.

Не менш цікавою є роль гострої їжі. Капсаїцин тимчасово розширює носові ходи та сприяє полегшенню дихання, тоді як гарячі напої дають лише короткочасний ефект зігрівання, після чого тіло починає скидати тепло. Це ще раз нагадує: навіть інтуїтивні зимові звички не завжди відповідають фізіологічним механізмам.

Водночас медики застерігають від популярних хибних уявлень. Холод сам по собі не спричиняє застуду: віруси розмножуються у теплому середовищі, а низькі температури інколи навіть активізують захисні клітини. Відмова від тренувань надворі також не має підстав — біг у холод може бути ефективнішим, а прогулянки підвищують рівень ендорфінів. Зимові алергії нікуди не зникають: у приміщеннях вони можуть навіть посилюватися через пил, шерсть і погану вентиляцію.

Одним із найпостійніших міфів є уявлення, що взимку не потрібен сонцезахисний крем. Ультрафіолет активний упродовж року, а сніг відбиває до 80% променів, що збільшує ризик ушкодження шкіри. Так само не підтверджується теза, що найбільше тепла тіло втрачає через голову: швидкість охолодження залежить від того, які частини тіла відкриті. Міфи стосуються і волосся — дослідження показують, що його найбільше випадає влітку, а взимку цей процес уповільнюється, хоча сухість шкіри може створювати враження зворотного ефекту.

Не менш популярне переконання — алкоголь «зігріває». Насправді він лише створює ілюзію тепла, змушуючи кров приливати до шкіри, але водночас знижує внутрішню температуру тіла та заважає організму виробляти додаткове тепло тремтінням.

Фахівці нагадують: головне у зимовому сезоні — не шукати «чарівних» способів підвищити імунітет, а забезпечити організм повноцінним харчуванням, підтримувати фізичну активність і не піддаватися міфам, які не підтверджує наука. Саме така стратегія допомагає легше пережити сезон вірусів і зберегти здоров’я навіть у найхолодніші місяці.